7.Рівні професійної підготовки та кваліфікації.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи зі структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає отримання кваліфікації «молодший спеціаліст»; другий - кваліфікації «бакалавр» (базова вища освіта); третій - кваліфікації «спеціаліст», «магістр» (повна вища освіта).

Законом «Про освіту» встановлено такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

8.Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика — це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначається Міністерством освіти України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр. Освітньо-кваліфікаційна характеристика є складовою частиною Державного стандарту освіти і використовується для:

• визначення первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

• визначення об'єкта, цілей освітньої та професійної підготовки;

• розробки та коригування освітньо-професійної програми з підготовки фахівців;

• розробки засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

• визначення змісту навчання як бази для опанування спеціальністю, кваліфікацією;

• визначення змісту навчання у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

• атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

• укладання договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

• професійної орієнтації здобувачів фаху;

• визначення критеріїв професійного відбору;

• прогнозування потреби у фахівцях при плануванні та підготовці;

• обґрунтування переліків спеціалізації;

• визначення кваліфікації фахівців;

розподілу та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів

9.Структурно-логічна схема навчання.

Структурно-логічна схема навчання – це послідовність вивчення навчальних дисциплін за їх циклами протягом терміну підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Структурно-логічна схема викладання дисциплін навчального плану повинна забезпечити:

• стандарт якості освіти;

• системний підхід до взаємозв’язку викладання дисциплін;

• логіку структури викладання дисциплін;

• прозорість та доступність інформаційного супроводу технології навчання;

• врахування послідовності накопичення знань та інформації при підготовці спеціалістів;

адаптаційні можливості фаху щодо змін зовнішнього середовища, зокрема, на ринку праці.

10.Навчальний план підготовки фахівця: структура.

Навчальний план – це документ, який визначає графік навчального процесу, перелік та обсяг нормативних і вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, форми навчальної роботи та її обсяг, форми підсумкового контролю, а також: обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.

«Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання» – регламентний документ, в якому відображена структурно-логічна схема підготовки фахівців з певного напряму (перелік навчальних дисциплін, передбачених програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження.

Навчальний план містить:

I. Графік навчального процесу.

II. Бюджет часу (в тижнях).

III. План підготовки фахівця за кредитно-модульною системою – розподіл кредитів ЕСТS та кількості годин за видами навчальної роботи по семестрах і за навчальний рік в цілому.

Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 відсотків (Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 р. № 774).

Тривалість навчального дня студента (кількість годин аудиторних занять і самостійної роботи) становить не більше 9 академічних годин, а навчального тижня – не більше 54 годин, у тому числі аудиторне навантаження на студента не повинно перевищувати 30 годин на тиждень. За умови створення належного навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів, запровадження новітніх інформаційних технологій навчання тривалість тижневого аудиторного навантаження може зменшуватися (лист Міністерства освіти і науки України від 24.07.2003 р. №1/9-361).

IV. План навчального процесу.

1. Нормативні навчальні дисципліни.

1. Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки.

2. Нормативні дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

3. Нормативні дисципліни професійної підготовки.

2. Вибіркові дисципліни.

1. Вибіркові дисципліни циклу гуманітарної підготовки.

2. Вибіркові дисципліни природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

2.3. Вибіркові дисципліни професійної підготовки.

V. Державна атестація. Вказується вид державної атестації якості підготовки фахівця відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти – Освітньо-професійної програми (державний екзамен, дипломний проект або робота).