Технологічний спосіб виробництва (тсв) та його типи

Визначення ►

Спосіб поєднання робочої сили та засобів виробництва

Типи

Реміснича (інструментальна) технологія

Індивідуальна ручна праця з використанням універсальних засобів праці, рушієм яких є сила людських м’язів.

Машинне виробництво

Спеціалізована і кооперована праця людей, що обслуговують систему машин фабрики. Вимагає чіткого узгодження й управління.

Автоматизоване виробництво

Контроль за роботою механізмів, якістю і дотримання технології відчужуються від людини і передаються засобам автоматизації.

Визначення

Графічна інтерпретація

Технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним обсягом продукції.

Вказує альтернативні можливості, за яких різне поєднання факторів виробництва, або їхня взаємозаміна забезпечують такий самий максимальний обсяг виробництва.

З двома факторами

Q = F (L, K)

Q - обсяг продукції

L – затрати праці

K- затрати капіталу F - функція

Y Q

Y₃

Y₂ A A

Y₁

Y₀

X₀ X₁ X₂ X₃ X

Зі всім набором факторів

Q = F (L, K…Х_n)

Х_n – витрати інших ресурсів

Лінія Х₀ – Х₃ характеризує рівень використання фактора А.

Лінія А – А – кількість продукту, який може бути отриманий при оптимальному використанні фактора А.

Лінія Q – Q характеризує реально вироблений продукт за наявності того чи іншого рівня використання фактора А.

Виробництво

▼

Процес створення економічних благ, необхідних для задоволення потреб людей ( завжди носить суспільний характер).

Результат виробництва ►

Суспільний продукт – виражена в ринкових цінах сукупність товарів і послуг, вироблених за певний час.

засоби виробництва

предмети споживання

Характеристика

Рівні

Поділ праці

Процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюється один від одного, створюються все нові види виробництва і галузей. Відбувається спеціалізація, комбінування, концентрація і централізація виробництва.

1. Загальний: поділ на великі роди виробництва;

2. частковий: утворення галузевої структури виробництва;

3. одиничний: поділ праці всередині підприємства (професія, спеціальність).

Обмін діяльністю

Зворотна сторона спеціалізації: там, де існує закріплення людей за певними функціями, необхідне їх об’єднання (кооперація)

1. загальнонаціональний (макрорівень);

2. галузевий (метарівень);

3. окремого підприємства (мікрорівень)

Управління

Координація дій усіх учасників виробництва з єдиного узгоджувального центру

Характеристика

Приклад

Первинне

Ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає природа

Сільське господарство, гірничодобувна промисловість, лісництво, рибальство.

Вторинне

Є похідним від первинного. Охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання.

Металургія, різні види машинобудування, будівництво тощо.

Третинне

Є похідним від первинного і вторинного і являє собою створення різноманітних послуг.

Послуги, що обслуговують виробництво (транспорт, зв’язок), особисті послуги.

Види ►

Виробнича інфраструктура

Соціальна інфраструктура

Сукупність підприємств, що обслуговують виробництво.

Охоплює підприємства, які безпосередньо впливають на стан і розвиток окремих людей, задовольняючи соціальні і духовні потреби

Приклади

Підприємства транспорту, зв’язку, торгівлі, фінансово-кредитної сфери, інформації тощо.

Охорона здоров’я, фізична культура, освіта, житлово-комунальне і побутове обслуговування, пасажирський транспорт і зв’язок, культура, мистецтво тощо.

Відтворення – процес безперервного відновлення виробництва

Просте

Розширене

відновлення суспільного продукту у незмінних масштабах

кількісне і якісне зростання виготовленого продукту

Стадії відтворення