4. Державне регулювання цін.

У високорозинутих країнах у більшості людей час від часу складається думка, що механізм попиту і пропозції породжує ціни або несправедливо високі для покупців, або несправедливо низькі для продавців. У таких випадках вважається, що уряд може втручатися у ціноутворення законодавчо встановлюючи межі зростання або зниження ціни.

Межа ціни являє собою законодавчо встановлену максимальну ціну (нижче ціни рівноваги), яку продавцю дозволяється запрошувати за свій товар чи послугу. Цінова межа створює проблеми, які витікають із ринкової рівноваги. Існування значної кількості покупців, які прагнуть купити продукт по ціні, яка перевищила встановлену межу, веде до появи тіньових (чорних ринків). Крім того, зростає бюрократичний апарат і ймовірність появи фальшивих карток.

Встановлення цінової межі створює і більш серйозну проблему – перешкодження зміні цін, що абсолютно необхідно для ефективного розподілу ресурсів. Наприклад: контроль за квартплатою сприяє створенню стійкого дефіциту житлових площ. Суть справи в тому, що такий контроль недозволяє ціні збільшуватися і таким чином сигналізувати про прибутковість перерозподілу ресурсів на користь житлового будівництва.

Нижній рівень ціни – мінімальна ціна, яка встановлюється урядом і перевищує ціну рівноваги. Як правило, використовується у випадках, коли суспільство, уряд вважають, що вільне функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень доходів певним групам постачальникам ресурсів або виробникам. Законодавство про мінімальну зарплату, а також підтримки цін на с/г продукцію – два нйвідомих приклади встановлення урядом нижнього рівня цін.

Існування ижчого рівня ціни веде до утворення стійкого надлишку продукції. Уряд повинен або викупити цей надлишок або приміняти заходи для його ліквідації шляхом обмеження пропозиції або розширення попиту на даний продукт.Таким чином вільно встановлені ціни автоматично нормують продукт для споживача. Регульовані ціни цього не роблять.

Державне регулювання цін має суперечливі наслідки. Передбачені вигоди відведення цінових меж для споживачів і виробників потрібно співставляти з утратами, які виникають з появою дефіцитів і товарних надлишків. В той же час держава законодавчо підтримуючи конкуренцію між виробниками вводить певні обмеження у роцес ціноутворення. Розумно придумані законодавчі обмеження у ціноутворенні є благом для економіки поскільки підтримується конкуренція між виробниками. Наприклад: законодавчі обмеження у ціноутворенні існують в галузях природних монополій, тобто в галузях, де по технологічним і фінансовим причинам неможлива конкуренція, це комунальне господарство, деякі види транспорту, добування і використання деяких видів ресурсів і т. д.

Тема 8.Ринковий механізм регулювання економічних відносин.

План.

1. Функціонування і роль ринкової системи у вирішенні фундаментальних питань економіки.

2. Оцінка ролі ринкової системи.