- •Тема 1.
- •Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу.
- •2.Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.
- •4.Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.
- •5.Європейська кредитно-трасферна система накопичення – естs.
- •6.Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (кмсонп) у внз України
- •7.Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.
- •8.Принципи побудови систем вищої освіти Англії; Італії, Німеччини, Франції та інших країн єс.
- •1 Система вищої освіти великобританії
- •3.2 Система вищої освіти іспанії
- •3.3 Система вищої освіти італії
- •3.4 Система вищої освіти німеччини
- •3.5 Система вищої освіти франції
- •Тема 2.
- •Структура вищої освіти в Україні.
- •Освітньо-кваліфікаційні і освітньо-науковий рівні вищої освіти.
- •Документи про вищу освіту.
- •Післядипломна освіта та її форми.
- •6.Стандарти вищої освіти.
- •7.Рівні професійної підготовки та кваліфікації.
- •8.Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.
- •9.Структурно-логічна схема навчання.
- •Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:
- •10.Навчальний план підготовки фахівця: структура.
- •11.Нормативні дисципліни і вибіркові дисципліни.
- •12.Зв'язок фундаменталізації та індивідуалізації навчальної діяльності.
- •Тема 3.
- •Форми навчання у вищих навчальних закладах.
- •Форми організації навчального процесу та види навчальних занять.
- •Лекція як основний вид навчального заняття.
- •Семінарські заняття в кмсонп.
- •Практичне заняття в кмсонп.
- •Лабораторні роботи в кмсонп.
- •Особливості організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців. Підходи до організації навчально-виховного процесу
- •Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- •Суб'єкти навчально-виховного процесу.
- •Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни.
- •Педагогічний контроль в кмсонп.
- •Види і форми контролю знань.
- •Консультації.
- •Рейтинговий контроль знань.
- •Комплексна діагностика навчальних досягнень студентів.
- •Тема 4.
- •Кваліфікаційні вимоги до фахівця. Зміст і характер професійної діяльності фахівця з обраного напряму підготовки, його права та обов'язки.
- •Характеристика різних рівнів підготовки фахівців.
- •Особливості підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.
- •Підготовка до освітнього ступеню бакалавр
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Підготовка до освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Термін навчання
- •Документи про здобуття освіти
- •Сутність і роль кваліфікаційних характеристик в організації підготовки фахівців за обраним напрямом підготовки.
- •Тема 5.
- •Бібліотека інституту як центр інформаційного забезпечення студентів.
- •Основні завдання бібліотеки
- •Основні функції бібліотеки
- •Структура бібліотеки інституту. Структура бібліотеки
- •Основи бібліотекознавства та бібліографії.
- •Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.
- •Системи класифікації
- •Принципи організації та порядок роботи бібліотеки.
- •Правила користування бібліотекою.
- •Тема 6.
- •Мета і головні завдання діяльності вищого навчального закладу.
- •Типи вищих навчальних закладів.
- •Статут вищого навчального закладу.
- •- Іншу інформацію, не заборонену законодавством.
- •Тема 7.
- •Поняття і завдання студентського самоврядування.
- •Органи студентського самоврядування.
- •Основні завдання органів студентського самоврядування.
- •Проблеми студентського самоврядування у законодавчих та нормативно-правових документах з вищої освіти.
- •Європейський вибір України та питання утвердження студентського самоврядування.
- •Всеукраїнська студентська рада як представницький орган студентів на державному рівні.
- •Головні завдання Всеукраїнської студентської ради. Головні завдання Всеукраїнської студентської ради
- •Органи Всеукраїнської студентської ради.
- •Конференція як вищий орган управління Всеукраїнської студентської ради.
- •Всеукраїнська студентська колегія: права та обов’язки
- •Секретаріат як виконавчий орган Всеукраїнської студентської ради.
- •Система студентського самоврядування у внз України. Система студентського самоврядування у внз України
-
Основи бібліотекознавства та бібліографії.
Бібліографія (грец. βιβλιον — книжка і γραφω — пишу) — галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є:
виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку;
складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою;
розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.
Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році [1].
Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими виробами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику й організацію бібліотечної справи.
Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.
Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.
Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.
Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системиnbsp;— бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.
Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.
Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.
-
Класифікація джерел загальної, спеціальної методичної літератури, законодавчо-нормативних та галузевих видань.
На території України утворюються і діють бібліотеки та системи бібліотек, що відрізняються за своїм цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками: публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві і галузеві бібліотеки тощо.
Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, центральні районні і міські централізованих бібліотечних систем, також окремі районні, міські та сільські. Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Міністерство культури України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів.
За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:
універсальні; галузеві;міжгалузеві.
За призначенням бібліотеки поділяються на: публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).
{ Частина третя статті 6 в редакції Закону N 1388-VI ( 1388-17 )
від 21.05.2009 }
Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть
об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.