Моделі підприємництва

Перехід від індустріальних до інформаційних технологій зумовлює перехід підприємницької діяльності від класичної до інноваційної моделі.

Поведінка підприємця

Моделі

Класична

Інноваційна

Мета діяльності

Максимізація доходу.

Оптимізація потенціалу дохідності.

Засоби досягнення мети

Застосування підходів, вироблених на основі попереднього власного досвіду.

Застосування нових, нетрадиційних підходів, пошук нових ресурсів та їхньої комбінації, нових систем управління тощо..

Варіантність дій

Одноальтернативність з урахуванням минулого досвіду.

Багатоальтернативність, творчий пошук перспектив.

Ставлення до ризику

Мінімізація ризику.

Усвідомлений ризик з балансуванням сукупності ризикових варіантів.

Реакція на зміни в економічному середовищі

Реакція на зміни, що відбулися, стали фактом.

Передбачення можливих проблем та обґрунтування засобів пристосування до них і застосування превентивних засобів для запобігання небажаних наслідків.

Система заохочень

Заохочення стабільності та ефективності.

Заохочення творчості, новаторства, ініціативи.

Підприємство – економічний суб’єкт, що виконує одну чи більше функцій у виробництві (виготовленні та реалізації) товарів і послуг

Фірма – самостійний господарюючий суб’єкт, що володіє та управляє одним чи декількома підприємствами; здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання підприємницького доходу.

Характерні риси фірми (підприємства)

Економічна відокремленість

►

Визначається власністю на засоби виробництва.

Технологічна відокремленість

►

Зумовлена застосуванням відповідної технології.

Оперативно-господарська відокремленість

►

Пов’язана з поглибленням поділу праці та спеціалізацією.

Ознаки

фірми (підприємства)

1. наявність статуту або засновницького договору;

2. наявність самостійного балансу, розрахункового та інших банківських рахунків, печатки з власним найменуванням, товарного знаку;

3. право вільно вступати у договірні відносини і нести матеріальну відповідальність за їх виконання перед іншими підприємствами та суспільством;

4. задоволення суспільних потреб;

5. одержання прибутку (підприємницького доходу) та їх використання на власний розсуд після сплати податків, процентів за кредит, інших видів обов’язкових платежів.

Класифікація підприємств - розмежування та угрупування підприємств за різноманітними ознаками

Тип

Сукупність сталих соціально-економічних рис, обумовлених певними формами власності.

Економічна форма

Відображає ті господарські зв’язки, які існують між підприємствами, або всередині певних організаційних форм.

Організаційна форма

Відображає спосіб взаємодії або поєднання окремих елементів продуктивних сил суспільства.

Розмір підприємства

За обсягом господарського обороту, чисельністю робітників чи розмірами капіталу..

Сфера діяльності

В залежності від галузі чи сфери, де діє підприємство.

Організаційно-правова форма

В залежності від форми організації, заснованої на праві володіння і розпорядження та повноти правової відповідальності.

Класифікаційна ознака

Види підприємств

Тип підприємств

Державні

Недержавні

Змішані

Економічні форми

Бюджетні

Госпрозрахункові

Комунальні

Індивідуальні.

Сімейні. Приватні

Кооперативні

Акціонерні

З участю чи без участі іноземного капіталу

Організаційні форми

Завод

Фабрика

Комбінат

Картель. .Синдикат

Трест. Концерн

Спільне підприємство та ін.

Розмір

Мале. Середнє. Велике

Сфера діяльності

Промислове. Сільськогосподарське. Будівельне. Торгівельне. Фінансово-кредитне. Транспортне тощо.

Організаційно-правова форма

Одноосібне володіння

Партнерство

Корпорація

Форма підприємства

Переваги

недоліки

Одноосібне володіння

1. Економічна свободу вибору сфери діяльності, обсягів виробництва, напрямів використання доходу, тощо;

2. оперативність;

3. безпосередня зацікавленість у продуктивній праці, ефективному розподілі та використанні доходу, яким ні з ким не потрібно ділитися;

4. низькі організаційні витрати;

5. постійна увага і заохочувальна політика уряду, з огляду на даний бізнес як родюче середовище для відтворення ринкових відносин.

1. Обмежені фінансові можливості: комерційні банки неохоче надають великі кредити;

2. відсутність ресурсів для диверсифікації, тобто обмеженість можливостей для збільшення кількості ринків, на яких діє фірма;

3. перевантаженість власника підприємства, який сам виконує управлінські функції;

4. повна відповідальність, яка зумовлює високий ступінь ризику і можливість швидкого банкрутства.

Партнерство (товариство)

1. Достатньо легкі можливості організації;

2. зростання можливостей у спеціалізації управління;

3. зростання фінансових можливостей.

1. Загострення суперечностей між інтересами партнерів;

2. розбіжності щодо вироблення єдиної стратегії;

3. необмежена відповідальність.

Корпорація

1. Значні можливості у залученні фінансових ресурсів;

2. менший ризик банкрутства;

3. прихильність комерційних банків у кредитуванні;

4. обмежена відповідальність.

1. досить складна та дорого вартісна процедура реєстрації;

2. складна організаційна структура управління породжує бюрократизацію;

3. подвійне оподаткування.

Переваги

Недоліки

Державні

1. Соціальний захист працюючих;

2. відсутність проблем зі збутом;

3. випуск продукції може бути збитковим, але вона необхідна і важлива для суспільства. (дороги, метрополітен, водо- та газопостачання тощо).

• диктат керівних органів, низька ефективність,

• відчуженість робітників від засобів виробництва,

• відсутність стимулювання і особистої відповідальності за кінцеві результати.

Колективні (акціонерні)

1. Колективне управління підприємством;

2. самостійне визначення стратегії підприємства,

3. матеріальна зацікавленість у кінцевих результатах праці,

4. оперативність прийняття рішень і залучення фінансових коштів для розвитку;

5. відповідальність за борги підприємства обмежена вартістю його акцій;

6. акціонери не ризикують своїм майном і мають можливість продавати акції;

7. розмежування функцій володіння та керівництво компанією.

У більшості країн акціонерні товариства сплачують окремий податок на прибуток корпорації, але акціонери сплачують і прибутковий податок з дивідендів.

Приватні

1. Підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації, кращої організації, ліквідації простоїв;

2. особиста відповідальність за кінцеві результати праці;

3. стимулювання впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

4. зниження витрат і підвищення якості продукції.

• не забезпечують вирішення соціальних питань, охорони навколишнього середовища;

• спричиняють диференціацію населення;

• інколи породжують прагнення до наживи за будь-яку ціну .

Тип

Характерні риси

Мале

Підприємство, де кількість працюючих невелика: в будівництві та промисловості – 200 чол., у науці та науковому обслуговуванні – до 100, в інших виробничих сферах – до 50 чол., в галузях невиробничої сфери – до 25 чол., в роздрібній торгівлі – до 15 чоловік. Таке підприємство швидше враховує потреби споживача, виробництво невелике, часто індивідуальне. Невеликий капітал робить такі підприємства вразливими при зростанні конкуренції.

Середнє

Підприємство, де кількість працюючих знаходиться між 200 і 500 чоловік. Займає проміжну позицію і по капіталізації, і по стійкості бізнесу, особливо ефективне в умовах спеціалізації.

Велике

Підприємство, де кількість робітників 500 чол. і більше. Маючи масове виробництво, велику частку ринку, прагне до монополії. У такого підприємства висока капіталізація бізнесу. Воно створює свої філії, дочірні підприємства, може активно впровадити досягнення НТП.