Тема 18. Політичні конфлікти і кризи в суспільному житті

Політичні конфлікти: сутність, структура, причини виникнення. Структура політичного конфлікту: суб’єкти конфлікту (індивіди, політичні угруповання, гілки влади, держави), предмет конфлікту (владні відносини), об’єкт конфлікту (влада, матеріальні цінності, привілеї тощо), конфліктна свідомість, конфліктна поведінка.

Причини виникнення та ескалації політичних конфліктів. Об’єктивні та суб’єктивні причини.

Основні функції політичних конфліктів. Конструктивні, деструктивні, дуалістичні функції. Конструктивні функції (діагностична, регулююча, оновлююча, вдосконалююча, перетворююча та ін.). Деструктивні функції (те, що призводить до наступних наслідків: породження насильства, знищення матеріальних цінностей, загибель людей тощо). Дуалістичні функції (дестабілізуючо-стабілізуюча, деструктивно-конструктивна, делегітимізуючо-легітимізуюча та ін.).

Стадії політичного конфлікту: 1) передконфліктна (латентна) стадія (народження конфліктної ситуації та інциденту); 2) конфліктна стадія (пряма конфронтація та ескалація конфлікту); 3) стадія врегулювання конфлікту (пошук компромісу та досягнення консенсусу); 4) післяконфліктна стадія (часткова або цілковита нормалізація відносин).

Типологія політичних конфліктів. Основні критерії типологізації. Сфера проявів (соціальні, економічні, політичні, етнополітичні, ідеологічні та ін.). Джерела виникнення (конфлікти інтересів, конфлікти цінностей, конфлікти ідентифікації). Характер походження (реальні, вигадані, спровоковані, випадкові). Часовий критерій (миттєві, короткотривалі, середньотривалі, довготривалі). Географічний критерій (локальні, регіональні, континентальні, глобальні). Ступінь прояву (приховані, латентні та відкриті). Характер перебігу (керовані, некеровані). Соціальні наслідки (конструктивні, деструктивні, конструктивно-деструктивні). Масштабність проявів (зовнішньополітичні та внутрішньополітичні).

Міжнародні конфлікти: мирне співіснування, міжнародна криза, війна.

Внутрішньополітичні конфлікти: путчі, заколоти, перевороти, акції громадської непокори, повстання, громадянська війна, соціально-політична революція.

Керування політичними конфліктами. Залежність врегулювання конфлікту від поведінкових стратегій їх учасників. Типи стратегій: 1) “яструба” (модель суперництва); 2) “страуса” (модель протистояння і конфронтації); 3) “голуба” (модель пристосування); 4) “сови” (модель співпраці); 5) “синиці” (модель політичного компромісу).

Процес конструктивного керування конфліктами: 1) прогнозування конфліктів; 2) запобігання ескалації конфліктів та їх стимулювання; 3) врегулювання конфліктів; 4) розв’язання конфліктів.

Конфліктний потенціал українського суспільства. Основні причини політичних конфліктів в Україні. “Помаранчева революція” як приклад політичного конфлікту.

Література

Анцупов А., Малышев А. Введение в конфликтологию. — Ужгород, 1995.

Бабосов Е.М. Конфликтология. — Минск: Тетра Системс, 2000.

Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. — К., 1994.

Боднар В.Л. Національні конфлікти і шляхи їх вирішення // Міжетнічні відносини на Закарпатті: стан, тенденції і шляхи поліпшення: Матеріали науково-практичної конференції / Під загальною редакцією П.В. Токаря. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2001. — С. 64—68.

Боднар В.Л. Про деякі особливості конфліктів у національному питанні // Матеріали науково-практичної конференції “Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті”. — Ужгород: Патент, 1997. — С. 58—62.

Глухова А. Политические конфликты: основания, типология, динамика. — М.: Эдиториал, 2001.

Глухова А.В. Типология политических конфликтов. — М., 1997.

Демони миру та боги війни: Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. — К.: Політична думка, 1997. — 508 с.

Запрудский Ю. Социальный конфликт. — Ростов-на-Дону: Ростовский ун-т, 1992.

Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. — М.: Аспект Пресс, 1995.

Зайцев А.К. Социальный конфликт. — М., 2000. — 464 с.

Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

Иванов В., Смолянский В. Конфликты и конфликтология. — М., 1994.

Качанова И.М. Конфликт: за или против. — М., 1978.

Коляденко В. Технології регулювання конфліктів // Нова політика. — 1997. — № 5.

Конфликтология / Под ред. А. Кармина. — СПб.: Лань, 2001.

Конфліктологія / За ред. Л. Герасіної і М. Панова. — Х.: Право, 2002.

Краснов Б. Конфликты в обществе // Социально-политический журнал. — 1992. — № 7.

Кульчар К. Политический конфликт // Политология вчера и сегодня. — М., 1991. — Вып. 3.

Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: подходы, решения, технологии. — М.: Аспект-Пресс, 1997. — 272 с.

Лебедева М.М. Трудный путь урегулирования конфликтов // Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология. — 1996. — № 2.

Мацієвський Ю. Деякі проблеми теорії конфліктів та насильства // Генеза. — 1995. — № 3.

Нагаєв В. Конфліктологія (модульний варіант). — К., 2004.

Небоженко В.С. Соціальна напруженість і конфлікти в українському суспільстві. — К., 1994.

Павловський М. Конфлікти та консенсус в українській політиці // Нова політика. — 1999. — № 1.

Претериус Р. Концепция конфликта // Полис. — 1991. — № 5.

Пойченко А.М., Бекешкіна І.Е., Хворостяний О.І. Конфлікт у політичному житті сучасної України: теорія і технологія розв’язання: Навч. посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. — 96 с.

Райнет П. Теория конфликта // Полис. — 1991. — № 5.

Рубин Дж., Пруйт Д., Ким С.Х. Социальный конфликт. — М.: Олма-Пресс, 2001.

Социальные конфликты в трансформирующихся обществах. — М.: РАН, 1996.

Телешун С. Поверхи і підвалини конфліктів // Віче. — 1996. — № 6.

Тернер Д. Структура социологической теории. — М.: Прогресс, 1985.

Токар П. Конфліктологія: Курс лекцій. — Ужгород, 2001.

Томенко М. Реальні та удавані конфлікти в державній владі // Політична думка. — 1997. — № 1.

Фельдман Д.И. Политология конфликта. — М., 1998. — 199 с.