Урок № 28

Тема: Туреччина

Мета: розглянути процес створення та зміцнення Ос­манської держави і перетворення Ті на імперію; ознайомитися з особливостями державного уп­равління та суспільної організації у середньовічній Туреччині; удосконалювати картографічні уміння учнів; розвивати навички критичного мислення; сприяти формуванню власного ставлення учнів до завоювань як форми державної політики,

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: називати час завоювань турків-сєльджуків, утво­рення Османської держави; характерні риси дер­жавного управління, соціальної структури суспіль­ства; показувати на карті територію Османської держа­ви; пояснювати поняття: імперія, яничари; висловлювати судження щодо наслідків турецьких завоювань, імперія, яничари.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

III. Вивчення нового матеріалу

1. Перші турецькі держави,

2. Утворення Османської держави.

3. Завоювання османських султанів у Європі та Азії.

4. Утворення Османської імперії.

IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Хронологічна розминка.

Проводиться у формі перевірки домашнього завдання із скла­дання хронологічної таблиці.

Які події відбувалися у ці роки: 1147р.; 1325—1340 рр.; 62р.; 1478р.; 1380р; 1462р; 1478р; 1480р.; 1489р.; 1497р.?

Робота з картою.

Покажіть на карті територію:

а) Володимиро-Суздальеького князівства;

б) Московської держави у XV ст.

Фронтальне опитування.

1. Чому, попри героїчний опір, руські князівства зазнали по­разки від монголів?

2. Як було організоване державне управління у Московському князівстві наприкінці XV ст.?

3. Про що свідчить створення Судебника 1497 р.?

4. Як розвивалася культура Північно-Східної Русі у період Середньовіччя?

5. Чим повсякденне життя населення Русі відрізнялося від західноєвропейського побуту?

6. Які риси були спільними у політичному, господарському та культурному розвитку Північно-Східної Русі та україн­ських земель у середні віки, і чим відрізнялися основні тенденції їхнього історичного поступу?

Підбиваючи підсумки обговорення останнього питання, учи­тель зазначає, що на цьому уроці учні матимуть можливість познайомитися із середньовічною історією ще однієї країни, яка межувала з Україною — Туреччини.

У XIV ст. з південного сходу на Європу почався наступ сильного і небезпечного ворога — турків-османів. Османські завоювання е Європі, як і в Азії та Африці, не тільки спричинили поневолення багатьох народів, а й вплинули на відносини між державами.

ІІІ. вивчення нового матеріалу

1. Перші турецькі держави.

Розповідь учителя.

Тюркські племена, відомі з візантійських хронік під назвою огузів, у Уст. залишили свою батьківщину, яка була розташо­вана десь в Алтайських горах, і переселилися в область, відому як Туран або Туркестан, звідки витіснили аварів. Саме від цієї області тюркські племена отримали свою назву.

У IX—Х ст. серед турків поширюється іслам, до них про­тикає арабська культура. У Хет. розпочинається нова хвиля турецьких завоювань: їхня армія завойовує Бухару, Персію, Герат, Курдистан, Вірменію, Грузію, пізніше -- Сирію та Єгипет. Ці племена стали відомі під назвою турків-сельджуків. У результаті арабського впливу турки частково змінюють свій кочовий образ життя. Так, своїх правителів вони починають називати султанами, а не ханами. На початку XII ст, держава турків-сельджуків розпалася.

Під тиском монгольської навали інша частина турків, турки огузи, очолювані ханом Сулейманом, вирушили з Хорасану на захід, до Вірменії. Пізніше, за хана Ертогрула, вони переміс­тилися на півострів Мала Азія, де допомогли султану однієї з держав, які утворилися при розпаді імперії турків-сельджуків, Коньї Алаеддіну в його боротьбі проти Візантійської імперії. За надану допомогу Алаеддін віддав туркам-огузам у ленне володіння землі між Анкарою та Бруссою. Ці земельні володіння й стали центром майбутньої Османської держави.