22.5. Розгляд заяв про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану

Згідно зі СТ.1 Закону України від 24 грудня 1993 р. „Про органи реєстрації актів громадянського стану" акти гро­мадянського стану - це засвідчені державою факти на­родження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові, що є юридичними фактами, оскільки з ними закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення відповідних прав і обов'язків.

Ці акти підлягають обов'язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану. Про зроблений запис видається відповідне свідоцтво.

Актові записи, зроблені з дотриманням встановленого законом порядку, до спростування їх у судовому порядку є безперечними доказами засвідчених ними фактів. Акти громадянського стану обумовлюють виникнення, зміну, припинення і можливість реалізації майнових та особистих

321

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

21"

немайнових прав громадян, допущені в них перекручування, неточності і помилки роблять ускладненим або неможливим здійснення громадянами належних їм суб'єктивних прав. У зв'язку з цим виникає необхідність у виправленні допущених помилок і внесенні змін та доповнень в актовий запис. Як правило, це роблять самі органи реєстрації актів громадян­ського стану відповідно до Правил з питань внесення змін, до­повнень і виправлень у записі актів громадянського стану, за­тверджених Міністерством юстиції України 3 травня 1994 р.

Згідно зі СТ.266 ЦПК справи про встановлення непра­вильності запису в актах громадянського стану, якщо органи РАГСу при відсутності спору про право цивільне відмовились внести виправлення в зроблений запис, підвідомчі районному (міському) суду.

Правом на порушення провадження в справі про вста­новлення неправильності запису в книгах актів грома­дянського стану наділені особи, для яких такі записи мають юридичні наслідки. Такою особою може бути не тільки громадянин - держатель документа, а й інші особи, наприклад спадкоємці, у яких після смерті спадкодавця виникають певні права. Виправлення у свідоцтвах про народження дітей можуть вимагати батьки, опікуни, усиновителі. В інтересах заявників справа може бути порушена в суді прокурором (ст.121 ЦПК).

Заява про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану подається до суду за місцем проживання заявника (ст.267 ЦПК).

У заяві повинно бути зазначено: 1) в чому саме полягає неправильність запису в актах громадянського стану; 2) коли і яким органом запису актів громадянського стану було відмовлено у виправленні запису (ст.268 ЦПК).

Згідно з СТ.269 ЦПК України суд розглядає справу про виправлення запису в актах громадянського стану з викликом заявника. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в актах громадянського стану, після того як воно набере

322

законної сили, є підставою для виправлення органами запису актів громадянського стану (ст.270 ЦПК). З врахуванням цього у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено: який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів гро­мадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення належить в нього внести.

Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану саме в тій частині цього запису, у якій встановлена неправильність, а не запису всього акта грома­дянського стану.

22.6. Розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення

З наявністю або відсутністю юридичних фактів пов'я­зується можливість виникнення суб'єктивних цивільних прав. Вони є передумовою виникнення, розвитку і припинення правових відносин. Тому судове встановлення юридичних фактів має важливе значення для захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Порядок судочинства в цих справах урегульований ст.ст. 271-275 ЦПК. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядатися в порядку окремого провадження при наявності наступних умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинно залежати виникнення, зміна або припинення особистих майнових чи немайнових прав гро­мадян і юридичних осіб; 2) чинним законодавством не перед­бачений інший порядок їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити загублений або знищений документ, який засвідчує факт, що має юридичні наслідки; 4) встановлення факту не пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду.

323

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Згідно зі ст.273 ЦПК суд розглядає справи про вста­новлення фактів, що мають юридичне значення.

Факт родинних відносин громадян.

У багатьох справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам підвідомчі справи про вста­новлення факту родинних відносин. У заяві необхідно вказати мету встановлення факту, який орган РАГС і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про під­твердження такого ступеня родинних зв'язків, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини, пенсії тощо). Так, можливе встановлення факту походження особи від батьків, які перебували в шлюбі, що не може бути підтверджений відповідними документами, а органи РАГСу відмовилися відновити необхідний запис. У порядку окремого провадження не може встановлюватися факт родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити надалі своє право на житло, приміщення або на його обмін (п.7 постанови №5 Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про вста­новлення фактів, що мають юридичне значення").

Факт перебування громадянина на утриманні.

