Контрольні питання та завдання
-
Поясніть своє розуміння ринкового механізму.
-
Розкрийте спільне та відмінне в поняттях “потреба” і “попит”; “попит” і “величина попиту”.
-
Наведіть приклади товарів-субститутів і товарів-комплементів.
-
Детально поясніть, на які товари понизиться попит, а на які, навпаки, підвищиться і чому в тому випадку, коли в результаті наполегливої пропаганди здорового образу життя люди стануть більше піклуватись про власне здоров’я.
-
Яка основна відмінність пропозиції та величини пропозиції?
-
Проаналізуйте, як зміна цін на інші товари впливає на попит і пропозицію.
-
Які функції виконує рівноважна ціна?
-
З’ясувавши сутність ціни попиту і ціни пропозиції, поясніть, що таке “надлишок споживача” і “надлишок виробника”.
-
Поясніть, чому високі ціни на яловичину, автомобілі, та телевізори приведуть до скорочення величини попиту на кожне з цих благ. Придумайте конкретні причини, які могли б підвищити попит на перераховані блага, таким чином щоб насправді за більш високих цін міг бути пред’явлений попит на більшу їх кількість. Чому це ні в якому разі не суперечить закону попиту? Проілюструйте свої міркування графічно.
-
Наведіть приклад, який би підходив для наступного твердження: на ринках, де не існує товарних запасів, надлишок призводить до формування черги продавців, які шукають покупця. Поясніть свою точку зору, в тому числі і графічно.
-
Ірина купує 30 тістечок кожного місяця за ціною, меншою ніж 3 грош. од., і зовсім їх не купує за вищою ціною. Олена купує 40 тістечок щомісяця за ціною, меншою ніж 1,5 грош. од., і зовсім не купує за більшою ціною. Побудуйте графік ринкового попиту на тістечка.
-
Функція попиту на товар задана рівнянням: QD = 4750 – 350р. Функція пропозиції: QS = 1600 + 100р.
-
визначте рівноважну ціну й рівноважний обсяг виробництва;
-
побудуйте графіки попиту та пропозиції даного товару;
-
які зміни відбудуться на ринку, якщо на даний товар урядом буде встановлена фіксована ціна 10 грош. од.?
Тема 10. Домогосподарство в ринковій економіці
„Сім’я ... повинна розвиватися в міру розвитку суспільства і змінюватися в міру зміни суспільства... Будучи продуктом відповідної суспільної системи, вона буде відображати стан її розвитку.”
Л. Г. Морган
Мета вивчення:
-
розкрити сутність поняття „домашнє господарство” та з’ясувати його основні риси;
-
проаналізувати зміну ролі домашнього господарства в економічному житті країни;
-
визначити основні економічні функції домогосподарства.
План лекції:
-
Місце і роль людини в ринковій економіці. Моделі людини в економічній теорії.
-
Домогосподарство як економічний суб’єкт: двоїста роль в економіці.
-
Доходи та видатки домашніх господарств.
-
Особисте споживання і заощадження та фактори, що їх визначають.
-
Функції споживання і заощадження.. Закон Енгеля.
Терміни та поняття
Людина “економічна”. Домогосподарство. Джерела доходів домогосподарств. Функціональний розподіл доходів. Первинні доходи. Заробітна плата. Економічна рента. Прибуток. Процент на капітал. Перерозподіл доходів. Державні трансферти. Номінальний доход. Реальний доход. Доход розпорядження. Мінімальна заробітна плата. Споживчий кошик. Прожитковий мінімум. Сімейний бюджет. Витрати домогосподарств. Крива Лоренца. Майно домогосподарств. Особисте споживання. Особисте заощадження. Закон Енгеля. Крива Енгеля.
Людина
Як
біологічна істота Як
соціальна істота
Унікальний продукт
природи, мисляча істота, наділена
сукупністю фізичних і розумових
здібностей, здатністю взаємодіяти з
природою і жити за її законами.
Член
суспільства, елемент певної
соціальної
групи, суб’єкт соціальних, економічних,
політичних, моральних та ін. відносин.
Людина
економічна
Головний творчий
суб’єкт ринкової економіки, що має
свободу вибору і приймає економічно
раціональні та оптимальні рішення з
урахуванням усіх наявних можливостей
і умов, відповідно до своїх особистих
інтересів, мети і пріоритетів.
Рис. 10.1. Основні характеристики людини
Таблиця 10.1
Місце людини в економічній системі
|
Людина |
Характеристика сутнісних сторін людини |
|
Як виробник |
Головний елемент продуктивних сил. Робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці. |
|
Суб’єкт економічних відносин |
Людина економічна реалізує себе, вступаючи у відносини з іншими суб’єктами з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання. |
|
Об’єктивні економічні закони проявляються і реалізуються через господарську діяльність людини. |
|
|
Як споживач |
Реалізує себе через задоволення своїх різноманітних потреб і інтересів. |
|
Як кінцева мета суспільного виробництва |
Призначення будь-якого виробництва - задоволення різнобічних потреб людини. Суспільний продукт, проходячи через фази виробництва, розподілу й обміну, завершує свій цикл у фазі споживання. |
Таблиця 10.2
Людина як виробник
|
Індивідуальний (одноосібний) працівник |
Предмети споживання виробляються від початку і до кінця однією особою. Праця є простою, а працівник уніфікованим. |
|
Сукупний працівник ▼ |
Сукупність працівників різних спеціальностей, які є учасниками спільного виробництва певного продукту на основі поділу праці між ними. |
|
Приклад |
Літак „Боїнг-748” складається з 4,5 млн. різноманітних частин, які виробляються робітниками 16 тисяч компаній. |
Таблиця 10.3
Характеристика домогосподарства як суб’єкта економічного процесу
|
Визначення
Головні риси |
Домогосподарство - це економічна одиниця у складі однієї чи декількох осіб, яка постачає економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів і послуг та заощадження з метою задоволення своїх потреб, забезпечує виробництво і відтворення „людського капіталу”. |
|
Спільне місце проживання |
Всі члени домогосподарства спільно проживають в одному житловому помешканні. |
|
Спільний бюджет |
Повністю чи частково об’єднують свої доходи та майно в загальний фонд, та спільно споживають більшість товарів і послуг, головним чином житло, товари тривалого користування, та продукти харчування. |
|
Спільне ведення господарства |
Організація спільного побуту та ведення спільного господарства з метою задоволення первинних потреб членів домогосподарства. |
|
Узгоджене ухвалення економічних рішень |
Кожне домогосподарство самостійно приймає рішення, прагне до максимізації задоволення власних потреб, віддаючи їм відповідні переваги. |
Таблиця 10.4
Відмінності між сім’єю та домашнім господарством
|
! |
Поняття “сім’я” (родина) та “домогосподарство” близькі за своїм значенням, але не тотожні: Сім’я ≠ Домогосподарство |
|
|
Сім’я |
Домашнє господарство |
|
|
Сукупність людей, що складається мінімум з двох осіб, які живуть разом, ведуть спільне господарство і пов’язані між собою подружньою та кровною спорідненістю, а також об’єднані спільним побутом. |
Одна особа або сукупність людей, що живуть разом, та ведуть спільне господарство, об’єднані спільним побутом, проте необов’язково пов’язані між собою родинними зв’язками. |
|
|
Суспільна одиниця |
Економічна одиниця |
|
Таблиця 10.5
Система функцій сім’ї
|
В умовах ринкової економіки сім’я виступає головною ланкою формування та накопичення людського капіталу: |
|||
|
Стадії |
1 |
Формування |
|
|
2 |
Виробництво |
Виконання народжуваної, виховної і рекреаційної функцій, що передбачає використання економічних ресурсів. |
|
|
3 |
Реалізація |
|
|
Рис. 10.2. Місце та роль домогосподарств в моделі кругообороту ресурсів, продуктів і доходів
Таблиця 10. 6
Пояснення до схеми Рис. 10.2.
|
Постачальник факторів виробництва |
Сектор домогосподарств в національній економіці (сукупність домогосподарств) є основним власником та постачальником на ринок економічних ресурсів (капітал, земля, праця та підприємницький хист), суб’єктами попиту на які виступають фірми (підприємства). |
|
Споживач товарів та послуг |
Отримані від фірм (підприємств) доходи за використання економічних ресурсів в процесі виробництва (відсоток, рента, заробітна плата, прибуток), використовуються домогосподарствами для задоволення власних потреб, головним чином у вигляді споживання товарів та послуг. |
|
Заощадник доходів |
Частина доходу, що не використовується домогосподарством на споживчі цілі впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни. |
|
Виробник товарів і послуг |
Домогосподарства можуть використовувати ресурси і самостійно виробляти товари і послуги для продажу на ринку, чи використовувати у власному споживанні |
Таблиця 10.7
Зміна ролі домашнього господарства в економічному житті країни
|
Період розвитку економіки України |
Роль домашніх господарств |
|
Командно-адміністративна система колишнього СРСР |
Домашні господарства виконували переважно роль споживачів товарів і послуг та заощадників (вимушені заощадження, пов’язані з дефіцитом споживчих товарів). В радянські часи домогосподарства мали змогу певною мірою розпоряджатися тільки людськими ресурсами. Усі інші матеріальні ресурси (земля та капітал) перебували в так званій загальнонародній (фактично – державній) власності, що обмежувало роль домашніх господарств як постачальників економічних ресурсів в економіку. |
|
Економіка України періоду трансформації |
Відновлення права приватної власності на ресурси, процеси роздержавлення і приватизації, проголошення принципу свободи підприємницької діяльності сприяли посиленню ролі домогосподарств як постачальників економічних ресурсів на ринок. |
|
Сучасна українська економіка змішаного типу |
В сучасних умовах поряд з іншими функціями домашніх господарств особливої важливості набуває виробнича функція. |
Таблиця 10.8
Основні функції домашнього господарства в ринковій економіці
|
Функція |
Зміст функції |
|
Постачання факторів виробництва |
Постачання на ринок ресурсів капіталу, землі, праці та підприємницьких здібностей, споживачами яких виступають фірми (підприємства). |
|
Споживча |
Споживання більшості вироблених фірмами (підприємствами) товарів та послуг. |
|
Виробнича |
Безпосереднє виробництво товарів та послуг домогосподарствами для власного використання (нетоварне виробництво). |
|
Демографічна |
Забезпечення виробництва «людським капіталом» і його відтворення. |
|
Відтворювальна |
Створення інвестиційного потенціалу країни, завдяки заощадженню домогосподарствами частини своїх доходів. |
Таблиця 10. 9
Сімейний доход та його функції
|
Визначення |
Сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв’язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на задоволення індивідуальних, колективних та суспільних інтересів. |
|
|
Функції |
Добробуту |
Забезпечує певний рівень життя населення. |
|
Мотиваційна |
Сприяє ефективному включенню у виробничий процес шляхом створення системи нових стимулів. |
|
|
Соціальна |
Формує відповідну якість життя. |
|
Таблиця 10.10