- •Передмова
- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- •Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- •Історія становлення культурологічної думки
- •Основні культурологічні категорії
- •Поліфункціональність культури
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •Основні структурні елементи релігії
- •Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та повідомлень:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- •Тема 3. Проблеми культурогенезу
- •Концепції походження культури
- •Теорії культурних змін
- •Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •Циклічні теорії культурного розвитку
- •Класичні теорії цивілізацій
- •Хвильова модель культурного розвитку.
- •Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4: Типологія культури
- •Поняття культурної типології
- •Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- •Тема 5: Первісна культура
- •Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •Характерні риси свідомості первісної людини
- •Особливості первісного мистецтва
- •Виникнення та особливості первісних вірувань
- •Ранні форми релігії
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 6. Давні цивілізації Сходу
- •Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •Культура Давнього Єгипту
- •Релігійні уявлення давніх єгиптян
- •Цивілізація Давньої Месопотамії
- •Релігії народів Дворіччя
- •Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •Буддизм
- •Буддійський культ
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- •Тема 7. Антична культура
- •Особливості становлення античної культури
- •Особливості культури Давньої Греції
- •Релігія Давньої Греції
- •Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •Релігійні вірування давніх римлян
- •Античне мистецтво
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 8. Культура Середньовіччя
- •Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •Основні субкультури середньовічного суспільства
- •Виникнення та еволюція християнства
- •Мистецтво європейського Середньовіччя
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 9. Культура Відродження
- •Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •Реформація
- •Суперечливість Ренесансної культури
- •Мистецтво Відродження
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 10. Культура Нового часу.
- •Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •Основні мистецькі напрями Нового часу
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 11. Кризові явища в культурі кінця XIX- початку хх століття
- •Криза як культурне явище
- •Тема “кризи культури” в культурологічній думці
- •Суперечливий характер розвитку науки та техніки як один з чинників кризових явищ в культурі
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •7. Роль інформаційних технологій в розвитку людства та суспільства. Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 12. Культура Новітньої епохи
- •Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •Мистецтво Новітньої епохи
- •Постмодерністський поворот другої половини хх століття
- •Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Список рекомендованої літератури Загальна довідкова і навчальна література:
- •Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- •До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •До теми 3: Проблеми культурогенезу
- •До теми 4: Типологія культури
- •До теми 5: Первісна культура
- •До теми 6: Давні цивілазації Сходу
- •До теми 7: Антична культура
- •До теми 8. Культура Середньовіччя
- •До теми 9. Культура Відродження
- •До теми 10. Культура Нового часу
- •Глосарій
- •Мистецтво
- •41. Вставте пропущене слово:
- •43. Вставте пропущене слово у характеристику п.Сорокіним певного типу культури:
- •46. У синергетиці розглядаються особливі точки – біфуркації, в яких:
- •47. Що є умовою самоорганізації системи відповідно до ідей синергетики?
- •48. Хаос у синергетиці розуміється як:
- •50. П. Сорокін розробив теорію „хвилеподібної динаміки культур”. У чому вона полягає?
- •52. Хто є автором теорії пасіонарності?
- •53. Вставте пропущене слово в характеристику культури о.Шпенглером:
- •56. Як називається твір німецького філософа та історика о.Шпенглера, в якому він викладає свої погляди на культуру?
- •244. Наймолодшою зі світових релігій вважають:
- •245. Як називали священну війну ісламу з невірними?
Реформація
У ХVІ-ХVІІ столітті в Західній Європі розгортається широкий релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух, котрий отримав назву Реформація. Вона проходила під гаслом виправлення католицького віровчення, культу та організації в дусі первісних євангельських ідеалів. Його наслідком став другий найбільший розкол у християнстві, цього разу всередині самої Римської католицької церкви, в результаті чого виникла нова крупна гілка християнства – протестантизм.
Благочестивим, зорієнтованим на глибокий внутрішній зв’язок людини з Богом віруючим католикам було боляче спостерігати за багатством, розкішшю, розпустою серед високопоставленого духовенства, що мали величезні прибутки від своїх земельних володінь, вели бездіяльне, розгульне життя. Повсюди процвітала практика продажу індульгенцій – особливих грамот, скріплених папською печаткою, які давали прощення вчинених злочинів та гріхів і обіцяли доступ в рай всякому, хто міг за це заплатити. Падіння моралі представників католицької церкви того часу знайшло сатиричне відображення в творі Дж. Боккаччо «Декамерон».
