- •Передмова
- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи культурології
- •Тема 1. Культурологія як галузь наукового знання
- •Історія становлення культурологічної думки
- •Основні культурологічні категорії
- •Поліфункціональність культури
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •Релігія в соціокультурній системі суспільства
- •Основні структурні елементи релігії
- •Специфічні риси мистецтва як духовної сфери суспільного життя
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Види мистецтва та основні художньо-стильові напрямки
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та повідомлень:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізуйте сутнісні характеристики релігії.
- •Тема 3. Проблеми культурогенезу
- •Концепції походження культури
- •Теорії культурних змін
- •Еволюціоністські теорії культурного розвитку
- •Циклічні теорії культурного розвитку
- •Класичні теорії цивілізацій
- •Хвильова модель культурного розвитку.
- •Нелінійна схема культурно-історичного розвитку
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 4: Типологія культури
- •Поняття культурної типології
- •Основні варіанти типології: формаційна, цивілізаційна, релігійна, регіональна,
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Розділ іі. Історичні етапи становлення та розвитку культури
- •Тема 5: Первісна культура
- •Загальна характеристика та хронологічні рамки первісної культури
- •Характерні риси свідомості первісної людини
- •Особливості первісного мистецтва
- •Виникнення та особливості первісних вірувань
- •Ранні форми релігії
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 6. Давні цивілізації Сходу
- •Загальна характеристика давніх цивілізацій
- •Культура Давнього Єгипту
- •Релігійні уявлення давніх єгиптян
- •Цивілізація Давньої Месопотамії
- •Релігії народів Дворіччя
- •Зороастризм – стародавня релігія Ірану
- •Іудаїзм – національна монотеїстична релігія
- •Культура Давнього Китаю та Давньої Індії
- •Конфуціанство – національна релігія Китаю
- •Специфіка індуїзму як національної релігії Індії
- •Буддизм
- •Буддійський культ
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).
- •Тема 7. Антична культура
- •Особливості становлення античної культури
- •Особливості культури Давньої Греції
- •Релігія Давньої Греції
- •Культура елліністичної епохи
- •Культура Давнього Риму
- •Релігійні вірування давніх римлян
- •Античне мистецтво
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 8. Культура Середньовіччя
- •Соціокультурні характеристики людини Середньовіччя
- •Основні субкультури середньовічного суспільства
- •Виникнення та еволюція християнства
- •Мистецтво європейського Середньовіччя
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 9. Культура Відродження
- •Характерні риси ренесансної культури: антропоцентризм, гуманізм
- •Реформація
- •Суперечливість Ренесансної культури
- •Мистецтво Відродження
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 10. Культура Нового часу.
- •Соціально-економічні та наукові передумови формування культури Нового часу
- •Ціннісно-світоглядні орієнтири людини Нового часу
- •Основні мистецькі напрями Нового часу
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів і доповідей:
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 11. Кризові явища в культурі кінця XIX- початку хх століття
- •Криза як культурне явище
- •Тема “кризи культури” в культурологічній думці
- •Суперечливий характер розвитку науки та техніки як один з чинників кризових явищ в культурі
- •План семінарського заняття:
- •Тематика рефератів та доповідей:
- •7. Роль інформаційних технологій в розвитку людства та суспільства. Індивідуальні завдання для самостійної роботи:
- •Тема 12. Культура Новітньої епохи
- •Особливості сучасного культурного розвитку на зламі хх-ххі століть
- •Мистецтво Новітньої епохи
- •Постмодерністський поворот другої половини хх століття
- •Проблема діалогу культур в контексті сучасних глобалізаційних процесів
- •Список рекомендованої літератури Загальна довідкова і навчальна література:
- •Додаткова література до окремих тем: До теми і: Культурологія як галузь наукового знання:
- •До теми 2: Релігія та мистецтво в системі культури
- •До теми 3: Проблеми культурогенезу
- •До теми 4: Типологія культури
- •До теми 5: Первісна культура
- •До теми 6: Давні цивілазації Сходу
- •До теми 7: Антична культура
- •До теми 8. Культура Середньовіччя
- •До теми 9. Культура Відродження
- •До теми 10. Культура Нового часу
- •Глосарій
- •Мистецтво
- •41. Вставте пропущене слово:
- •43. Вставте пропущене слово у характеристику п.Сорокіним певного типу культури:
- •46. У синергетиці розглядаються особливі точки – біфуркації, в яких:
- •47. Що є умовою самоорганізації системи відповідно до ідей синергетики?
- •48. Хаос у синергетиці розуміється як:
- •50. П. Сорокін розробив теорію „хвилеподібної динаміки культур”. У чому вона полягає?
- •52. Хто є автором теорії пасіонарності?
- •53. Вставте пропущене слово в характеристику культури о.Шпенглером:
- •56. Як називається твір німецького філософа та історика о.Шпенглера, в якому він викладає свої погляди на культуру?
- •244. Наймолодшою зі світових релігій вважають:
- •245. Як називали священну війну ісламу з невірними?
Цивілізація Давньої Месопотамії
Цивілізація Давньої Месопотамії була іншим давнім і найбільш важливим осередком культури, що мав сильний вплив на розвиток Середземномор’я й усього світу. Вона розвивалася з IV-III тис. до н.е. по VI ст. до н.е. На її території (нині Ірак) виник ряд деспотичних держав: Шумер, Аккад, Вавілон, Асірія.
