“___” __________ 20 __ р.

Практична робота до теми 12.

План:

1. Повторити лекцію та перевірити рівень знань за контрольними питаннями.

2. Ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо здійснення розрахунків.

3. Набути навичок практичних розрахунків.

4. Закріпити навички самостійним розв'язком задач.

1. Питання для контролю:

1. Дайте визначення тарифної системи та яке її призначення.

2. Які елементи включає у себе тарифна система?

3. Яке призначення класифікатора професій та яка його процедура доповнення?

4. Які у Класифікаторі професій виокремлюються професійні групи працівників?

5. Що таке довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників.

6. Яку структуру має Кваліфікаційна характеристика професії працівника?

7. Для чого застосовують посадові інструкції.

8. Які методи оцінки складності праці існують?

9. Тарифні сітки їх роль в організації заробітної плати.

10. Які види тарифних ставок працівників Ви знаєте.

11. Що таке доплати та надбавки та яке їх призначення.

12. З якою метою, на Ваш погляд, впроваджується в Україні єдина гнучка тарифна система?

13. Скільки групи уніфікованих тарифних сіток та як вони ди­ференційовані по галузях економіки?

14. Основні принципами побудови єдиної тарифної сітки.

15. Що таке посадові оклади та коли застосовують?

2. Методичні рекомендації щодо здійснення розрахунків.

Тарифна система оплати праці представляє собою сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється регулювання заробітної плати. Основними елементами тарифної системи оплати праці є тарифно-кваліфікаційний довідник, тарифні сітки, тарифні ставки і районні коефіцієнти до заробітної плати.

Годинна тарифна ставка (С_год.і) – це розмір оплати праці за роботу певного кваліфікаційного рівня в умовах певних виробничих факторів окремого підприємства. Залежить від розміру оплати за ставкою першого розряду (С_год.1) та тарифного коефіцієнта (К_тар.і).

С_{год. 1} = (ЗП_min / Ф_{д. с.м.}) х К_у.п.) х К_кат._під., (1)

С_год.і = С_год.1 х К_{.тар. і}; (2)

де ЗП_min – законодавчо затверджена мінімальна заробітна плата, грн.; Ф_д.с.м. – середньомісячний фонд робочого часу на 1 працюючого, год.; К_у.п. – коефіцієнт, що характеризує умови праці (залежить від галузевої належності та має величину 1–5 (наприклад: машинобудування – К_у.п.=1,5); К_{кат.під.} – коефіцієнт категорії підприємства (залежить від рівня підпорядкованості підприємства та має величину: кат. 1 – 2,0; кат. 2 – 1,5; кат. 3 – 1,0.

Порозрядні тарифні коефіцієнти показують у скільки разів ставка відповідного і-того розряду більша ставки першого розряду (К_тар2 = 1,08; К_тар3 = 1,15; К_тар4 = 1,23; К_тар5 = 1,35; К_тар6 = 1,43 – значення для практичних розрахунків).

Діапазон тарифної сітки з кожної категорії робітників визначається при порівнянні крайніх коефіцієнтів тарифних розрядів.

Середній тарифний розряд (R_с) групи робітників розраховується на основі середніх тарифних коефіцієнтів, які зважені за числом робітників кожного розряду. Середній тарифний розряд можна визначити ще за такими формулами:

;	(3)

де R_і − відповідні розряди, роботи і робітників; Т_рі − трудомісткість, виконуваних робіт, нормо-год.; Ч_рі − чисельність робітників, відповідних розрядів, чол.; R_м і R_б − відповідно норми розряду з меншим і більшим цілим числом, ніж середній тарифний коефіцієнт; К_тар.с, К_тар.м, К_тар.б − відповідно тарифний коефіцієнт середній, найближчий менший і більший.

Середній тарифний коефіцієнт (К_тар.с) визначається:

	(4)
Ктар.с = Ктар.м + (Ктар.б − Ктар.м) · (Rс − Rм) = = Ктар.б – (Ктар.б – Ктар.м) · (Rс − Rм)

де С_год.с − середня годинна тарифна ставка, грн.; С_год.1 − годинна тарифна ставка 1 розряду, грн.

Середня годинна тарифна ставка (С_год.с) визначається за формулою:

Сгод.с = Сгод.і + (Сгод.і+1 − Сгод.і) · (Rс − Rі)

(5)

де R_і − номер розряду менший (цілий) від середнього розряду; С_год.і і С_год.і+1 − годинна тарифна ставка меншого і більшого розряду від середнього розряду.

Вартість одиниці роботи називається розцінкою (Р_відр):

Рвідр = tшт (або шт-к) · С год.і

(6)

де t_{шт (шт-к)} − норма часу, на виготовлення деталі або виконання робіт, год.; С_год.і − годинна тарифна ставка виконуваної роботи, грн.

Переглянута розцінка (Р_{відр.пер}) визначається:

Рвідр.пер = Сгод.і · (1 Кзм.ст) · t шт · (1 Кзм.tшт)

(7)

де К_зм.ст − коефіцієнт змін тарифної ставки; К_зм.tшт − коефіцієнт змін норми часу.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи:

«Завдання та обов'язки» подає опис робіт, що стосують­ся даної професії. Визначення професійних завдань та обов'язків пов'язується з необхідними для їх виконання устаткуванням, ма­шинами, інструментом, сировиною, матеріалами, деталями тощо та відповідним рівнем знань працівників;

«Повинен знати» містить описи необхідних знань, умінь, навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, засвоєн­ня і застосування яких є обов'язковим. У цілому оволодіння цією сукупністю знань, навичок, способів виконання робіт тощо тісно пов'язується з практичною підготовкою у вигляді професійної освіти, спеціалізації відповідно до досягнень науки, техніки, тех­нологій, організації праці на виробництві чи у сфері послуг;

«Кваліфікаційні умови» передбачає визначення рівня спеціальної підготовки працівника, необхідний для виконання покладе­них на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи, а саме: для професійної групи «Керівники» встановлені три типи ви­мог, обов'язкових для керівників первинних підрозділів, керівни­ків структурних підрозділів вищого рівня, керівників підпри­ємств, установ, організацій; до професійної групи «Професіонали» застосовуються два типи вимог – для четвертого і п’ятого рівнів професійного гру­пування, які відповідають освітньо-кваліфікаційним рівням «спе­ціаліст» і «магістр». Цей тип кваліфікаційних вимог стосується розробників у складі груп наукових співробітників, а також про­фесіоналів із різних галузей науки і практики, які зайняті на складних і відповідальних роботах; для професійної групи «Фахівці» (техніки) діють три рівні кваліфікаційних категорій; професійна група «Технічні службовці» включає професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти або загальної середньої освіти та курсового професійно-технічного навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві, у сфері послуг; професійна група «Робітники» містить вимоги до виконав­ців залежно від складності виконуваних робіт та необхідних знань. Кваліфікаційні характеристики вищих розрядів не по­вторюють вимог кваліфікаційних характеристик нижчих роз­рядів;

«Спеціалізація» подає дані про назви професій, характеристики робіт, галузеву належність, а також перелік товарів, послуг, устаткування, механізмів та інструментів, які вказують на особливості застосування професії;

«Приклади робіт» передбачає характеристики робіт і відповідних їм машин і устаткування, вказуються вимоги щодо створення безпечних та нешкідливих умов виконання зазначе­них робіт, технологічних процесів. Цей розділ розробляється для конкретизації складу і переліку робіт за кваліфікаційними розря­дами (категоріями) або у випадках, коли зміст розділу «Завдання та обов'язки» викладений у скороченому чи загальному варіанті.

Приклад кваліфікаційної характеристики професії.