3. Організація взаємодії

Делегування – це передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за виконання їх, це засіб, завдяки якому керівництво розподіляє серед співробітників завдання (обов’язки), що мають бути виконані для досягнення цілей підприємства.

Делегування ґрунтується на таких поняттях, як відповідальність і повноваження.

Відповідальність – це зобов’язання виконати завдання і відповідати за їхнє задовільне вирішення. Під зобов’язаннями розуміють очікування від індивіда виконання конкретних вимог згідно з посадою, яку він обіймає. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

Якщо будь – яка особа бере на себе відповідальність за задовільне виконання завдання, підприємство має надати їй необхідні ресурси. Керівництво робить це, делегуючи їй повноваження разом з завданнями.

Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля деяких його співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегують посаді, а не індивіду.

В маркеті „ТЕКО”, в якому я проходила практику апарат управління очолює директор, якому підпорядковуються бухгалтер, завідуюча, товарознавець, провідний спеціаліст маркету, 11 контролерів – касирів, 2 прибиральниці та 2 вантажники. Занесемо дані про чисельність та функції посадових осіб аналізованого підприємства у таблицю 2.

Таблиця 2

Чисельність і функції посадових осіб підприємства

Посади працівників	Чисельність, чол.	Функції (види діяльності працівників)
директор	1	загальне керівництво маркетом
бухгалтер	1	ведення бухгалтерської та статистичної звітності
завідуюча	1	управління персоналом та процесами
провідний спеціаліст маркету	1	дослідження діяльності маркету, його конкурентоспроможності
товарознавець	1	Формування асортиментної структури магазину
контролерів – касирів	11	обслуговування споживачів при розрахунках за товар
прибиральниці	2	прибирання приміщень
вантажники	2	розвантажувально-навантажувальні операції
Всього 20

Керівництво підприємством здійснює директор, який призначається на посаду правлінням облспоживспілки на підставі контракту, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і його відповідальність перед правлінням облспоживспілки, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та чинним законодавством України.

Директор забезпечує виконання рішень правління облспоживспілки, самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства за винятком віднесених цим Статутом до компетенції правління облспоживспілки.

Директор без особливого на те доручення діє від імені підприємства і представляє його інтереси, укладає договори, в тому числі трудові, кредитні та інші, видає доручення, відкриває в банках розрахункові і інші рахунки, користується правом розпорядника коштів, затверджує штатний розклад, видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства, несе повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна підприємства, виконання зобов'язань перед державою, забезпечує безпечні умови праці, санітарно-гігієнічні норми і вимоги по захисту здоров'я працівників підприємства, населення і споживачів продукції (товарів).

Директор може самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий.

Організаційна структура – логічні співвідношення рівнів управління і функціональних областей, які організовані таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення цілей.

Організаційна структура має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

1. вона охоплює канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

2. інформацію, яка передається цими каналами.

Організаційну структуру управління визначають також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку.

Отже, основними елементами організаційної структури КП «ТЕКО» є:

• склад та структура функцій управління;

• кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

• професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

• склад самостійних структурних підрозділів;

• кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

• інформаційні зв’язки.

КП «ТЕКО» притаманний лінійний тип організаційної структури, що характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацію всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці.

Рис. 2. Організаційна структура КП «ТЕКО»

Перевагами є: чіткість і простота зв’язків між підрозділами; єдність і чіткість розпорядництва; узгодженість дій виконавців; підвищення відповідальності керівника за результати діяльності; оперативність у прийнятті рішень; особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Недоліки: високі вимоги до керівника, який повинен мати різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління; перевантаження інформацією, великий потік документації, безліч контактів з підлеглими; відсутність спеціалістів з окремих функцій управління; невідповідність до зростаючих вимог сучасного виробництва.