- •Тема 1.
- •Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.
- •2.Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.
- •4.Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •5.Європейська кредитно-трасферна система накопичення – естs.
- •6.Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •7.Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.
- •8.Принципи побудови систем вищої освіти Англії; Італії, Німеччини, Франції та інших країн єс.
- •1 Система вищої освіти великобританії
- •3.2 Система вищої освіти іспанії
- •3.3 Система вищої освіти італії
- •3.4 Система вищої освіти німеччини
- •3.5 Система вищої освіти франції
- •Тема 2.
- •Структура вищої освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні і освітньо-науковий рівні вищої освіти.
- •Документи про вищу освіту.
- •Післядипломна освіта та її форми.
- •6.Стандарти вищої освіти.
- •7.Рівні професійної підготовки та кваліфікації.
- •8.Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.
- •9.Структурно-логічна схема навчання.
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •10.Навчальний план підготовки фахівця: структура.
- •11.Нормативні дисципліни і вибіркові дисципліни.
- •12.Зв'язок фундаменталізації та індивідуалізації навчальної діяльності.
- •Тема 3.
- •Форми навчання у вищих навчальних закладах.
- •Форми організації навчального процесу та види навчальних занять.
- •Лекція як основний вид навчального заняття.
- •Семінарські заняття в кмсонп.
- •Практичне заняття в кмсонп.
- •Лабораторні роботи в кмсонп.
- •Особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- •Суб'єкти навчально-виховного процесу.
- •Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни.
- •Педагогічний контроль в кмсонп.
- •Види і форми контролю знань.
- •Консультації.
- •Рейтинговий контроль знань.
- •Комплексна діагностика навчальних досягнень студентів.
- •Тема 4.
- •Кваліфікаційні вимоги до фахівця. Зміст і характер професійної діяльності фахівця з обраного напряму підготовки, його права та обов'язки.
- •Характеристика різних рівнів підготовки фахівців.
- •Особливості підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.
- •Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Сутність і роль кваліфікаційних характеристик в організації підготовки фахівців за обраним напрямом підготовки.
- •Тема 5.
- •Бібліотека інституту як центр інформаційного забезпечення студентів.
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Структура бібліотеки інституту. Структура бібліотеки
- •Основи бібліотекознавства та бібліографії.
- •Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.
- •Системи класифікації
- •Принципи організації та порядок роботи бібліотеки.
- •Правила користування бібліотекою.
- •Тема 6.
- •Мета і головні завдання діяльності вищого навчального закладу.
- •Типи вищих навчальних закладів.
- •Статут вищого навчального закладу.
- •- Іншу інформацію, не заборонену законодавством.
- •Тема 7.
- •Поняття і завдання студентського самоврядування.
- •Органи студентського самоврядування.
- •Основні завдання органів студентського самоврядування.
- •Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.
- •Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування.
- •Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради. Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Органи Всеукраїнської студентської ради.
- •Конференція як вищий орган управління Всеукраїнської студентської ради.
- •Всеукраїнська студентська колегія: права та обов’язки
- •Секретаріат як виконавчий орган Всеукраїнської студентської ради.
- •Система студентського самоврядування у внз України. Система студентського самоврядування у внз України
7.Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.
Упродовж п’яти років європейське освітнє співтовариство консолідується задля освітньої концепції Болонського процесу: формування на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.
У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:
1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).
2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (Європейська система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості)), зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».
3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних аґентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.
4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.
5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.
6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших реґіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.