- •1.Змістова та видова структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •2.Тематичну структуру первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •3.Типологічна структура первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •4.Типологія політичних першоджерел
- •5.Типологія видань правових першоджерел
- •6.Типи видань праць видатних діячів сусп-зн
- •7.Закономірності розвитку первиннодокументальних ресурсів в галузі суспільствознавства
- •8.Сучасні періодичні видання як компонент первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •9.Діяльність сучасних видавництв по формуванню первиннодокументальних ресурсів в галузі сусп-зн
- •10. Диференціація споживачів інформації з сусп-зн.
- •11. Структура потреб у вторинній інформації з сусп-зн.
- •12.Характеристика основних каналів виробництва та поширення вториннодокументальних ресурсів з сусп-зн
- •13.Класифікація джерел вторинної інформації з сусп-зн
- •14.Організація підготовки та доведення до споживачів інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на національному рівні
- •15. Діяльність галузевих центрів виробництва і поширення суспільно-політичної інформації в Україні
- •16. Роль універсальних та багатогалузевих центрів у виробництві та розповсюдженні суспільно-політичної інформації в Україні
- •17. Організація виробництва та поширення інформації з сусп-зн. Для задоволення професійних інформаційних потреб на регіональному рівні.
- •19. Організація підготовки та доведення до споживачів інформації для задоволення непрофесійних інформаційних потреб.
- •21. Бібліографічна характеристика документів у джерелах вторинної інформації з суспільствознавства, призначених для забезпечення професійних потреб з суспільствознавства.
- •22. Особливості групування матеріалу в інформаційних документах з суспільствознавства для задоволення професійних інформаційних потреб.
- •24. Особливості розкриття змісту документів в ір з суспільствознавства, які орієнтовані на забезпечення непрофесійних інформаційних потреб.
- •25. Групування матеріалу в галузевих ір для задоволення непрофесійних інформаційних потреб з суспільствознавства.
- •26. Методика виконання тематичних довідок з суспільствознавства.
- •27. Особливості виконання фактографічних довідок.
- •28. Характеристика інформаційних ресурсів з історії.
- •29. Характеристика інформаційних ресурсів з економіки.
- •30. Характеристика інформаційних ресурсів з філософії, педагогіки та інших суспільних наук.
- •31. Інформування споживачів інформації в галузі з суспільствознавства.
- •32. Мережа Інтернет як засіб інформаційного забезпечення інформаційних потреб в галузі суспільствознавства.
- •33. Основні аспекти впливу культури та мистецтва на склад галузевих інформаційних ресурсів.
- •34. Структура документального потоку з проблем культури та мистецтва: загальна характеристика.
- •35. Особливості видань творів мистецтва.
- •36. Класифікація видань літератури з мистецтва.
- •37. Мета-книга з мистецтва: загальна характеристика
- •38. Галузеві інформаційні потреби як об’єкт інформаційної діяльності культури та мистецтва
- •39. Склад вторинного документального потоку з проблем культури та мистецтва
- •40. Інформаційні джерела літератури з проблем культури та мистецтва як провідна ланка вторинного галузевого документального потоку
- •41. Покажчик творів мистецтва як результат інформаційної діяльності галузі
- •42. Організація дпа з культури та мистецтва
- •43. Підсистема каталогів й картотек на фонд літератури з проблем культури та мистецтва
- •45. Організація державної системи інформації з проблем культури та мистецтва.
- •46. Основні напрямки діяльності інформаційного центру з проблем культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України
- •48. Методика створення бібліографічних видань з проблем культури та мистецтва
- •49. Методика створення реферативних та оглядових видань з проблем культури та мистецтва
- •51. Форми довідково-бібліографічного обслуговування в режимі ”запит-відповідь
- •52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
- •53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
- •54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
- •55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
- •56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
- •57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
- •58.Первинний документальний потік (дп) з літературознавства як об’єкт ід галузі.
- •59.Літературно-художні та літературно-критичні періодичні видання та їх функції в потоці літературно-художніх публікацій
- •60.Інформаційні потреби з художньої літератури та літературознавства
- •61.Система засобів ід в галузі ХліЛ
- •62.Сучасні центри виробництва вторинної літературно-художньої інформації
- •63.Методика створення ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •64.Аспекти формування ір для забезпечення непрофесійних літературно-художніх іп
- •75. Видання з проблем сільського господарства: загальна характеристика.
- •76. Класифікація видань літератури з технічних наук.
52. Диференційоване бібліографічне інформування фахівців культури та мистецтва: загальна характеристика
53. Форми масового бібліографічного інформування спеціалістів галузі культури та мистецтва
масове інформування спеціалістів сфери культури і мистецтва, спрямоване на систематичну пропаганду нових надходжень до фонду бібліотеки і літератури минулих років, яка сприятиме їх професійному росту.
