“___” __________ 20 __ р.

Практична робота до теми 14.

План:

1. Повторити лекцію та перевірити рівень знань за контрольними питаннями.

2. Ознайомитися з методичними рекомендаціями щодо здійснення розрахунків.

3. Набути навичок практичних розрахунків.

4. Закріпити навички самостійним розв'язком задач.

1. Питання для контролю:

1. Яку роль в умовах ринкової економіки відіграє планування?

2. Назвіть трудові показники. Розкрийте їх зміст.

3. Який з трудових показників, на Ваш погляд, займає центральне місце у системі планування трудових показників? Відповідь обґрунтуйте.

4. Які методи використовуються при плануванні продуктивності праці?

5. З якою метою здійснюється планування чисельності персоналу?

5. Які особливості має планування робочого часу?

6. Які фактори впливають на витрати на персонал та яким чином їх необхідно враховувати при плануванні?

7. Охарактеризуйте методи формування фонду оплати праці.

8. З якою метою розробляється план соціального розвитку підприємства?

9. Які показники характеризують стан соціального розвитку підприємства?

2. Методичні рекомендації щодо здійснення розрахунків

2.1. Планування і аналіз продуктивності праці

Планування продуктивності праці базується на результатах аналізу її динаміки. Виявлені резерви використовуються у плануванні повністю або частково у відповідності із планом організаційно-технічних заходів, з врахуванням термінів впровадження тих чи інших заходів і очікуваного ефекту у вигляді зниження трудомісткості продукції, робіт або відносного вивільнення чисельності робітників. Процес планування складається з ряду етапів.

На першому етапі визначається економія робочої сили (Е_ч) від впровадження конкретного організаційно-економічного заходу:

(1),

де ∑З_тр − зниження трудомісткості продукції від впровадження заходу у виробництво, нормо-год.; Ф_д − річний фонд робочого часу на одного робітника у плановому періоді, год.; Н_вир − плановий коефіцієнт виконання норм виробітку.

На другому етапі визначається приріст продуктивності праці, який досягається під впливом конкретного фактору. Крім цього розрахунок приросту продуктивності праці (П_пп) за окремими заходами визначається за формулами:

(2)

Розрахунок трудомісткості − основа частина роботи з планування продуктивності праці. У практиці розраховується технологічна трудомісткість, але бажано розрахувати і виробничу, і повну. Фактична трудомісткість базового періоду може бути використана як вихідна для розрахунків зростання продуктивності праці. Для цього сума базової трудомісткості збільшується на індекс обсягу виробництва в плані у порівнянні з базовим роком. Але в отриманій вихідній трудомісткості не будуть відображені зміни структури виробничої програми, що можуть впливати на динаміку продуктивності праці, яка розраховується за товарною продукцією.

Розрахункова чисельність робітників (Ч_вих) для виконання планового обсягу робіт за умови збереження виробітку планового періоду визначається за формулами:

(3),

де Q_в − обсяг виготовлення продукції за планом, грн.; П_п − рівень продуктивності праці на одного робітника в базовому періоді, грн.; Ч_баз − чисельність промислово-виробничого персоналу в базовому періоді, чол.; К_прод − коефіцієнт збільшення планового обсягу продукції в порівнянні із плановим періодом.

На третьому етапі визначається процент зростання продуктивності праці, який досягається під впливом всіх факторів:

(4),

де ∑Е_ч − економія робочої сили за всіма факторами по підприємству, чол.

І нарешті, на четвертому етапі визначається приріст обсягів виробництва (∆Q_в) за рахунок зростання продуктивності праці по підприємству:

∆

(5),

де ПЧ − приріст чисельності робітників, %; ПQ_в − приріст обсягу виробництва, %.

Найбільшу складність в плануванні продуктивності праці представляє розрахунок економії робочої сили під впливом дії окремих факторів:

1) відносне вивільнення чисельності робітників за рахунок впровадження заходів за нової техніки визначається за формулою:

(6),

де Т_р.до і Т_{р.після} − трудомісткість продукції відповідно до і після впровадження заходу, нормо-год.; Q_в − обсяг продукції, шт.

2) економія чисельності за рахунок збільшення бюджету робочого часу визначається за формулою:

(7),

де Ф_б і Ф − річний корисний час роботи в базисному і в плановому періодах на одного робітника, год.; Ч_ор − чисельність основних робітників в базовому періоді, чол.

3) економія чисельності робітників за рахунок скорочення втрат робочого часу через внутрішньозмінні простої:

(8),

де В1 і В2 − втрати робочого часу в базисному і в плановому періодах, %.

4) економія чисельності за рахунок скорочення браку продукції:

(9),

де Б1 і Б2 − питома вага бракованої продукції в загальній кількості, %.

5) економія чисельності за рахунок скорочення числа випадків невиконання норм виробітку:

(10),

де ПН_вир − зростання виконання норм виробітку у робітників, які не виконують норми, %; П_р-в − питома вага робітників-відрядників, які не виконують норми виробітку, в загальній чисельності.

Вплив на трудомісткість змін поставок за кооперацією визначається за формулою:

(11),

де І_тр − індекс трудомісткості продукції в залежності від змін рівня кооперованих поставок; КП_п і КП_б − базова і планова доля поставок за кооперацією до обсягу товарної продукції у грошовому виразі.

Після визначення вихідної трудомісткості і її зниження розраховується відносне вивільнення робітників.