Факт перебування на утриманні підтверджується до­кументами житлово-комунальних органів, виконкомів сільських і селищних Рад і інших організацій. При відсутності документа, відмові в його видачі, одержанні документа, який не підтверджує факт утримання, можливе його встановлення у судовому порядку. Однак сам факт перебування на утри­манні не завжди породжує певні наслідки. Виникнення спадкоємних прав можливе при непрацездатності утриманця, що продовжувалася до дня смерті спадкодавця не менше року. Факт утримання викликає право на пенсію, якщо утриманець є членом сім'ї померлого, був непрацездатним до дня смерті годувальника або мав заробіток, пенсію, стипендію, але одержувана утриманцем від годувальника допомога - основне і постійне джерело засобів для існування.

324

Факт каліцтва громадянина.

Факт каліцтва можна встановлювати в позовному про­вадженні, якщо він необхідній для одержання пенсії, допомоги по соцстраху, якщо в позасудовому порядку це зробити неможливо через те, наприклад, що втрачено акт про про нещасний випадок або при його складанні було допущено помилку, відповідно до Закону України від 24 листопада 1992р. „Про охорону праці".

Факт реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті.

У судовому порядку встановлюється не сам факт уси­новлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, а його реєстрація в книгах запису актів громадянського стану, якщо в органах РАГСу не збереглися відповідні записи і вони відмовилися їх відновити. Утрата запису повинна бути підтверджена обласним (міським) архівом РАГСу, де зна­ходився втрачений запис. Відновлення відсутнього актового запису провадиться РАГСом за місцем проживання заявника. Відмова у відновленні необхідного запису, оформлена висновком РАГСу, затверджена виконкомом районної (місь­кої) Ради, є необхідною умовою для прийняття судом заяви про встановлення факту реєстрації усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті.

Факт перебування у фактичних шлюбних відносинах.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.11.44 р. „Про порядок визнання фактичних шлюбних відносин у випадку смерті чи зникнення безвісти на фронті одного з подружжя" суди вправі встановлювати перебування громадян у фактичних шлюбних відносинах, які склалися до видання Указу та існували до смерті (чи зникнення безвісти на фронті) однієї з осіб, які перебували в таких відносинах. Не підлягають судовому встановленню фактичні шлюбні відно­сини, які виникли після видання указу чи при житті обох членів подружжя, або з тих випадках, коли один з подружжя знаходиться в зареєстрованому шлюбі з іншим.

325

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

Факт належності правовстановлюючих документів.

Ці справи в судах виникають внаслідок помилок у документах. Але помилки можуть виправляти насамперед організації, які видали даний документ. Тому суд повинен переконатися, що документ належить саме заявнику і що організація не має можливості внести необхідні виправлення. При цьому суд не має права встановлювати ідентичність імен, по батькові і прізвищ осіб, по-різному іменованих у різних документах.

При розгляді справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з відповідними даними цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження чи паспорті (в тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допу­щені помилки в прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали), суд повинен запропонувати заявникові надати докази про належність йому даного документа. Виправлення в документах можуть вносити тільки органи, що їх видали.

Факт смерті особи.

У судовому порядку також можливе встановлення факту смерті особи у певний час при відмові органів РАГСу зареєструвати факт смерті (п.7 ст.273 ЦПК). Встановлення факту смерті слід відрізняти від справ про оголошення громадянина померлим, процесуальний порядок розгляду яких врегульований ст.ст. 261-265 ЦПК, і від справ про встановлення факту реєстрації смерті (п.4 ст.273 ЦПК). Встановлення факту смерті проводиться на підставі об­ставин, які свідчать про те, що громадянин за певних умов помер, але органи РАГСу відмовилися зробити реєстрацію факту смерті.

В порядку окремого провадження допускається також встановлення і не зазначених фактів за умови, що вони є юридичними і чинним законодавством не передбачено інший

326

(несудовий) порядок їх встановлення (факт батьківства у разі смерті передбачуваного батька, факт визнання батьківства відносно дитини, яка народилася до 1 жовтня 1968р., реєстра­ція батьківства, факт прийняття спадщини, місце відкриття спадщини, факт володіння будівлею на праві приватної власності тощо). Суд може встановлювати факти і тоді, коли вони за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника, і рішення суду необхідно заявнику для застосування у відносинах з громадянами інших держав, наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину в особи, яка за законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом.