Прогностична

Для суспільства в цілому

1. Розробка принципів, що стають основою економічної політики.

2. Сприяння економічній інформованості та демократизації суспільства.

В житті окремої людини

1. Раціональна поведінка у споживанні та використанні індивідуальних заощаджень.

2. Уміння орієнтуватись у сфері бізнесу.

3. Прийняття доцільних рішень у виборі сфери зайнятості.

ХVI-XVII ст. ст.

Меркантилізм

30-ті роки ХХ ст.

Кейнсіанство

XVIII ст.

Фізіократія

50-ті роки ХХ ст.

Неолібералізм

XVIII ст. – середина XIX ст.

Класична політекономія

60-ті роки ХХ ст.

Монетаризм;

Інституціоналізм

середина XIX ст.

Марксизм

80-ті роки ХХ ст.

Теорії: „економіка пропозиції”,

економічного росту

Маржиналізм

Кінець XIX ст.

Неокласична економіка

Економічне спосіб мислення - передумова того, чим людина керується у власній поведінці.

Діючи у власних інтересах, люди створюють можливості вибору для інших; суспільна координація є процесом безперервного взаємного пристосування до змін у чистих зисках, що виникають в результаті взаємодії людей.

Упередженість економічної теорії

1. найважливіше місце в економічній теорії займає вибір;

2. акцентується увага на індивідуалізмі;

3. індивідууми вибирають раціонально;

4. всі суспільні взаємодії можна трактувати як ринкові процеси;

5. більшість взаємодій у суспільстві спрямовується і координується правилами, які відомі всім учасникам.

Буденне мислення

Поверхове, однобічне і безсистемне сприйняття людиною реальних економічних процесів на підставі чого вона робить суб’єктивні, часом помилкові, висновки щодо економічних проблем.

Наукове мислення

Всебічне і глибоке пізнання людиною економічної дійсності на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об’єктивно оцінити їх суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому.