Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовий диплом Костенко Л Гр.Т... - 3.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
17.12.2018
Размер:
2.12 Mб
Скачать

2. Технологічна частина

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання - задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних швейних виробів, що користуються попитом.

Вирішення цього завдання не може бути повною мірою забезпечене без інженерних кадрів, які повинні досконально знати технічні процеси виготовлення одягу, обладнання та устаткування галузі, вміти прогнозувати високоефективні методи виготовлення швейних виробів на основі досягнень науки і техніки, робити техніко – економічні розрахунки, проводити аналіз, обґрунтування та вибір оптимальних технологічних процесів. [ ].

Тому, розробити товар, який найбільше повною мірою відповідає задоволенню потреби споживача, визначити обсяг пропозиції, вивести його на ринок та реалізувати – все це основа гарантованого успіху підприємства на ринку.

В розділ подається:

- Обґрунтування вибору моделі;

- Технічний рисунок;

- Обґрунтування вибору матеріалів;

- Вибір обладнання;

- Вибір методів обробки;

- Складена технологічна послідовність;

- Розроблена технічна карта обробки уніфікованого вузла.

До розділу виконані додатки: опис художньо – технічного оформлення

зразка моделі, конфекційна карта, обробка вузлів.

2.1 Обґрунтування вибору моделі

Вдосконалення робочого одягу посідає важливе місце у комплексі заходів щодо зниження несприятливих впливів робітничого середовища, забезпечення безпечних умов праці, ліквідації професійних захворювань та виробничого травматизму [ ]. Тепер значно зросли вимоги споживачів до робочого одягу, який є носієм складних функцій (захисно - улітарної, соціальної, інформаційної та художньої). Під час проектування робочого одягу необхідно знати, що саме цінують в цьому одязі споживачі. Існує багато видів опитування, проте одним з розповсюдженіших методів виявлення та фіксації думок, які характеризують процеси формування, розвитку та зміни споживчих оцінювань та попиту є анкетування, бо воно дає змогу мати найчіткіші відповіді [ ].

Одяг будь-якого виду і призначення має відповідати складному комплексу вимог, що ставлять до нього споживчі, з одного боку, і виробництво – з іншого. Тому всю різноманітність цих вимог оцінюють двома групами показників – споживчими і виробничими чи техніко-економічними показниками якості.[ ]

Як правило, одяг виконує дві споживчі функції: перша полягає в тому, що він має виконувати своє пряме призначення, яке називається улітарним; друга – задовольняти деякі соціальні потреби, пов’язані з об’єднанням людей в різні соціальні групи, і ця функція є не менш значущою, ніж перша [ ].

Костюм літній польовий для військовослужбовців, що зображений у вигляді технічного рисунка у двох проекціях – вигляд спереду і вигляд ззаду представлено в таблиці 1.2, відповідає споживчим показникам якості і вимогам до одягу, що визначають, безпосередньо суспільну та індивідуальну цінність для одягу людини.

Технічний рисунок – це технологічний документ, що містить художньо – технічне оформлення моделі у двох проекціях, вигляд ззаду та вигляд спереду, з урахуванням усіх вимог.

Споживчі показники якості і вимоги до одягу визначають безпосередню суспільну та індивідуальну цінність одягу для людини. До цих показників належать:

- соціальні, що вказують на відповідність розмірно-ростового асортименту одягу споживчому попиту, на конкурентність одягу на внутрішньому і світовому ринках, а також на відповідність прогнозу споживчого попиту;

- функціональні, які визначають ступінь відповідності виробу конкретному призначенню, умовам експлуатації; ступінь відповідності розмірним і повнотно - віковим характеристикам споживача, його зовнішньому вигляду і психологічним особливостям;

- естетичні, що визначають художню концепцію одягу і ступінь відповідності його сформованому суспільному естетичному ідеалу, новизну моделі і конструкції (тобто відповідність сучасному стилю і моді), ступінь досконалості композиції моделі, товарний вигляд; одяг має бути відображенням свого часу;

- ергономічні, що визначають ступінь відповідності одягу, його окремих частин антропометричним і психофізичним особливостям людини; його гігієнічну відповідність санітарно-гігієнічним нормам; зручність користування виробом у різних побутових і виробничих умовах;

- експлуатаційні, які визначають ступінь стабільності збереження якості одягу при носінні, його надійність (стійкість матеріалів і з’єднувальних швів до розривних навантажень, формостійкість деталей і країв одягу, зносостійкість матеріалів і елементів конструкції, тобто довговічність).

Техніко - економічні (виробничі) показники якості одягу визначають ступінь технічної досконалості конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням витрат на його виготовлення і споживання. До цих показників належать:

- показники стандартизації та уніфікації конструкції, що визначають ступінь конструктивної і технологічної однорідності проектованого одягу;

- показники технологічності, що визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації й автоматизації, трудо- і матеріаломісткість виробу;

- показники економічності, що характеризують витрати на проектування, технологічну підготовку, розкрій і виготовлення одягу. Ці показники якості визначають економічну ефективність витрат на розробку, виготовлення й експлуатацію продукції.[ ]

Спеціальний одяг призначений для захисту робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Він належить до числа індивідуальних засобів захисту. Цей одяг, у свою чергу, поділяється на групи і підгрупи залежно від його захисних властивостей (механічних пошкоджень, підвищених і понижених температур, радіоактивних речовин, рентгенівських випромінювань, нафтопродуктів та ін.). спеціальний одяг, так само як і побутовий, поділяється на види – куртки, штани, комбінезони, напівкомбінезони, плащі та ін.

Відомчий одяг включає формений одяг для військовослужбовців, залізничників та ін. Основні види – шинель, кітель, пальто, сукні, головні убори.

Технологічний (санітарний) одяг призначений для гігієнічного захисту предметів праці від працівника і працівника від загальних виробничих забруднень [ ].

Таблиця 2.1 – Технічний рисунок костюму для військовослужбовців ( куртки та штанів )

Вигляд спереду

Вигляд ззаду

Назва виробу: Костюм літній польовий для військовослужбовців

Основний матеріал: Камуфляж

Виробник: ВП «Весна» УТОГ

Вартість: