Контрольні запитання

1. Назвіть всі відомі види представництва в цивільному процесі.

2. Як оформляються повноваження представника для участі в судовому засіданні?

3. Які учасники цивільного судочинства можуть мати представника у суді?

4. На які види поділяється судове представництво залежно від підстав виникнення?

5. Які з перелічених осіб можуть виконувати функції судових представників у цивільному судочинстві?

6. Які особи можуть бути договірними представниками в суді?

7. Які особи можуть виконувати в суді функцію законних представників?

8. Якими із зазначених документів можуть підтверджу­ ватися повноваження судових представників?

9. На здійснення яких процесуальних дій договірним (добровільним) представником мають бути спеціально обумовлені повноваження у виданій йому довіреності?

104

Розділ 9. ЦИВІЛЬНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

9.1. Поняття, значення і види процесуальних строків

Встановлений ЦП К процесуальний порядок цивільного судочинства забезпечує не тільки правильний, а й своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ. При цьому обов'язковим є додержання норм цивільного процесуального права, забезпечен­ня гарантій у здійсненні особами, які беруть участь у справі, інши­ми учасниками процесу суб'єктивних процесуальних прав і вико­нання покладених на них цивільних процесуальних обов'язків.

Своєчасному розгляду справи покликані сприяти процесу­альні строки. Цивільні процесуальні строки — це встановлені ЦПК України проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу в цивільному судочинстві.

Значення процесуальних строків полягає в тому, що вони за­безпечують стабільність і визначеність цивільних процесуальних правовідносин, цивільного провадження у справі; забезпечують суб'єктам правовідносин можливість належно підготуватися і виконати певні процесуальні дії; є процесуальними засобами впливу на поведінку несумлінних учасників процесу, на виконання ними процесуальних обов'язків засобами реалізації принципу раціональної процесуальної форми. Отже, цивільні процесуальні строки поряд з іншими цивільними процесуаль­ними засобами покликані забезпечити гарантованість, реальність і оперативність судового захисту суб'єктивних прав заінтересо­ваних осіб, які беруть участь у справі, та інтересів держави.

Як зазначає, М.Й. Штефан, цивільні процесуальні строки можуть бути класифіковані за різними підставами на види:

1) за способом визначення (ст.84 ЦПК) поділяються на нормативні (встановлені законом) і призначені судом (суддею).

Встановлені законом процесуальні строки за чіткістю визначення є абсолютно визначеними (строки розгляду справ — 7, 10, 15 днів — СТ.148 ЦПК), відносно визначеними (ст.68 ЦПК — відстрочка або розстрочка сплати судових витрат на

105

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

строк не більше як до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції). Для вчинення окремих дій ЦПК не встановлені процесуальні строки. Так, ст.83 ЦПК не встановлено строк розгляду судом заяви про зняття або зменшення накладеного ним процесуального штрафу, ст.155 ЦПК — заяви про ска­сування забезпечення позову.

Призначені судом процесуальні строки можуть бути:

1. визначені колегіальним складом суду і суддею одноособово (статті 204,207, п.7 ст.143, ст.48 ЦПК) різної тривалості залежно від складності і місця виконуваних процесуальних дій;

2. за суб'єктами вчинення процесуальних дій процесуальні строки поділяються на встановлені: суду (судді) (статті 146, 148, 151, 291^і ЦПК); особам, які беруть участь у справі (статті 140, 291 ЦПК); іншим учасникам процесу;

3. за тривалістю процесуальні строки в ЦПК визначені від менше одного дня до більше трьох років.

Процесуальний строк менше одного дня передбачено: для вирішення судом (суддею) заяви про забезпечення позову (ст.151 ЦПК); для виконання ухвали про забезпечення позову (ст.156 ЦПК); для звернення до виконання рішення суду про стягнення аліментів, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом тощо; для набрання рішенням і ухвалою суду апеляційної і касаційної інстанції законної сили (статті 317,347 ЦПК) рішень судів першої інстанції в деяких категоріях справ (статті 243,243⁵,243¹⁰,243¹⁵,245²⁰ ЦПК).

Новим ЦПК України закріплено розгляд справ судом негайно та невідкладно.

Негайний розгляд справ передбачає розгляд та вирішення судом справи відразу після її прийняття. Так, зокрема, негайно повинні бути розглянуті справи про поміщення особи до протитуберкульозного диспансеру (ст. 281 нового ЦПК України), проникнення в житлові приміщення та звернення стягнення на грошові кошти (ст.ст. 376, 377 нового ЦПК).

Невідкладно повинні бути розглянуті судом, наприклад, заява про забезпечення доказів розглядається судом тільки за участю заявника(ст. 135 ч.4 нового ЦПК України).

106

Триденний процесуальний строк передбачено: для пред'яв­лення зустрічного позову не пізніше як за три дні до судового засідання (ст.140 ЦПК); для подачі зауваження на протокол судового засідання (ст.200 ЦПК); для розгляду судом скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі (ст.242 ЦПК); для передачі органом, що виконує нотаріальні дії, скарги зі своїм поясненням до суду (ст.286 ЦПК).

П'ятиденний процесуальний строк визначено для вручення повістки про виклик до суду не пізніше цього строку до судового засідання (ст.91 ЦПК); для розгляду судом заува­ження на протокол судового засідання (ст.201 ЦПК); для надіслання судом копії рішення, ухвали про зупинення провадження в справі, залишення позову без розгляду, закриття провадження в справі сторонам і третім особам, які були залучені до участі в справі, але фактично не були присутніми в судовому засіданні (ст.216 ЦПК).

Семиденний процесуальний строк визначено для про­ведення підготовки справи до розгляду (ст.146 ЦПК), для призначення трудової справи до слухання і розгляду після закінчення її підготовки (ст.148 ЦПК).

