- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •24. Особливості розкриття змісту документів в ір з суспільствознавства, які орієнтовані на забезпечення непрофесійних інформаційних потреб.
- •25. Групування матеріалу в галузевих ір для задоволення непрофесійних інформаційних потреб з суспільствознавства.
- •26. Методика виконання тематичних довідок з суспільствознавства.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •40. Інформаційні джерела літератури з проблем культури та мистецтва як провідна ланка вторинного галузевого документального потоку
- •41. Покажчик творів мистецтва як результат інформаційної діяльності галузі
- •42. Організація дпа з культури та мистецтва
- •43. Підсистема каталогів й картотек на фонд літератури з проблем культури та мистецтва
- •45. Організація державної системи інформації з проблем культури та мистецтва.
- •46. Основні напрямки діяльності інформаційного центру з проблем культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
- •63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.
- •76. Класифікація видань літератури з технічних наук.
63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
Система втор інф-ї – ств-ня такої сукупності різноманітних засобів літературної інф ді-сті, які відображають увесь масив і потоки публікацій галузі у відповідності до суспільних інф. потреб.
Осн. Аспектами формування системи є:
1. функціональний аспект – ств-ня автор посібників на доп літературознавчій ді-сті (науково-допоміжні) і на доп популяризованої худ лі-ри (літературні).
2. за змістом інф-ї – згідно з ним видаються вторинні бібліографічні посібники, що відтворюють історію лі-ри або її окремого періоду. Відтворює творчість окремого письменника, тематичні спрямування первинних док, або відокремлює жанри худ лі-ри.
3. типологічний – підготовка втор посібників різних типів і видів, що зумовлені різними видами первинної інф-ї та різними інтересами читачів. Виділяють: путівки, енциклопедії, реф. Журнали, літературно-критичні огляди).
4. хронологічний – ств-ня втор інф-ї, що відтворює літературно-худ публікації минулого та поуточнює публікації з худ лі-ри і літературознавства: ретроспективні, поточні посібники.
65. Методи створення ІР з художньої літератури та літературознавства для професійної освіти галузі
66.Методи створення ІР з художньої літератури та літературознавства для науковців галузі
67.Формування системи з художньої літератури та літературознавства на сучасному етапі
68.Бібліоргафічна евристика художньої літератури та літературознавства як теорія та методика пошуку вторинної інформації
69.Довідково-інформаційне забезпечення ІП з художньої літератури та літературознавства
70.Методика розробки алгоритму пошуку літературно-художньої інформації
71.Основні напрямки розробки інформаційного забезпечення непрофесійних літературно-художніх ІП
72.Методика рекомендаційного інформаційного обслуговування з художньої літератури та літературознавства
Належне обслуговування читачів книгою в наш час неможливе без широкого використання рекомендаційних бібліографічних посібників. Від рівня використання їх залежить рівень роботи бібліотек, якість комплектування й організація фонду, довідково-бібліографічна індивідуальна і масова робота з читачами. Для задоволення запитів різних груп читачів обласні і центральні бібліотеки мають у своїх фондах різні види бібліографічних посібників. Особлива увага звертається на комплектування краєзнавчих бібліографічних видань художньої літератури, довідників про дану область, словників місцевих письменників, покажчиків художніх творів про край. Матеріали фонду довідкових і бібліографічних видань розміщуються на полицях систематичному порядку таким чином, щоб ними легко і зручно було користуватися. У загальному розділі ставляться літератури енциклопедії, літературні словники, загальнолітературні бібліографічні посібники Кожне бібліографічне видання відображається в систематичному та алфавітному каталогах, а також у спеціальній картотеці рекомендаційних бібліографічних і довідкових видань, яка використовується і бібліотекарями, і читачами. Використовуються рекомендаційні бібліографічні посібники різними групами читачів. Надзвичайно важливу роль рекомендаційні джерела відіграють у роботі з читачами, які читають художню літературу з метою загальної літературної самоосвіти. Для них читачів рекомендаційні бібліографічні видання виступають орієнтиром у світі книг, базою самоосвіти. Вони допомагають у самостійному і цілеспрямованому доборі найціннішої літератури, підвищенні культури читання, що забезпечує всебічний розвиток людини в трудовому, моральному та естетичному відношенні. Звертаються до рекомендаційних літературних бібліографічних посібників і фахівці даної галузі. Для цієї групи читачів на відміну від посібників, розрахованих на широкі кола читачів, рекомендуються не художні твори, а критичні і літературознавчі праці, тобто ті матеріали, які в даний час мають серйозне значення для вивчення конкретної теми. Використовуються рекомендаційні літературні бібліографічні посібники бібліотечними працівниками, для яких ці видання є незамінними помічниками у різних видах роботи з художньою літературою та літературознавчими працями: при підготовці до видачі; для добору і ознайомлення при рекомендації творів вітчизняної і зарубіжної класики та сучасної літератури з метою розширення світогляду молодих читачів, їхнього гармонійного виховання; при рекомендації художніх книг і літературознавчих праць з метою сприяння освіті і самоосвіті читачів; при рекомендації художніх творів і літературознавчих матеріалів на допомогу поглибленню фахових знань у галузі літератури; при задоволенні різноманітних запитів читачів; при організації і проведенні різних форм індивідуальної, масової і наочної пропаганди художньої та літературознавчої книги.