Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політекономія (Verdana).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
4.7 Mб
Скачать

1.Функціонування і роль ринкової системи у вирішенні фундаментальних питань економіки.

Не існує чіткого і загально прийнятого визначення поняття ринк. системи. Основними елементами ринк. системи:

1)приватна власність – ринкова система починається з приватної власності на ресурси. Вона є базисним елементом ринк. системи.

2)свобода підприємництва і вибору. Свобода підприємництва означає, що немає ніяких перепон для вступу і виходу з якої-небудь конкретної галузі в-в. Свобода вибору означає, що володар матеріальних ресурсів і грошового капіталу можуть використовувати і реалізовувати ресурси на свій розсуд. В кінцевому рахунку споживач вирішує, що повинна виробляти економіка.

3) мотивація з урахуванням власних інтересів. Мотив власного інтересу придає направленість і упорядкованість функціонувань економіки, яка без такого інтересу виявилась би надзвичайно хаотичною.

4) конкуренція. Свобода вибору служить основою вибору для конкуренції, або економ. змагання, як корінної можливості ринк. с-ми. Конкуренція означ. а)наявність на ринку великого числа незалежно діючих покупців і продавців будь-якого конкретного продукту або ресурсу, які не можуть реальним чином впливати на ціну; б)свободу для покупців і продавців виступати на тих чи інших ринках або покидати їх.

5)система ціноутворення. Основним координуючим механізмом ринк. організації в-ва є система ціноутворень. А.Маршал порівнює ціни з світлофорами, що стоять на вулиці. Світлофори дають напрямок руху транспорту, так і ціни дають напрямок руху економіці.

6)Обмежена, але важлива роль держави (уряду). Суч. ринк. система включає також: 1)використання передової технології і засоби в-ва у великих масштабах; 2) спеціалізацію в-ва, що є передумовою ефективного використання ресурсів будь-якої економіки. 3)використання грошей, що дозволяє здійснювати спеціалізацію, продуктивну технології.

Кожна економ. система повинна знайти відповідь на 5 фундаментальних питань:

  1. Скільки потрібно виробляти?

  2. Що слід виробляти?

  3. Як слід виробляти?

  4. Хто повинен отримувати вироблену продукцію?

  5. Чи здатна система адаптуватись до змін?

І. Виробляти потрібно стільки, щоб найбільш ефективно використати наявні у суспільстві рідкісні ресурси.

ІІ. Вироблятися будуть лише ті товари виробництво яких може принести прибуток, а ті товари. виробництво яких тягне за собою збитки випускатись не будуть. Для виробничої діяльності підприємства повинні забезпечити себе 4-ма видами ресурсів:

  1. капітал;

  2. земля;

  3. робоча сила;

  4. підприємницькі здібності.

Ці види ресурсів роблять підприємства діючими фірмами.

Економічні витрати – це платежі, які необхідно здійснювати, щоб придбати і зберегти у своєму розпорядженні в потрібній кількості цих ресурсів. Плата за виконання функцій підприємцем називається нормальним прибутком. Якщо загальний доход від продажу продукту перевищує всі виробничі витрати включаючи нормальний прибуток, то сума цього перевищення називається чистим або економічним прибутком.

Якщо підприємства певної галузі отримують економічний прибуток, то виникає тенденція до розширення даної галузі. Тут стануть створюватися, або сюди будуть переміщатися фірми з менш прибуткових галузей. Але це поступово знижує ринкову ціну на продукт, поки з часом вона не досягне рівня, при якому економічний прибуток зникає.

Галузі, які приносять збитки, скорочуються. Тут підприємство переміщується в галузі, де можна отримати нормальний або навіть економічний прибуток. У такому випадку ринкова пропозиція продукції буде скорочуватися у порівнянні з ринковим попитом і тим самим ціна продукції стане підвищуватися.

ІІІ. Це фундаментальне питання складається з трьох підпитань:

  1. Як повинні розподілятися ресурси між окремими галузями?

  2. Які саме фірми повинні здійснювати виробництво в кожній галузі?

  3. Які комбінації ресурсів, яку технологію кожна фірма повинна застосовувати?

Ринкова система направляє ресурси в ті галузі на продукти яких споживачі пред’являють достатньо високий попит, щоб виробництво цих продуктів могло бути прибутковим. 2 і 3 питання тісно пов’язане. В конкурентній ринковій економіці виробництво здійснюють лише ті фірми, які бажають із здатні застосовувати економічно найбільш ефективні технології виробництва. Економічна ефективність технологій означає отримання даного обсягу продукції при найменших витратах рідкісних ресурсів причому як продукції так і застосовані ресурси вимірюються у вартісному вираженні (грн., $). Тобто це та комбінація ресурсів, яка забезпечує виробництво: наприклад продукту Х вартістю 15 грн. при найменших грошових витратах, і є самою ефективною.

Табл. Технології виробництва продукту Х вартістю 15 грн. (гіпотетичні дані)

Ресурс

Ціна одиниці ресурсу (гривня)

Технологія №1

Технологія №2

Технологія №3

Праця

2

4

2

1

Земля

1

1

3

4

Капітал

3

1

1

2

Підприємницькі

Здібності

3

1

1

1

Загальна сума витрат на виробництво продукту Х вартістю 15 грн.

15

13

15

З трьох технологій технологія №2 економічно най ефективна, тому що вона забезпечує самий дешевий спосіб виробництва продукту Х вартістю 15 грн.

ІV. Будь-який продукт розподіляється між споживачами на основі їх здатності бажання заплатити за нього існуючу ринкову ціну. Ціни на ресурси відіграють ключову роль у формуванні розміру доходу, якій кожне домогосподарство може запропонувати у обмін на частину суспільного продукту. Ціни на продукти в свою чергу відіграють ключову роль у формі формуванні структури витрат споживачів. Ринковій системі, як механізму розподілу суспільного продукту не властиві будь-які етичні принципи (справедливість, рівність і т.п.).

V. Як показує історичний досвід розвитку капітал. ринкова система здатна адаптуватися до змін, які відбуваються в суспільному виробництві. Про це свідчать факти функціонування ринкової економіки протягом більш ніж 200 останніх років розвитку найбільш розвинених країн світу. Адам Сміт в 1776 р. ввів поняття “невидимої руки”. Сила конкуренції контролює або направляє мотив особистої вигоди таким чином, що він автоматично і мимовільно сприяє найкращому забезпеченню інтересів суспільства. Концепція “невидимої руки” полягає в тому. що коли фірми максимізують свій прибуток суспільний продукт також максимізується.