- •Тема 1. Предмет і методологія економічної теорії (політичної економії)
- •Терміни та поняття
- •Як наука
- •Предмет Економічна теорія
- •Прогностична
- •Виховна
- •Значення економічної науки
- •Економічний спосіб мислення
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 2. Потреби та інтереси як рушійні сили соціально-економічного прогресу
- •Терміни та поняття
- •Ступінь суспільного поділу та кооперації праці
- •Економічні суперечності
- •Вираження істини і суті речей, явищ і процесів
- •Протиріччя та єдність економічного і соціального прогресу
- •Види та структура потреб
- •Формування нових потреб
- •Закон зростання потреб
- •Соціальний прогрес
- •Максимізація власного добробуту
- •1. Суб’єктивною оцінкою блага
- •2. Корисністю блага
- •3. Наявною кількістю даного блага
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 3. Суспільне виробництво
- •Терміни та поняття
- •Виробництво
- •Технологічний спосіб виробництва (тсв) та його типи
- •Розподіл
- •Виробництво
- •Спосіб виробництва – історично визначений спосіб добування матеріальних благ, необхідних людям для особистого та виробничого споживання.
- •Виробничі відносини
- •Продуктивні сили
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 4. Економічна система
- •Терміни та поняття
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 5. Власність в економічній системі
- •Терміни та поняття
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 6. Центральні проблеми та ефективність функціонування економіки
- •Терміни та поняття
- •Тема 7. Основи товарного виробництва
- •Терміни та поняття
- •Умови виникнення та типи товарного виробництва
- •Теорії вартості
- •Визначення і теорії грошей
- •Тема 8. Ринок і ринкова економіка
- •Терміни та поняття
- •Ринок та його функції
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 9. Ринковий механізм: загальні основи теорії попиту і пропозиції
- •Терміни та поняття
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 10. Домогосподарство в ринковій економіці
- •Терміни та поняття
- •Класифікація доходів
- •Балансовий прибуток
- •Загальні витрати
- •Чистий прибуток
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 11. Підприємство (фірма) і система підприємництва
- •Терміни та поняття
- •Типи підприємців
- •Підприємець-орендар
- •Моделі підприємництва
- •Контрольні питання та завдання
- •Тема 12. Економічні інститути і держава в ринковій економіці
- •Терміни та поняття.
- •Економічні функції держави
- •Побічні ефекти
- •Контрольні питання та завдання
- •Список літератури
Економічні функції держави
Економічні функції держави ► мають за мету |
|
1) Забезпечення правової бази та суспільної атмосфери (держава виступає як гарант дотримання правил “гри”);
|
Підтримувати та забезпечувати функціонування ринкової системи. |
|
Посилювати та модифікувати функціонування ринкової економіки. |
Коригування розподілу ресурсів застосовується у випадку різкого порушення функцій ринку, тобто в ситуації, коли конкурентна ринкова система:
-
або виготовляє “не ті” кількості деяких товарів і послуг. (Пов’язано з переливами ресурсів або побічними ефектами)
-
або виявилась неспроможною взагалі виділити будь-які ресурси на виробництво деяких товарів та послуг, виробництво яких економічно неефективне. (Пов'язано з соціальними чи суспільними благами).
Таблиця 12.6
Суспільні блага та їх характеристика
Суспільні блага ► їх характеристика |
|
Товари і послуги, які виробники не можуть вилучити у споживачів, котрі відмовились їх оплатити, а споживання цих товарів додатковою кількістю людей не зменшує їх корисність. |
Неподільність. Вони є такими великими одиницями, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям. На них не розповсюджується принцип вилучення, тобто не існує ефективних способів усунення індивідів від користування цими благами. |
Побічні ефекти
Побічні ефекти (наслідки переливу чи екстерналії ) – позитивні або негативні наслідки, що виникають в результаті впливу виробництва або споживання товарів і послуг на добробут людей, які безпосередньо не приймають участі в ринковому обміні. |
|
▼ ▼ |
|
Витрати переливу (негативні побічні ефекти) |
Вигоди переливу (позитивні побічні ефекти) |
Виникають, коли виробництво чи споживання товару супроводжується некомпенсованими витратами будь-якої третьої сторони (наприклад, забруднення навколишнього середовища) |
Вигоди, що отримують безоплатно не виробники і не споживачі, а третя сторона , наприклад, суспільство в цілому (наприклад, освіта, профщеплення). |
Державне
управління економікою
– організуючий
і регулюючий вплив держави на економічну
діяльність суб’єктів ринку з метою її
впорядкування та підвищення
результативності
функції управління |
||||
організація |
планування |
регулювання |
кадрове забезпечення |
контроль |
ДРЕ
– сфера
діяльності держави для цілеспрямованого
впливу на поведінку учасників ринкових
відносин з метою забезпечення пріоритетів
державної економічної політики
Об’єктивна
можливість ДРЕ
проявляється з досягненням відповідного
рівня економічного розвитку, концентрації
виробництва і капіталу.
Необхідність
ДРЕ
полягає в наростанні проблем та труднощів
у функціонуванні ринкової ситеми
господарювання .
теоретичне
обґрунтування і системне осмислення
Розробка
концепції ДРЕ
Рис. 12.1. Механізм державного регулювання економіки
Таблиця 12.7
Об’єкти, суб’єкти та цілі ДРЕ
об’єкти ДРЕ |
суб’єкти ДРЕ |
||
економічна система держави |
1) економічні підсистеми: сектори економіки, стадії відтворення, галузі тощо; 2) соціально-економічні процеси економічні цикли, зайнятість, інфляція, кон’юнктура тощо; 3) економічні відносини; 4) функціонування ринків
|
|
|
цілі державного регулювання економіки |
|||
кінцеві |
допоміжні |
||
|
опосередковують вплив макроекономічної політики на кінцеві цілі:
|
Таблиця 12.8
Класифікація методів ДРЕ
|
Ме-тоди |
Сфера впливу |
Інструменти |
Форми впливу |
Прямі
|
Безпосередньо діють на функціонування суб’єктів ринку |
- Нормативно правові акти - Макроекономічні плани та цільові комплексні програми - Державні замовлення - Централізовано встановлені ціни - Нормативи, ліцензії, квоти - Державні бюджетні витрати - Ліміти |
Не прямі (економічні
|
Регламентують поведінку суб’єктів ринку через створення певного економічного середовища шляхом застосування інструментів відповідної політики |
- Фіскальної - Грошово-кредитної - Інвестиційної - Амортизаційної - Інноваційної - Зовнішньоекономічної політики |
Продовження табл. 12.8.
Засоби впливу |
Правові |
Розробка та юридичне закріплення норм (правил) поведінки суб’єктів економічних відносин |
|
Адміністративні |
Характеризуються:
|
(див. інструменти прямих методів) |
|
Пропагандистські |
Формують і підтримують в суспільстві певні переконання, духовні цінності, моральні позиції, психологічні настанови щодо діяльності держави |
|
Основні причини систематичної неспроможності держави:
-
недостатня інформованість уряду, що пов’язано зі складністю усвідомлення результатів багато яких заходів та їх непередбачуваністю;
-
обмежений контроль над відповідною реакцією приватного сектора;
-
слабкий контроль над бюрократією, з одного боку, та неможливість беззастережного і ефективного виконання законів – з іншого;
-
обмеження, що обумовлюються політичними процесами, оскільки рішення приймаються невеликою групою – обраними представниками.
Таблиця 12.9.
Державний сектор
Визначення |
1) всі державні інститути з відповідними їм функціями; 2) урядовий чи бюджетний (фіскальний) сектор, що представлений державним бюджетом і служить перш за все для перерозподілу доходів. |
Причини зростання |
|
Сектор
загального
державного управління (СЗДУ)
Державні
установи та організації, що фінансуються,
головним чином, з державного та місцевих
бюджетів Установи
та організації загального управління,
фінансів, регулювання економіки,
науково-дослідної діяльності, охорони
навколишнього середовища, оборони,
підтримування внутрішнього порядку,
безкоштовного чи пільгового обслуговування
населення у сферах освіти, охорони
здоров’я, фізкультури і спорту, культури
і мистецтва, соціального забезпечення.
споживачі
результатів праці інших секторів
економіки постачальники
своєрідних послуг
Включаються
в систему суспільного поділу праці, а
їхня діяльність набуває
фінансово-господарського характеру
питомою
вагою загальної суми загальних доходів
і витрат у ВВП; питомою
вагою державних видатків на освіту,
охорону здоров’я, оборону тощо у
державному бюджеті або у ВВП; обсягом
державних видатків за відповідними
напрямками на душу населення; нормативами,
що визначають мінімальні стандарти
споживання суспільних благ: прожитковий
мінімум, розмір мінімальної заробітної
плати, пенсії, гарантований мінімум
послуг у галузі освіти, охорони здоров’я,
тощо; показники
життєвого рівня населення.
Стан
і завдання розвитку характеризується
Рис. 12.1. Сектор загального державного управління