- •Урок № 25.
- •Структура уроку
- •Xiд уроку
- •Організаційний момент
- •1. Перші держави західних слов'ян.
- •2. Виникнення слов'янської писемності.
- •3. Чеське королівство.
- •4. Ян Гус і Гуситські війни.
- •5. Угорщина.
- •Середньовічна Угорщина
- •6. Польське королівство в X—XV от.
- •7. Велике князівство Литовське.
- •IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань як і вмінь учнів
- •V. Підсумки уроку
Урок № 25.
Тема. Центральна та Східна Європа.
Мета: розглянути процес формування держав у Центральній та Східній Європі; удосконалювати навички учнів порівнювати історичні події та явища, робити узагальнення у вигляді схем і таблиць, сприяти формуванню цілісного уявлення про формування середньовічної європейської цивілізації, взаємовплив держав.
Очікувані після цього уроку учні зможуть:
результати: називати час утворення Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, Ґрюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії; визначні історичні постаті (Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події Історії країн Центральної та Східної Європи IX— XVст.; характерні риси гуситського руху; показувати на карті територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, перебіг Гуситських війн; оцінювати діяльність Яна Гуса та Яна Жижки; висловлювати судження щодо спрямованості значення Гуситських війн, тенденцій розвитку дер жав Центральної та Східної Європи,
Основні поняття: магнат, шляхта, гусити.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Структура уроку
І. Організаційний момент
-
Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
-
Вивчення нового матеріалу
-
Перші держави західних слов'ян,
-
Виникнення слов'янської писемності.
-
Чеське королівство.
-
Ян Гус і Гуситські війни.
-
Угорщина.
-
Польське королівство в X—XV ст.
-
Велике князівство Литовське.
-
Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів
-
Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
Xiд уроку
-
Організаційний момент
-
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Фронтальна бесіда.
-
Які періоди виокремлюють вчені в історії середніх віків?
-
Яка основна тенденція простежується у розвитку європейських держав протягом другого періоду Середньовіччя?
3) Чим обумовлювався німецький «наступ на Схід» і якими були його результати?
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Перші держави західних слов'ян.
Робота з підручником.
Ознайомтеся із текстом пункту параграфа і підготуйте коментар до схеми.
Князівство Само (VII ст.) |
|
Великоморавська держава (IX ст.) |
|
Чеська держава (XIII ст.) |
Коментуючи схему, учні мають звернути увагу на такі питання:
-
Яке державне утворення було найдавнішим у західних слов'ян? Хто його очолював?
-
Коли була утворена Великоморавська держава? Із якими труднощами вона зіткнулася?
-
За яких історичних обставин виникла Чеська держава?
Додаткова інформація,
У IX ст. в землі мораван, на річці Морава в басейні Дунаю виникла Великоморавська держава. «Великою» її назвав візантійський імператор Костянтин Багрянородний в середині X ст., коли цієї держави вже не існувало. V період цього найвищого розквіту Великоморавська держава об'єднувала землі Чехії, частини Паннонії (сучасна Угорщина) та інші землі у Подунав'ї, землі лужицьких сербів на Ельбі. Великій Моравії певний час належала й частина Червоної Русі (Західна Україна). Першим правителем єдиної Великоморавської держави був князь Моймир, який правив на початку IX ст. За нього відбулося схрещення моравських земель за західним обрядом. За його правління відбулося також зближення мораван зі Схід-но-Франкського державою. Однак франки постійно намагалися загарбати землі молодого князівства й створювали реальну небезпеку його існуванню. Тому наступник Моймира, князь Ростислав уклав союз з Візантією. За нього до Моравії прибули слов'янські просвітники Кирило та Мефодій, які багато зробили для створення самостійної моравської церкви. Вона була орієнтована на християнство грецького взірця, а богослужіння в ній велося слов'янською мовою. У 880р. папа Іоанн VIII спеціальною буллою визнав Моравію окремою церковною провінцією, її головою був призначений Мефодій, а старослов'янська мова була визнана однією з чотирьох літургічних мов (мов, якими велися богослужіння, іншими трьома були грецька, латина та староєврейська). Це зміцнило політичну незалежність Моравії.
У цей час Людовік Німецький, правитель Східно-Франкського королівства, здійснив нову спробу підкорити Моравію. Скориставшись тим, що Ростислав був скинутий Святоплуком v 870 р., Людовік вирушив у похід на Моравію, ув'язнив Святоплука й призначив своїх намісників у Моравію. Однак населення підняло повстання проти франків, яке очолив учень Мефодія, Славомир. Німці намагалися підкорити мораван за допомогою Святоплука, але він перейшов на бік повстанців. За правління Святоплука територія Моравії значно розширилася. Однак по його смерті у 894 р. держава була розділена між синами Святоплука: Моймир II отримав Моравію, Святоплук II — Паннонію. У 895 р. незалежною стала Чехія, трохи пізніше відокремилися лужицькі серби. У IX—Хет. Великоморавська держава була знищена кочовими племенами угорців, які заснували на її місці свою державу — Угорське королівство. Моравія — центр держави — невдовзі ввійшла до складу Чеського королівства.
Культура та державницькі традиції Великої Моравії стали підґрунтям для створення нових західнослов'янських держав — Чеського та Польського королівств.