Серед відомих ефективних комплексних форм масового інформування у роботі зі спеціалістами культури та мистецтва працівники відділу мистецтва використовують "Дні інформації" та "Дні спеціаліста". Більшість комплексних заходів відбувається безпосередньо в установах культури та мистецтва. Зокрема "Дні інформації" систематично проводились в обласному музично-драматичному театрі та краєзнавчому музеї.
54. Інформаційний пошук на допомогу непрофесійним інформаційним потребам в галузі культури та мистецтва
Типи оглядів за змістом та особливостями їх методики:
-
Тематичні огляди.
-
Персональні огляди, що присвячені літературі про життя та творчість окремих майстрів.
-
Огляди за матеріалами місцевого художнього життя.
-
Огляди нових надходжень.
-
Огляди матеріалів з періодичних видань.
-
Огляди видань, що готуються до друку.
-
Цикли оглядів на допомогу самоосвіті в галузі мистецтва.
Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування - процес використання засобів і методів рекомендаційної бібліографії у роботі зі споживачами, спрямований на задоволення їхніх інформаційних інтересів.
55. Об’єкт ід в галузі худ. Літ. Та літературознавства
Об’єктом ІД в галузі ХліЛ є система комунікацій документ-споживач. Даний об’єкт має ряд особливостей. Першою-він скл. з 2 частин:1.Первинно-документний потік публікацій худ. Творів2.Документний потік літературознавчих матеріалів.
Другою-його часткове співпадання з об’єктом літературознавства. В даній галузі ІД відтворений об’єкт ширше, бо відображає не тільки худ. Твори, але й літературознавчі публікації.
Третя особливість виходить за межі і літератури і літературознавчих наук, бо ІР повинні відображати первинну інформацію споріднених галузей. Це інформація, яка необхідна для відтворення історичного фону діяльності письменника. Це документи з історії, економіки, мистецтва.
56. Основні функції і принципи ід в галузі ХліЛ
Функції:
-
Науково-допоміжна функція - сприянння аналізу та дослідження худ. Літ. Шляхом виявлення, впорядкування та реєстрації творів худ. Літ. Та літературознавчих матеріалів як у рукописному так і в друкованому вигляді.
-
Рекомендаційна - сприяти популяризації худ літ у суспільстві та розвитку естетичних смаків у читачів. Вона реалізується через забезпечення інформаційних потреб всіх, хто цікавиться худ літ поза професійною діяльністю.
-
ІД в галузі реалізується ін. функціями: пошукову, оціночну, комунікативну, моделюючу, підсумовуючу.
57.Первинний документальний потік (дп) худ літ як об’єкт ід галузі.
Масив публікацій в даній галузі скл з 2 частин: з творів худ літ та публікацій літературознавчих матеріалів. На відміну від інших галузей худ твори можуть досить довго знаходитись в актуальній частині масивів публікацій, залишаючись елементом сучасної актуальної культури суспільства.
Текст худ творів може публікуватися у різних виданнях. Видання крім тексту може здійснити супруводжувальні елементи (передмову, анотацію, коментарі). Супроводжувальні елементи більш залежні від впливу часу, ніж текст, тому худ твір може бути актуальним , хоча видання може застарівати.
При створені вториннодокументного рівня інформації слід враховувати тип видання худ творів. Худ твори класифікують за різними ознаками: 1.Національно-мовна ознака; 2.історико-літературна (доби Відродження, література Нового часу); 3.соціально-функціональна (видання для дітей); 4.типологічна ознака (за цільовим і читацьким призначенням видання, а не твору).
Даний критерій є провідним, за ним видання худ літератури поділяється на наукові та масові. Наукові призначенні для вивчення і дослідження худ творів. Масові – для дозвілевого читання худ творів.
Визначені приналежності видання до певного типу проводяться за ознаками:
1.склад текстів у виданні (у виданні можуть бути канонічні тексти худ тв, варіанти та редакції текстів, публіцистичні, мовознавчі публікації автора, щоденники, листи-спогади, тобто не худ тексти)
2.розташування текстів у виданні (найчастіше розташовуються за датами написання або першої публікації. Крім того може бути розташування за жанрами або за принципом авторської волі)
3.характер підготовки текстів до видання (для наукових видань подається інформація про те, чи є це передрук багатотомних видань. Тексти звіряються у чернетці автора)
4.склад і характеристика науково-допоміжного апарату. До складу науково-допоміжного апарату входить передмова або вступна стаття, примітки або коментарі, додатки довідкового характеру (зміст, алфавітний, хронологічний покажчики, список скорочень, післямова).