11. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни.

• Методичне забезпечення – це система взаємодії викладача та студента, що включає, окрім методичного оснащення (навчальних і робочих програм, методичних розробок, дидактичних посібників) такі компоненти, як апробація та впровадження у практику ефективних моделей, методик, технологій тощо.

Комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни повинен включати такі документи

• Структурно-логічну схему взаємозв'язку навчальних дисциплін.

• Схему складу навчально-методичних матеріалів.

• Методи та технологи викладання.

• Програму навчальної дисципліни відповідно до діючої ОПП.

• Робочу програму навчальної дисципліни, складена за змістовими модулями.

• Опис навчальної дисципліни із зазначенням кредитів ЕСТ8.

• Методичне забезпечення лекційного курсу: підручники. навчальні посібники, опорний конспект, дистанційний курс лекцій.

• Методичне забезпечення практичних занять: практикум, збірник задач і вправ, друковані роздаткові матеріали, ділові ігри, кейси.

• Тематику самостійної та індивідуальної роботи.

• Методичні вказівки та тематику контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.

• Тематику курсової роботи та методичні вказівки до її виконання.

• Тематику науково-дослідної роботи студентів.

• Питання гарантованого рівня знань.

• Засоби діагностики знань: ККР, вправи, тести для поточного та підсумкового контролю, таблицю рейтингових балів на усі види навчальної

• діяльності студента при вивченні курсу.

• Пакет візуального супроводу дисципліни.

12. Педагогічний контроль в кмсонп.

Виходячи зі структури педагогічної діяльності, основним предметом оцінки результатів освіти є знання – результатів навчання – уміння та навички, а результатів виховання світоглядні настанови та позиції, інтереси, мотиви і потреби особистості. Суб'єктом оцінювання звичайно виступає сам викладач або кваліфікаційна комісія. При цьому об'єктом контролю у ВНЗ залишається саме педагогічний процес.

Функції педагогічного контролю у ВНЗ

Діагностична функція націлена на визначення рівня знань, умінь, та навичок з метою одержання науково-обгрунтованої інформації для вдосконалення процесу підготовки фахівців.

Навчальна функція реалізується як при традиційних формах і методах контролю, так і при широкому застосуванні програмованого навчання та контролю. Проте, у зв'язку із складностями впровадження останнього організація навчального процесу у більшості ВНЗ орієнтована на середньо підготовленого студента.

Організаційна функція проявляється у залежності від прийняття рішень про проведення тих чи інших педагогічних і адміністративних заходів.

Виховна функція реалізується за умовами належної організації. Тільки у такому випадку у суб'єктів навчання формується уявлення про знання як самоцінність, а не тільки як про один із засобів досягнення тих чи інших прагматичних цілей.

Окремі види традиційних форм педагогічного контролю можуть виконувати, як правило, тільки деякі з чотирьох перерахованих функцій (семінари – діагностичну, навчальну і виховну функції, екзамени тільки діагностичну). У проектуючому навчально-виховному процесі за ступеневої системи освіти та професійної підготовки усі чотири розглядувані функції тісно пов'язані між собою. Тому для досягнення високої якості контролю, його багатофункціональності найбільш доцільним є використання методів педагогічного контролю, які б базувалися на застосуванні педагогічних вимірів та оцінювання.

Під педагогічнім оцінюванням розуміють судження про значимість (цінність) деякої величини, її приблизна характеристика. Оцінюванню підлягають будь-які відзнаки: знання, суспільна активність, риси особистості тощо.

Основною метою оцінювання є формуючий вплив на поточний процес навчання з метою покращання за рахунок встановлення зворотного зв'язку між слухачем та викладачем і одержання підсумкових результатів навчання.

Принципи педагогічного контролю

Принцип зв'язку контролю з освітою, підготовкою і вихованням реалізується шляхом оперативного виявлення і усунення недоліків у навчальному і виховному процесі. Втілення Цього принципу дозволяє підвищити відповідальність викладачів

і суб'єктів навчання.

Принцип об'єктивності педагогічного контролю найбільш часто порушується у традиційних педагогічних системах, які наочно віддзеркалюють помилки і вади суспільства, що побудоване на егалітарному (зрівнювальному) принципі. Такому суспільству тестування не потрібне і навіть шкідливе, оскільки воно підриває підвалини особистої відданості. Високоякісного фахівця можна одержати тільки за умови розвитку особистості суб'єкта навчання. За такого підходу соціальний статус і привілеї мають відповідати рейтингу фахівця, що він отримує на основі тестування.

Принципи справедливості і гласності є близькими за змістом принципу об’єктивності. Вони реалізуються шляхом відкритості всіх етапів і результатів педагогічного контролю, прозорістю і одноманітністю застосування методик тестування до всіх без винятку суб’єктів навчального процесу, а також можливістю перевірки їх результатів.

Принципи науковості і ефективності реалізуються шляхом побудови системи контролю на основі науково розробленої теорії тестування, що забезпечує оптимальне співвідношення між досягнутим ефектом і сукупними витратами часу та коштів.

ВНЗ все більшу увагу приділяють запровадженню комплексних систем оцінювання знань. Такі системи спрямовані на диференціацію рівня знань студентів і повинні реагувати навіть на невеликі зміни глибини засвоєння матеріалу кожним студентом, забезпечувати методично однаковий підхід до оцінки якості навчання студентів і як результат – забезпечувати об’єктивність діагностики знань.