ІСВ Тема. Народження середньовічної Європи.

Мета: актуалізувати знання учнів щодо причин загибелі Західної Римської імперії та утворення на її тери­торії варварських королівств, про Велике пересе­лення народів; розглянути розвиток Франкської держави за Меровінґів та Каролінґів, удосконалювати навички учнів установлювати причинно-наслідкові зв'язки, аналізувати процес утворення та розпаду імперії Карпа Великого; продовжити роботу з історичною схемою та контурною кар­тою, сформувати картину утворення середньовіч­ної Європи; показати наступність та взаємозв'язок у розвитку античної та середньовічної цивілізацій. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

пригадувати становище римського й германсько­го світів напередодні Середньовіччя; розповідати про життя та діяльність «патлатих ко­ролів» Меровінґів;

показувати на історичній карті території варварських королівств, що виникли після розпаду Західної Рим­ської імперії, імперію Карпа Великого; називати причини загибелі наймогутнішої захід­ноєвропейської держави;

характеризувати наслідки розпаду держави Ка-ролінґів.

Основні поняття: «патлаті королі"; майордоми; династія, Верденський договір. Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент

І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

І. Вивчення нового матеріалу

1. Римський і варварський світи в середині І тисячоліття.

2. Франкська держава Меровінґів.

3. Держава Каролінґів.

4. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи.

ІІІ. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів V. Підсумки уроку І. Домашнє завдання

Зразок таблиці

Види джерел	Приклади
Речові	Будівлі, знаряддя праці, зброя, твори мис­тецтва, монети, печатки
Писемні	Господарські документи (списки майна, дарчі та купчі грамоти тощо); записи зако­нів; літературні твори; історичні оповіді; хроніки (літописи)
Народні звичаї та обряди	Весілля, дитячі Ігри, свята, прикраси, одяг

Фронтальне опитування.

1. Якими джерелами ми користувалися при вивченні історії стародавнього світу?

2. Чи є відмінності між джерелами історії стародавнього світу та історії середніх віків?

3. Які події вважаються початком періоду історії середніх віків?

4. Скільки століть тривала історія середніх віків?

Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що вели­ка кількість важливих для розвитку людства подій відбулася за тисячолітню історію середніх віків. Саме в той час утворилися більшість сучасних держав Європи та Азії, сформувалися світові релігії, були здійснені визначні наукові винаходи та створені ше­деври мистецтва та літератури.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Римський і варварський світи в середині І тисячоліття Фронтальна бесіда.

1. Які причини викликали занепад Римської імперії?

2. Як римська цивілізація вплинула на розвиток «варварських» племен?

3. Який вплив мали «варварські» племена на Римську імперію?

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

І АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Виконання завдання біля дошки.

Відтворіть на дошці таблицю «Джерела історії середні віків».

4) Що таке Велике переселення народів? Чим воно було викликане?

Учні мають дійти висновку, що вплив римської і варварської культур був взаємним. Завдяки римлянам варварські племена ознайомилися з античною культурою. Германські племена при­несли на територію Римської імперії нові господарські відносини, що витіснили рабство.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель відзначає, що можна виділити три групи причин, які призвели до загибелі Римської імперії:

• соціальні, тобто такі, що стосуються змін у відносинах між ок­ремими групами людей, їхніх моральних та релігійних поглядах;

• економічні — розвиток господарства й торгівлі;

— політичні — зміни в організації державної влади. Конкретизувати ці положення й доповнити знання учнів мож­на під час роботи з підручником.

Робота з підручником.

Ознайомтеся з текстом параграфа і заповніть таблицю*.

Причини загибелі Римської імперії

Соціальні	Економічні	Політичні

Додаткова інформація.

За століття, що пройшли від Цезаря до Тацита — авторів го­ловних праць з історії германців — у побуті цих племен сталися значні зміни. Сусідні з Римом германські племена із кочовиків перетворилися на осілих чи нанівосілих землеробів. Примітивну соху витіснив плуг із широким лемехом. У результаті розподілу праці та обміну відбувся перехід від натуральних відносин до то­варне-грошових. Посилилася економічна нерівність. У IV—V ст. германська знать намагалася в усьому бути подібною до римлян, Із якими вона охоче встановлювала родинні зв'язки.

