Основи економіки природокористування

ПЛАН

1. Поняття та визначення природокористування. Класифікація природних ресурсів.

2. Критерії ефективності та основні етапи господарювання у сфері природокористування.

3. Наукові принципи раціонального природокористування.

4. Економіка природокористування.

5. Еколого-економічні методи управління природокористування

6. Еколого-економічний ефект природоохоронних міроприємств.

1. Поняття та визначення природокористування. Класифікація природних ресурсів.

Природні ресурси – це засоби існування людей, не створенні їхньою працею, які містяться в природі. До них належать вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ, мінеральні ресурси тощо.

Природні ресурси класифікуються за:

1. їхнім призначенням – виробничі та рекреаційні;

2. належністю до тих чи інших компонентів природи - земельні, лісові, мінеральні;

3. вичерпністю – вичерпні та невичерпні;

невичерпні – на відновлювальні, відносно відновлювальні, невідновлювальні.

Відновлювальні ресурси – це рослинний і тваринний світ, а також деякі види мінеральних ресурсів. Відновлення ресурсів відбуваються з різною швидкістю, однак вони можуть стати невідновлювальними.

До відносно відновлювальних : земельні, лісові, водні ресурси.

Невідновлювальні ресурси – це такі ресурси, що зовсім не відновлюються, або відновлюються значно повільніше, ніж відбувається їхнє використання людиною. До них належать мінерали, паливні та мінерально-сировинні ресурси.

Одним із основних напрямків раціонального використання мінеральних ресурсів є впровадження їхньої комплексної переробки, безвідходних і ресурсозберігальних технологій.

До невичерпних належать – космічні і кліматичні.

Космічні – це сонячна радіація, енергія морських припливів і відпливів.

Кліматичні – повітря, енергія вітру, опади.

Природокористування – це сукупність усіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу й заходів його збереження. Сюди входять:

• видобування та переробка природних ресурсів;

• їх відновлення;

• використання й охорона природних умов життя;

• їх збереження й відновлення;

• раціональні зміни екологічного балансу природних систем.

Природокористування може бути:

• раціональне;

• нераціональне.

Раціональне природокористування – це високоефективне, розумне господарювання, яке не призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу і підтримує та підвищує продуктивність природних комплексів або окремих об’єктів.

Нераціональне природокористування – це таке, в результаті якого природа втрачає здатність до самовідновлення, до саморегулювання й самоочищення, порушується рівновага біологічних систем, вичерпуються мінеральні ресурси, погіршується виконання рекреаційних, оздоровчих та естетичних функцій природних об’єктів.

Нераціональне використання може бути:

• навмисне,

• випадкове,

• супутнє.

Головний екологічний ресурс полягає зміні системи цінностей і засобів освоєння світу, в зміні загально людського світогляду.

Економічні критерії прогресу повинні оцінюватися з огляду їхнього впливу на “якість життя” і збереження біосфери, розвиток духовності людини.