Реформація носила в основному антифеодальний характер, прийнявши форму боротьби проти католицької церкви як головної ідеологічної опори феодалізму. Хоча духовні вожді Реформації – М. Лютер в Німеччині, Ж.Кальвін в Швейцарії - у проповідуваних ними протестантських вченнях не виходили за рамки християнської релігійності і навіть виступали проти світських тенденцій розвитку культури того часу.
Реформація почалась в Германії з виступу Мартіна Лютера проти теорії та практики торгівлі індульгенціями. 31 жовтня 1517 року він опублікував у Віттенберзі 95 тез проти влади церкви. На противагу пануванню церковної ієрархії та Священного Переказу Лютером було висунуте гасло про відродження традиційної ранньохристиянської церкви та авторитету Біблії – Священного писання. Він переклав Біблію німецькою і кожний віруючий отримав можливість познайомитися з її текстами і тлумачити у відповідності зі своїм розумінням. Лютер відкинув панування церковної ієрархії над світською владою і висунув ідею підкорення церкви державі. Течію Реформації, яку очолив М.Лютер, отримала назву лютеранства.
В першій половині ХVІ ст. реформаційний рух став швидко поширюватись за межі Німеччини, і найбільш крупним центром Реформації в цей період стає Швейцарія, зокрема міста Женева та Цюріх, де діяли Ж.Кальвін і У.Цвінглі. На базі релігійного вчення Кальвіна виникає особливий різновид протестантизму – кальвінізм. Кальвін розробив вчення про абсолютну визначеність, за яким усі люди, відповідно до непізнаної божої волі, поділяються на обраних та засуджених. Ані вірою, ані добрими вчинками людина не може нічого змінити у своїй долі. Обрані визначені для спасіння, знедолені – для вічних мук.
У Великій Британії в 1534 р. парламент проголосив незалежність церкви від Папи римського та оголосив главою церкви короля Генріха VІІІ. Були закриті усі монастирі, а їх майно конфісковано на користь королівської влади. Але при цьому було об’явлено про збереження католицьких обрядів та догматів. В результаті боротьби англійської влади з Римським папою було знайдено компроміс, на основі якого в 1571 році парламентом був прийнятий символ віри, на основі якого сформувалась третя крупна різновидність протестантизму – англіканство.
Ідеологи Реформації висунули положення, котрі фактично заперечували необхідність католицької церкви з її ієрархією. Це ідеї про „виправдання лише вірою” без посередницької ролі духовенства у спасінні віруючого, про священство усіх віруючих, вимога „дешевої церкви”, заперечення права церкви на землю та ін. Єдиним джерелом релігійної істини оголошувалось Священне писання. Головна ідея тез Лютера полягала в тому, що все життя віруючого повинне бути покаянням, і немає необхідності в особливих вчинках, ізольованих від звичайного життя. Людина не повинна, як чернець, бігти від світу, а, навпаки, їй належить сумлінно виконувати своє земне покликання. Усяке заняття, якщо його користь не викликає сумнівів, може розглядатися як свята справа. Це корінне переосмислення покаяння привело до формування нової, підприємницької етики: одержання прибутку визнавалося богоугодною справою, якщо вона здійснюється без лихварських хитрощів, за умови помірності у споживанні, чесності в ділових відносинах і неодмінному інвестуванні нажитого багатства у розвиток справи. На думку відомого німецького мислителя XX століття Макса Вебера, утвердження цих нових норм і цінностей, що визначили «дух капіталізму», відіграло вирішальну роль у становленні капіталістичних відносин.
Протестантизм, відкинувши догмат про рятівну роль церкви, спростив культову діяльність. Богослужіння зводиться, головним чином, до молитви, проповіді, співу псалмів, гімнів та читання рідною мовою Біблії. Із семи таїнств залишилися лише два: хрещення та причащання. Відкинуті молитви за померлих, поклоніння святим та численні свята на їх честь, шанування мощів та ікон. Релігійні споруди – храми, молитовні будинки звільнені від зайвого оздоблення, від вівтарів, ікон, скульптур, немає дзвонів.
Таким чином, протестантизм з самого початку свого існування розділився на низку самостійних течій – лютеранство, кальвінізм та англіканство. Пізніше виникло багато сект, деномінацій. Цей процес продовжується і в наші дні, виникають секти, деякі із них переходять в стадію деномінацій, набувають характеру церкви як, наприклад, баптисти, методисти, менноніти, адвентисти, п’ятидесятники, свідки Єгови та ін. Найпоширенішим видом протестантизму є баптизм.
В цілому вчення всіх протестантських церков і сект концептуально відповідають загальноприйнятій християнській догматиці. Актуальною проблемою в сучасному релігійному світі є екуменізм – рух до єднання і міжконфесійного миру.