Одним з найважливіших досягнень народів Давньої Месопотамії було створення перших у світі правових кодексів; найвидатнішою пам’яткою Давньосхідної правової думки стали закони царя Хаммурапі, викарбувані на чорному базальтовому стовпі. Цей кодекс містив ряд норм, що стимулювали економічне життя країни.
Саме Месопотамію можна вважати батьківщиною писемності. Її винайшли, аби полегшити бухгалтерію, що значно ускладнилася у розвинутому міському та храмовому господарстві. Писемність мала велике значення у становленні і закріпленні нової культури стародавнього суспільства. У музеях і наукових закладах зберігається нині більш як 1,5 млн. клинописних текстів. Месопотамська писемність у своїй найдавнішій піктографічній формі з’явилась на рубежі 4-3 тис. до н.е. Клинописне письмо на глиняних табличках з середини ІІ тис. до н.е. стало засобом міжнародного спілкування на Близькому Сході, а згодом було покладене в основу фінікійського, на базі якого було створено грецьку абетку. Одним із самих крупних досягнень вавілонсько-ассірійської культури було створення бібліотек і архівів. Одна із найбільших бібліотек того періоду – бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала (669-біля 633 до н.е.), що містила біля 25 тис. глиняних табличок з записами найважливіших історичних подій, законів, літературних і наукових текстів. Комплектація бібліотеки була під контролем самого царя. Тексти бібліотеки були класифіковані відповідно до галузей знання.
Величезним досягненням народів Месопотамії було створення міфологічних образів і сюжетів («Сказання про Гільгамеша») про «золотий вік», всесвітній потоп, про створення людей, райське життя та інші, які стали попередниками багатьох біблійних сюжетів. Одним з найкращих зразків давньомесопотамської літератури вважається “Епос про Гільгамеша”. Ця поема є свого роду циклом давніх сказань, що розповідають про подвиги Гільгамеша та його друга Енкіду, про трагічну смерть Енкіду і подорожі Гільгамеша у пошуках безсмертя. Ця розповідь переплітається з цілим рядом давніх міфів, котрі у вигляді окремих епізодів включені у загальний текст поеми.
Поема сповнена глибокого філософського змісту. В епосі поставлене одвічне питання про сенс життя та неминучість смерті людини, навіть уславленого героя. Могутній правитель міста Урук, приголомшений смертю друга, вперше відчуває свою смертність. Одержимий бажанням стати безсмертним Гільгамеш кинувся на пошуки вічного життя. Але людина не може зрівнюватися з богами, даремними будуть її силкування добути безсмертя. Єдине, що робить людину безсмертною в пам’яті людей - це її славні діла.
До найвищих досягнень культури Давньої Месопотамії слід віднести успіхи у спорудженні палаців та храмових комплексів. Ще у шумерський період сформувався певний тип храмового зодчества, пов’язаний із застосуванням штучних платформ, на який встановлювався центральний храм. Такі храмові башти-зіккурати були в кожному шумерському місті. Знаменита Вавілонська вежа – це семиступеневий зіккурат, на вершині якого було розташовано святилище верховного бога Мардука. Одним із семи чудес світу були висячі сади при палаці вавілонського царя Навуходоносора ІІ (605-562 до н.е.). В області архітектури важливим досягненням народів Месопотамії стало створення арки і склепіння.
На відміну від давніх єгиптян, що розглядали життя як підготовку до смерті в надії на вічне життя, світогляд народів Месопотамії був більш реалістичним, орієнтованим на земні інтереси. Жерці не обіцяли людям благ у похмурому царстві мертвих. Засобом досягнення земного щастя вважалося підкорення божественній та царській волі; вищими цінностями були успіх, повага, слава.
В уявленні народів Месопотамії боги мислились як людиноподібні небесні володарі світу, що встановили незмінні закони існування та створили людей (із глини) для того, щоб вони слугували богам.
Боги вважались покровителями царської влади, релігійний культ носив офіційно-державний характер. Ідея обожнення правителя в Месопотамії не набула такого розмаху як у Давньому Єгипті.
Жерці визначали волю богів головним чином за розташуванням небесних світил. Вавілон є батьківщиною астрології. Шумерські і вавілонські жерці-астрономи спостерігали рух небесних світил з висоти своїх обсерваторій, розташованих на верхніх площадках храмових башт. Окрім того, сучасна цивілізація використовує уявлення про календар і час, вироблені давньовавілонськими астрономами (12 місяців, 7 днів, 60 хвилин, 60 секунд), а також геометричні уявлення про поділ кола на 360 градусів, про градус як міру дуг і кутів.
Досягнення Месопотамії в галузі математики, медицини, літератури, архітектури стали значним внеском в скарбницю світової культури.
Разом з тим релігійні погляди давніх єгиптян і жителів Месопотамії визначає одна спільна тенденція: перехід від політеїзму, тобто віри у чисельних богів, через пошуки нових богів-спасителів до монотеїзму – ідеї єдиного та всемогутнього бога, що цілком відповідало новим суспільним потребам в умовах створення світових імперій в період занепаду та розкладу давнього суспільства.
Тому на рубежі нашої ери у ряді релігійних течій Сходу з’явилось прагнення створити нові релігійні і моральні цінності. Серед цих течій слід особливо виділити зороастризм (Персія) та іудаїзм (Палестина).