Десятиденний процесуальний строк визначено для роз­гляду судом (суддею) заяви про забезпечення доказів (ст.38 ЦПК); на подачу заяви про зменшення або зняття судом (суддею) накладеного ним штрафу (ст.83 ЦПК) для подання заяви про постановления додаткового рішення (ст.214 ЦПК), скарги на постанову про адміністративні стягнення (ст.244 ЦПК) і на її розгляд (ст.246 ЦПК); для розгляду призначеної ним справи про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом (ст.148 ЦПК); для подання до суду скарги на вчинену нотаріальну дію або на відмову в її вчиненні (ст.286 ЦПК); для підготовки до апеляційного розгляду справи (ст.299 ЦПК).

П'ятнадцятиденний процесуальний строк визначено: для розгляду судом справ, крім трудових, про стягнення аліментів, про відшкодування заподіяної шкоди (ст.148 ЦПК); на

107

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

подання апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції (ст.291 ЦПК).

Двадцятиденний процесуальний строк визначено: для підготовки до розгляду складних справ у виняткових випадках (СТ.146ЦПК).

Місячний процесуальний строк встановлено: для вико­нання окремої ухвали суду щодо вжиття заходів на усунення порушень законності, недоліків у роботі підприємств, установ, організацій, посадових осіб (ст.235 ЦПК); для подачі апеля­ційної скарги, подання прокурора на рішення суду першої інстанції (ст.292 ЦПК).

Двомісячний процесуальний строк визначено: для пред'яв­лення позову заінтересованої особи до держателя цінного паперу (ст.281 ЦПК).

Тримісячний процесуальний строк передбачено для держа­теля цінного папера, щоб повідомити суд про свої права на цінний папір (п.З ст.279 ЦПК), для подачі заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими та винятковими обста­винами (ст.347³ ЦПК); для подачи касаційної скарги, подання на рішення, ухвалу апеляційного суду (ст.321 ЦПК).

Однорічний процесуальний строк передбачено: для повернення державного мита за умови, що заяву про це було подано до закінчення річного строку з дня зарахування суми в бюджет (ч.4 СТ.69 ЦПК); для подачі заяви про роз'яснення рішення суду в справі, у якій однією із сторін не виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі касаційної скарги, подання прокурора на ухвалу або рішення суду першої інстанції, які не були оскаржені в апеляційному порядку (ст.321 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є юридична особа.

Трирічний процесуальний строк передбачено: для подачі заяви про роз'яснення судового рішення в справі, у якій однією з сторін виступає громадянин (ст.215 ЦПК); для подачі заяви про поворот виконання рішення (ст.421 ЦПК), стягувачем у якому є громадянин.

ЦПК у певних випадках не встановлює конкретних процесуальних строків, а залишає їх на визначення суб'єктів

108

цивільних процесуальних правовідносин — на суд (суддю) і на осіб, які беруть участь у справі.

В новому ЦПК України закріплено положення про вста­новлення судом строків з врахуванням принципу розумності (ст. 157 нового ЦПК України). Принцип розумності слід розуміти, як встановлення розумного терміну для вчинення процесуальних дій. Цей строк не повинен перевищувати нормативно визначеного строку. Призначення розумного строку повинно здійснюватися з врахуванням затрат праці на розгляд справи, складності вчинення процесуальних дій, умов і можливості їх виконання. Суд повинен визначати строки в залежності від конкретних обставин справи, враховуючи час, необхідний і достатній для вчинення про­цесуальних дій, в тому числі строки доставки поштових пові­домлень та інших способів отримання інформації.

Однак при цьому не можна створювати умови для зво­лікання та затягування процесу, враховуючи, що перебіг процесуальних строків, які призначає суд, не відображається на строках визначених законом.

Призначені судом процесуальні строки можуть бути різними. Вони залежать від характеру, конкретних обставин справи та змісту виконуваних процесуальних дій. Так, суд (суддя) на клопотання осіб, які беруть участь у справі, може вимагати будь-які письмові або речові докази від інших осіб, із зазначенням строку, протягом якого вони мають бути подані до суду (статті 47, 48, 53 ЦПК). Визначення судом тривалості строку залежатиме від місця знаходження таких осіб, від часу, необхідного для зняття копії, й інших конкретних обставин. При залишенні заяви без руху суд повідомляє про це позивача і надає йому строк для виправлення недоліків такої заяви (ст.139 ЦПК). Суддя при відкладенні розгляду справи при­значає новий процесуальний строк її розгляду (ст.176 ЦПК). Залежно від обставин справи суддя встановлює процесуальний строк відстрочки чи розстрочки виконання (ст.204 ЦПК).

Визначення тривалості процесуальних строків ЦПК у деяких випадках покладає на осіб, які покликані виконувати конкретні процесуальні дії. Так, подача доказів може бути

109

Чорнооченко C.I.

Цивільний процес

здійснена до початку судового засідання (ст.34 ЦПК), тобто протягом семи — двадцяти днів з дня прийняття позову в стадії підготовки справи до розгляду та плюс семи .— п'ятнадцяти днів, передбачених для призначення справи до розгляду (статті 146, 148 ЦПК). Докази подаються сторонами й іншими особами, які беруть участь у справі, тому вони і визначають строки виконання цих процесуальних дій (ст.ЗО ЦПК). Процесуальні строки вступу в справу визначають треті особи, оскільки такий вступ можливий починаючи з порушення в суді цивільної справи до постановления судового рішення (статті 107, 108 ЦПК).

З аналізу статей 34, 56, 68, 107, 108 та інших ЦПК витікає висновок, що процесуальні строки, які визначаються в нормах цивільного процесуального права вказівкою на подію, склада­ються з суми окремих процесуальних строків, встановлених для виконання конкретних процесуальних дій.