4. Аналітичний та синтетичний облік заробітної плати

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці, а також про недоодержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати праці ведеться на рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. За кредитом рахунка 66 відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань. Для аналітичного обліку необхідно правильно організувати документообіг. Бухгалтерськими документами (обліковими регістрами синтетичного обліку) є розрахункові або розрахунково-платіжні відомості, які складаються на кожну одиницю підприємства (цехи, ділянки, відділи). Кожен запис у них повинен бути обґрунтований первинними документами.

Приклади господарських операцій:

1. Нараховано зарплату Дт 15, 23, 24, 39, 91, 92, 93, 473 Кт 661

2. Нараховано зарплату (при використанні 8 класу рахунків): Дт 811 Кт 661

3. Нараховано працівникам винагороду за вислугу років та інші премії за рахунок коштів цільового фінансування: Дт 48 Кт 661

4. Створено резерв виплати відпусток із щомісячних відрахувань:

Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 471

5. Використано частину резерву: Дт 471 Кт 661

6. Нараховано працівникам допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок фонду соціального страхування: Дт 652 Кт 661

7. Виплачено з каси заробітну плату: Дт 661 Кт 301

8. Депоновано зарплату не отриману в строк: Дт 661 Кт 662

9. Виплачено депоновану зарплату: Дт 662 Кт 301

5. Утримання із заробітної плати

З оплати праці членів колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємства. Обов'язкові утримання включають податок з доходів фізичних осіб, утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний соціальний внесок), утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо. До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Ставки єдиного соціального внеску:

3,6% – із суми нарахованої зарплати;

2% – із суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця та суми допомоги з тимчасової непрацездатності.

Податок з доходів фізичних осіб – це обов'язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування. Якщо ж заробітна плата перевищує десятикратний розмір мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня податкового року (на 01.01.11 р. – 941 грн.), застосовується ставка 17% (лише до суми перевищення ліміту). Тобто податок буде складатися з двох частин: податок з суми, що не перевищує зазначеного ліміту і оподатковується за ставкою 15%, та податок з суми, що перевищує і оподатковується за ставкою 17%.

Податок з доходів фізичних осіб утримується із заробітної плати після вирахування єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги за її наявності.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (1320 грн. на 2011 рік).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, визначається як добуток суми, визначеної як 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, та відповідної кількості дітей.

З урахуванням норм Податкового кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

• у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.11 р. – 941 грн.), – для будь-якого платника податку;

• у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (на 01.01.11 р. – 941 грн.), – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину;

• у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги (пільга – 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року), — для платника податку, який:

а) одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б";

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б";

• у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги (пільга – 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року), — для платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, крім випадку, передбаченого підпунктом "б", податкова соціальна пільга за яким додається до пільги, визначеної у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, якщо особа утримує двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів).

Приклади господарських операцій:

Утримано із зарплати:

1) єдиний соціальний внесок Дт 661 Кт 651

2) податок з доходів фізичних осіб Дт 661 Кт 641