Енергетика

традиційна нетрадиційна

Одержання енергії від видобувного палива – вугілля, нафти, мазуту, природного газу, торфу, сланців, дров, води, синтетичного палива називається традиційною енергетикою.

Одержання енергії не із традиційних видобувних джерел, а від Сонця, геотермальних джерел шляхом використання різниці температур відноситься до альтернативної енергетики.

Принципова схема класифікації енергетики

Традиційні джерела енегрії (традиційна енергетика)

Великі ГЕС всіх типів Двигуни внутрішнього згорання

ТЕС (вугільні, фатові, газові, торфяні) Теплоустановки

АЕС та ядерні станції всіх типів Отримання синтетичного пального

А

Геліоенергетика

Геліоконденсатори Сонячні батареї

Біоенергетика

Виробництво біомаси

Біосинтез водню

Рідке біопальне

(етанол, рослинна олія і т.п.)

Біогаз

Установки для спалювання сміття

Деревні таблетки

(пальне із деревних відходів)

Альтернативна гідроенергетика

“Малі” ГЕС

Хвильові електростанції

Припливні електростанції

Станції, що використовують енергію морських течій

Енергетика, що використовує різницю температур

Високоградієнтні установки геотермальної енергії морського та сухого типу

Низькотемпературна енергетика, що використовує різницю температур глибин і поверхні моря, теплові насоси тощо

Вітроенергетика

Космічна енергетика

Вторинна енергетика

(Яка використовує тепло, яке викидається в атмосферу)

Традиційно-альтернативні

(атомно-водневі, тощо)

Змішані джерела енергії Альтернативно-альтернативні

(сонячно-водневі, тощо)

льтернативні джерела енергії (альтернативна енергетика)

В наш час почала інтенсивно розвиватися воднева енергетика, суть якої – в одержанні водню як енергоносія для транспортних, промислових і побутових потреб з допомогою термохімічних і електричних методів. Але водень сам по собі дорогий. Частка різних видів енергетичних ресурсів у загальносвітовому виробництві енергії приведена на малюнку

ГЕС

15 АЕС

3

Як видно, основна доля виробництва енергії – у традиційних методах, тому головне завдання – зменшення шкідливих впливів з боку цього виду енергетики.

Для сучасних умов важливе значення мають нові, які розвиваються взаємодією нооценозів енергетики з природним і навколишнім середовищем людини.

Нооценоз енергетики – це сукупність, що включає в себе засоби праці, які містять в собі і відходи виробництва (ресурси, енергія, теплові викиди, викиди шкідливих речовин, тощо). Нооценоз енергетики, тобто “суспільство розуму” – суспільство з його соціальними законами розвитку, яке трудиться для задоволення потреб людей в енергії.

Схема нооценозу енергетики

Засоби праці:	Частина суспільства:	Продукти праці:
паливно-енергетичний комплекс	зайнята в сфері енергетики і члени їх сімей	енергія, попутна продукція, відходи

Нооценоз енергетики

Основну роль у виробництві енергії виконують засоби праці і частина середовища, що виробляє енергію. В нооценозі енергетики кожен компонент взаємозв’язаний один з одним і, крім цього, взаємодіє з біоценозом: зооценозом, фітоценозом, мікробоценозом, екотопами: атмосферою, ґрунтами, надрами, гідросферою.

Існує три рівноправні середовища: нооценоз енергетики, біоценоз і екотоп, які спільно функціонують, утворюють структурну матеріально-енергетичну одиницю нової екосистеми – нообіогеоценоз. При дослідженні і взаємодії компонентів системи “нооценоз енергетики – навколишнє середовище” основна увага повинна приділятися технологічним процесам (добуванню, підготовці і спалюванню палива, водопідготовці, організації термодинамічного циклу) і природоохоронним заходам, які викликають зміни в природному і навколишньому середовищі людини.

Без розв’язання складних екологічних завдань і забезпечення певного рівня захисту атмосфери, водойм, ґрунту, біоценозів від шкідливого впливу димових газів різних стоків і інших дій з боку традиційних видів енергетики не може бути реалізована стратегія її розвитку.

Екологічні вимоги розглядаються як комплекс вимог до якості повітря, води, палива, сировини харчової і промислової продукції, до технологій виробництва, технологічних викидів і методів їх очистки і відводу. Екологічні проблеми давно перейшли державні кордони і стали глобальними. Тут немає другорядних завдань, все важливе:

• знаходження оптимальних рішень для технологічного обладнання галузі і народного господарства;

• екологічне виховання всього населення;

• екологічна підготовка спеціалістів;

• творча діяльність і господарська зацікавленість;

• свідома і активна участь у боротьбі проти забруднень природнього і навколишнього середовища.