Всесвітня історія 7 клас УРОК № 26.

Тема. Північно-Східна Русь.

Утворення та посилення Московської держави.

Мета: розглянути процеси державного, суспільного, господарського та культурного розвитку Північ-но-Східної Русі; удосконалити навички учнів уста­новлювати причинне-наслідкові зв'язки, застосу­вання технології критичного мислення, роботи в групах; сприяти формуванню власного ставлення до монгольських завоювань і взаємовпливу куль­тур та уміння його висловити.

Очікувані результати: після цих уроків учні зможуть: називати час утворення Московської держави, об'єднання руських земель навколо Москви, правління Іва­на НІ, Куликовської битви, повалення монгольського ярма; визначні історичні постаті (Юрій Долгорукий, Дмитро Донський, Іван III); характерні риси держав­ного управління, соціальної структури суспільства; показувати на карті територію Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у XV ст.; описувати пам'ятки культури Московської держа­ви, побут населення; порівнювати Візантію й Московську державу, куль­туру Візантії та Русі;висловлювати судження щодо наслідків монголо-та­тарських завоювань, взаємовпливу культур,

Основні поняття: віче, Льодове побоїще, Золота Орда, Юріїв день, місництво,

Тип уроку: комбінований.

Структура уроків

І. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів III. Вивчення нового матеріалу

1. Володимиро-Суздальське князівство.

2. Великий Новгород.

3. Невська битва та Льодове побоїще.

4. Монгольська навала, золотоординське ярмо.

5. Початок об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення ярма.

6. Посилення Московської держави в ХУ ст.

7. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура.

4. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

5. Підсумки уроку

6. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Фронтальне опитування.

1. Які риси були спільними у процесі виникнення Польського й Чеського королівств?

2. За що чеський народ шанує пам'ять Яна Жижки?

3. Чому у Великому князівстві Литовському більшу частину території становили слов'янські землі?

4. Чому було укладено Кревську унію?

5. Які наслідки мала Ґрюнвальдська битва?

Обговорення двох останніх питань, особливо щодо Ґрюнвальдської битви, у якій брали участь об'єднані литовські й східнослов'янські полки, дозволить учителеві перейти до висвітлення середньовічної історії Північно-Східної Русі, історичні ляхи якої тісно переплелися із Польщею та Великим князівством Литовським.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Володимире-Суздальське князівство.

Розповідь учителя.

Володимиро-Суздальське князівство було створене на населе­них слов'янськими та угро-фінськими племенами землях Пів-нічно-Східної Європи. Його засновником став князь Юрій Дол­горукий (1125—1157рр.), син Володимира Мономаха. Він вів агресивну політику, спрямовану на встановлення тотальної влади над всіма землями Русі, за що й отримав своє прізвисько. Саме з ім'ям Юрія Долгорукого пов'язана перша літописна згадка про Москву (1147 р.), у якій ідеться про те, як він частував свого со­юзника, чернігівського князя Святослава Ольговича.

Юрій, як і решта удільних князів того часу, мав за мету за­хоплення київського великокнязівського столу. У 1149р₄ він захопив Київ, але був змушений повернутися до своєї столиці, Суздаля. У 1155 р. він вдруге захопив Київ і став великим кня­зем київським. Юрія в Києві не любили, і коли він за два роки помер, його двір був розорений киянами, а тіло князя навіть не дозволили поховати у місті.

Спадкоємцем Юрія Долгорукого став його син Андрій Боголюбський (1157—1175 рр.). Він зробив своєю столицею місто Володимир-на-Клязьмі, що викликало незадоволення з боку ростовсько­го і суздальського боярства. Із його ім'ям пов'язане сумнозвісне розорення Києва суздальцями в 1169р., після якого місто так і не змогло відновитися. Невдовзі він прийняв титул Великого князя Володимирського, таким чином підкресливши падіння статусу Києва як єдиного центра руських земель. Андрій продовжував політику батька щодо централізації влади у своїх володіннях, спираючись у боротьбі проти боярства на торговельне-ремісничі кола та міське населення. Проти князя була організована змова, в результаті якої він був по-звірячому вбитий.

Політику Андрія продовжив його брат князь Всеволод (1176— 1212 рр.), який за наявність численних нащадків (дванадцятеро дітей, у тому числі вісім синів) був названий Всеволодом Велике Гніздо. На відміну від батька і брата, він не прагнув великого княжіння київського, зосередившись на справах свого удільного князівства. Разом із тим, завдяки своїй далекоглядній зовнішній політиці, Всеволоду вдалося встановити контроль над Чернігівсь­ким, Новгородським та Київським князівствами. Він успішно во­ював з половцями та Волзько-Камською Болгарією. Однак велика кількість спадкоємців призвела до того, що по смерті Всеволода його князівство розпалося на ряд удільних князівств: Володимирське, Переяславське, Ярославське, Ростовське, Угличське, Юр'ївське та Муромське.

Унаслідок монголо-татарської навали у XIII ст. князівства Пів-нічно-Східної Русі потрапили у політичну залежність від Золотої Орди. Місцеві правителі мали одержувати від золотоординського хана грамоту — ярлик, що надавав право на управління їхніми землями.