33.Охарактеризуйте зміст соціального проектування як технології соціальної роботи та її використання у сфері соціальног захисту населення.

У сучасному розумінні соціальне проектування є систематичним описом соціального експерименту, однією з форм випереджаючого віддзеркалення соціальної дійсності, що містить пропозиції щодо цієї розробки на практиці.

Будь-яке соціальне дійство, а соціальне проектування є моделлю дії зі своєю структурою практичної реалізації, повинно мати об’єктивні передумови, які роблять цю дію необхідним і соціально значущим. Виділяють такі основні передумови соціального проектування:

1. Суспільна потреба у цілеспрямованій зміні і розвитку тих чи інших соціальних систем або соціальних об’єктів, їх властивостей або взаємин.

2. Соціальна необхідність у подоланні стихійного розвитку соціальних процесів і забезпечення їх спрямованості у задоволенні соціальних потреб.

3. Потреба у реалізації соціальної творчості.

4. Соціальна необхідність у планомірному, передбаченому, прогнозованому та керованому розвитку соціальних систем і процесів.

5. Потреба у створенні динамічних соціальних систем, які характеризуються збалансованістю відносин усередині самої системи і гармонізацією відносин з іншими системами.

6. Орієнтація на оптимальні форми буття соціальної системи, її ефективності, раціональності.

7. Соціальна потреба в зниженні рівня соціальної деструкції, рівня неорганізованості і нестабільності

Призначення будь-якого соціального проекту – зміна соціального середовища, здійснення інновації.

Інновація – не просто «оновлення» (у перекл. з латинської), це свідома діяльність по конструюванню нового і його впровадження в життя на основі переосмислення попереднього досвіду [2, с. 8].

Соціальне проектування в своїй основі припускає певні соціальні зміни, які ретельно замислюються, одержують обґрунтування, плануються. Інакше кажучи, соціальне проектування є різновидом інноваційної діяльності.

При написанні проекту, автору обов'язково необхідно відповісти на основні питання:

1.  Які зміни повинні здійснитись по закінченню проекту (в якій сфері)?

2.  Що конкретно відбуватиметься (коли і що потрібно зробити, з ким (колеги, партнери, учасники), яка роль у автора буде в кожному з заходів, хто може в цьому допомогти, у чому саме полягатиме ця допомога)?

3.  Як те, що відбуватиметься, узгоджується із загальним планом? Яке місце у ньому займає кожен конкретний захід (з чого потрібно почати, чим закінчити, які заходи становлять основу проекту, які заходи мають другорядний характер)?

4.  Чи всі поставлені цілі та завдання реалізуються через заходи?

Соціальний проект — це сукупність документів, що в них викладено цілі, засоби й етапи реалізації передбаченої програми соціальних змін.Дієвість соціального проектування залежить як від його методів, так івід урахування в ньому економічних проблем та екологічних вимог регіону,майбутніх змін у техніці й технології тощо. В основі соціальногоуправління, на думку Ф. Енгельса, лежить необхідність навчитися виявляти «непрямі», більш віддалені в часі суспільні наслідки людської

діяльності, а отже, отримувати «можливість підпорядковувати людськомуопануванню і регулюванню також і ці наслідки».

Проектуванням охоплено всі сфери життєдіяльності людини і суспільства.Воно тісно взаємодіє з усіма функціями управління і як форма розробки таприйняття рішення є важливим елементом циклу управління, що забезпечуєреалізацію інших його функцій. У конкретній формі проектування — виразпрогностичної функції управління. Воно є попереднім відтвореннямдійсності, створюючи за допомогою специфічних методів прототиппередбачуваного об'єкта, явища чи процесу. Проектування застосовуєтьсяяк для розробки різних варіантів розв'язання нових соціальних проблем,так і для складання соціальних планів та програм з регулюваннявидозмінених, хоч і вже відомих, соціальних процесів та явищ.

Проектування — це складна, творча діяльність, яку спрямовано на вибірнайліпшого варіанта майбутніх дій для досягнення основної мети. Воноконструює модель соціальної системи, яка будується, визначає їїсоціальні характеристики.

До проектування, як правило, залучається велика кількість

найкваліфікованіших фахівців, бо в цьому процесі багато що залежить відособистості проектанта, його здатності грамотно й нестандартно мислити.

Об'єктами проектування можуть бути соціальні інститути, явища, процеси.Проектування може бути зв'язане з удосконаленням функцій такихсоціальних інститутів, як економіка, політика, освіта тощо, зістворенням умов для ефективної діяльності в будь-якій сфері, у тім числітрудовій.

Отже, соціальне проектування обслуговує всі види діяльності людини,проте лише за системного підходу можливе оптимальне проектуваннясуспільних явищ і процесів. У цьому й полягає особливість соціальногопроектування, що воно охоплює всі види суспільної життєдіяльності нарізних її рівнях: організація, район, місто, область, країна в цілому.

Процес соціального проектування складається з логічно послідовних дій.Розпочинається він зі з'ясування наявності і сутності суспільної потребив розробці проекту. Паралельно визначається час, потрібний для йоговиконання.

На наступному етапі формується мета розробки соціального проекту.

Характеризується той стан, якого бажалося б досягти.

Після цього збирається інформація з різних джерел, у тім числі й за допомогою спеціальних наукових досліджень.

На основі одержаної інформації складається завдання на проектування і визначається те, яким параметрам воно має відповідати. Саме на цьому етапі важливе значення мають принципово нові ідеї.

Формулювання завдання розглядається як частина концепції, яка може включати різні варіанти. Ліпше, коли ці варіанти подаються у вигляді матриці, що передбачає відбір найоптимальніших рішень з урахуванням значення різних перемінних. Концепція проекту може перевірятися як теоретичним аналізом, так і за допомогою експерименту.

На етапі завершення приймається рішення, тобто конкретна програма дій,яка в заданих параметрах передбачає засоби досягнення поставленої мети за наявності певних обмежень. Передбачаються варіанти рішень, терміни, наявності певних обмежень. Передбачаються варіанти рішень, терміни,

етапи й послідовність операцій з їх виконання.