2.Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.

Болонський процес – це структурна реформа вищої освіти на європейському просторі, яка базується на системі заходів європейських державних установ (рівня міністерств освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти, спрямованих на досягнення цілей, сформульованих у Болонській декларації (Bologna, 19. 0б. 1999 р.).

Мета Болонського процесу – створення не пізніше 2010 р. гармонізованого Європейського простору вищої освіти, що сприятиме поліпшенню якості та модернізації європейської вищої освіти, а також: більшій мобільності студентів та викладачів між різними університетами Європи.

Причинами, що зумовили цей процес, є докорінні перетворення в політичних та економічних системах усіх розвинених європейських країн, зокрема

1. Монопольне становище США на світовому ринку, систематичне випередження європейських країн за рядом показників, які відносяться до системи освіти.

2. Перенесення конкуренції в наукову сферу.

3. Потребу в переорієнтації вищої освіти до вимог роботодавців та ринків праці.

4. Прагнення об'єднати свої розрізнені потенціали в єдиний потужний економічний механізм.

Таким чином, постало питання про те, що якщо країни ЄС не зможуть інтегруватися повністю, то роздрібнена і розрізнена економіка старої Європи не зможе протистояти зростаючому конкурентному напору інших економічно розвинених країн, і, в першу чергу, США та Японії.

Ліквідування цієї глобальної проблеми можливо лише поетапно.

I етап. Необхідно створити загальноєвропейську систему освіти, зблизити рівні освіти в різних країнах, зробити зіставленими національні переліки напрямів підготовки, близькими терміни навчання, підвищити якість підготовки фахівців.

II етап. Скорегувати національні законодавства про працю, щоб випускник будь-якого європейського університету міг знайти своє місце на єдиному європейському ринку праці.

3.Документи Болонського процесу.Європейська культурна конвенція - Наголошується на необхідності заохочення громадян усіх держав до вивчення мов, історії та культури інших країн і спільної для них культури.Велика Хартія Університетів (Magna Charta Universitatum)Проголошено фундаментальні принципи:Університет – це автономний інститут в серці суспільства, що має особливу організацію внаслідок свого положення і історичного надбання. Він створює, оцінює і передає культуру за допомогою наукових досліджень і навчання..Сорбонська декларація - У «Спільній декларації про гармонізацію архітектури системи європейської вищої освіти» міністри чотирьох провідних країн ЄС заявили, що Європа «вступає в період великих змін в освіті й умовах праці, диверсифікованості курсів професійних кар’єр, коли освіта і навчання впродовж життя стають явною необхідністю».Болонська декларація «The European Higher Education Area»Декларація, яка була проголошена і підписана міністрами освіти у Болоньї, започаткувала на офіційному рівні процес створення (побудови, утвердження, консолідації) європейського простору вищої освіти.Проголошено цілі, які мають бути досягнуті в межах пертого десятиліття XXI сторіччя:. Доступ до другого циклу навчання повинен вимагати успішного завершення першого циклу три валістю мінімум 3 роки. Ступінь, що здобувається після першого циклу, повинен відповідати європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації. Другий цикл повинен закінчуватися ступенем магістра і/або ступенем доктора, як в багатьох європейських країнах.Запровадження системи кредитів – подібної до ECTS системи – як засобу підвищення мобільності студентів. Кредити можуть також набуватися поза сферою вищої освіти, включаючи навчання впродовж життя, якщо це визнано відповідними Університетами.Сприяння мобільності через усунення перешкод ефективному здійсненню свободи пересування, приділяючи особливу увагу:студентам, щоб вони мали доступ до навчання та інших освітніх послуг;викладачам, дослідникам і адміністративним працівникам для визнання та збільшення обсягу часу на дослідження, викладання та навчання без обмеження своїх законних прав.Сприяння Саламанкське зверненняПразький саміт.Наголосили на необхідності у подальшому обговоренні ще трьох важливих аспектів Європейського простору вищої освіти, а саме:обговорення проблем навчання впродовж життя;обговорення проблем ролі вищих навчальних закладів і студентів у контексті Болонського процесу;обговорення проблем сприяння забезпеченню привабливості Європейського простору вищої освіти.Берлінська конференціяСформульовано конкретні завдання і названо дати їх реалізації..Міністри дійшли згоди, що до 2005 р. національні системи із забезпечення якості повинні в собі містити:Визначення обов'язків органів і установ, які беруть участь.Оцінювання програм або вузів, яка включає внутрішню оцінку і зовнішній перегляд участі студентів і публікації результатів.Систему акредитації, сертифікації і сумірних процедур.Міжнародне партнерство, співробітництво і співпрацю.