Вплив римлян поширювався й на інші народи, які жили на північному та східному кордонах Римської імперії. Одночасно з цим відбувалося проникнення варварів у римське суспільство. Особливо помітним цей процес був в армії. Закони варварів знач­но впливали на римське суспільство вже в період Республіки. Посилення впливу варварів на Рим відбувається у часи Пізньої імперії. Імператори Діоклетіан і Максиміліан за походженням були іллірійцями. Вищі командні посади в армії обіймали їхні одноплемінники. Для останніх віків існування Римської імперії характерним було наслідування варварів. Римляни перейняли вбрання й звичаї варварів. У моду ввійшли довгі бороди та довге волосся. «Варваризуваляся» римська кулінарія: рослинна їжа замінювалася молочними та м'ясними стравами. Ідеалізація германського суспільства знайшла своє відображення в літературі, особливо у творах письменників, які негативно ставилися до римських порядків та римської культури.

Робота з документом.

Можна запропонувати учням розглянути документ, уміщений у підручнику, або використати наведений нижче текст.

Корнелій Тацит писав про германців: «Цих людей швидше переконати викликати на бій ворога та отримати поранення, ніж орати землю І чекати врожаю; більш того, вони вважають проявом лінощів і боягузтва отримувати ціною поту те, що мож­на здобути кров'ю»

Завдання.

1. Назвіть основне заняття в германців.

2. Пригадайте, чому Римська імперія не могла протистояти набігам германців. 2. Франкська держава Меровінґів.

Робота з картою.

Використовуючи карти атласу та текст підручника, позначте на контурній карті території варварських королівств на початку VI ст.:

а) королівство вестготів у Галлії та Іспанії;

б) королівство бургундів;

в) королівство франків;

г) королівство остготів;

д) королівство вандалів в Африці.

Робота з підручником.

Ознайомтеся з текстом підручника та випишіть до зошитів виз­начення нових понять: «патлаті королі, майордоми, династія.

Якщо визначення останнього поняття відсутнє в підручнику, його може навести вчитель.

Династія — ряд правителів з одного роду чи однієї сім'ї, які змінювали один одного на престолі.

Робота з документом.

Ознайомтеся з текстом розповіді єпископа Григорія Турського фо історію із суассонською чашею.

Одного разу франки винесли з якоїся церкви разом з ін­шими коштовними речами... велику чашу дивовижної краси... Прибувши до СуассоІІа, вони склали всю здобич посередині, ко­роль [Хлодвіґ] промовив: «Хоробрі воїни, я прошу вас віддати мені, крім моєї пайки, ще й цю посудину». Зрозуміло, він мав на увазі згадувану чашу. У відповідь на ці слова кмітливіші промовили: «Славетний король! Усе, що ми тут бачимо, твоє, І ми самі належимо тобі!» Щойно вони закінчили, як один запальний воїн, заздрісний і нерозумний, здійняв сокиру і з гучним вигуком: «Ти одержиш тут лише те, що тобі нале­жить за жеребом», — опустив її на чашу. Усі були вражені цим вчинком, але король зніс цю образу терпляче й покірно... А через рік король наказав усім воїнам з'явитися зі своїм вій­ськовим спорядженням, щоб показати... чи доглядають вони належним чином за своєю зброєю. І коли він обходив лави воїнів, то підійшов до того, хто ударив [сокирою] по чаші, і промовив: «Ніхто не тримає зброю в такому поганому стані, як ти,..», підняв свою сокиру і розрубав йому голову, кажу­чи: «Так самісінько й ти вчинив із тією чашею в Суассоні». Коли той помер, він наказав іншим розійтися, нагнавши на них своїм вчинком великого страху.

Учитель звертає увагу учнів на такі аспекти: - виникнення нерівності у відносинах короля й дружинників;

—- особистісні якості Хлодвіґа.

По завершенню роботи з документом учитель може перейти до характеристики іншого відомого короля франків — Карла Ве­ликого.