Порядок розрахунку

6.1. Виявляються розміри, від яких залежить величина замикаючої ланки, скла-дається розмірний ланцюг та виконується його схема.

Для складання розмірного ланцюга необхідно знайти на кресленні заданий за-микаючий розмір і провести розмірний аналіз вузла. Його метою є виявлення розмі-рів, від яких залежить величина замикаючої ланки, тобто такі розміри деталей, точ-ність виготовлення яких впливає на точність замикаючої ланки. Знаючи, що поло-ження деталей у вузлі визначається поверхнями дотику сусідніх деталей, які назива-ються складальними базами, необхідно виявити ці поверхні, а через них - розмірні зв'язки. Наприклад, на рис.6.1 наведено вузол кріплення барабану лебідки. Розгля-дуваний зазор A , який є замикаючим розміром, залежить від взаємного положення внутрішньої стінки боковини корпуса лебідки та торця барабана. Барабан впираєть-ся внутрішньою втулкою в розмірну втулку, яка знаходиться на валу. Розмірна втул-ка впирається в підшипник, посаджений у корпус, і впирається кришкою до торцьо-вої поверхні отвору під підшипник у корпусі.

Рис. 6.1. Вузол кріплення барабана лебідки

Рис. 6.2. розмірний ланцюг вузла кріплення барабана лебідки

Для того, щоб визначити як впливає кожена із знайдених ланок розмірного ланцюга на величину замикаючої ланки, необхідно його уявно збільшити, врахову-ючи, що інші розміри залишаються постійними. Якщо із збільшеннням даного розмі-ру замикаючий розмір збільшується, то такий розмір називається збільшуючим, а якщо зменшується, то зменшуючим.

Для нашого прикладу є А₂ збільшуючим, а А₁ та А₃ – зменшуючим.

6.2. Перевіряється правильність складання розмірного ланцюга:

A_=A–A

де A_Δ; A_і^зб; А_і^зм - номінальні розміри замикаючого, збільшуючих та зменшуючих розмірів.

Якщо умова не виконується, то необхідно знайти помилку, допущену при скла-данні розмірного ланцюга.

Метою подальшого розрахунку є раціональний розподіл допуску замикаючої ланки, який заданий в вихідних даних між допусками складових ланок, допуски яких невідомі. Є декілька способів розподілу допуску замикаючої ланки між складовими ланками. Найбільш раціональним є спосіб рівної точності, коли допуск замикаючої ланки розподіляється між складовими ланками так, щоб розміри мали однакову сту-пінь точності, тобто однаковий квалітет.

Для послідуючих розрахунків виходимо із припущення, що закономірність змі-ни допуску від величини лінійного розміру така ж, як і при діаметральних розмірах:

і=0,45+0,001D,

де і – одиниця допуску, мкм.

D=,

де D - cереднє геометрричне граничних значень інтервалу розмірів, мм.

Для нашого прикладу А₂ є збільшуючим , а А₁ та А₃ -зменшуючим.

В табл.6.1 наведені значення одиниці допуску і для розмірів до 500мм в єсдп сэв (5…16 квалітети).

Таблиця 6.1.

6.3. Розрахунок розмірного ланцюга методом ”максимум-мінімум”.

В основу методу покладено положення, що допуски складових ланок призна-чаються такими, при яких навіть у випадку найбільш несприятливих сполучень дійс-них розмірів (всі збільшуючі розміри виготовлені з верхнім граничним відхиленням, а всі зменшуючі - з нижнім граничним відхиленням чи навпаки) розмір замикаючої ланки не виходив би за межі допуску.

6.3.1. Визначається коефіцієнт розмірного ланцюга

а=,

де T_Δ-допуск замикаючої ланки;

-сума відомих допусків складових ланок;

– сума одиниць допусків ланок, граничні відхилення яких невідомі.

6.3.2. Визначається за коефіцієнтом точності розмірного ланцюга невідомих ланок.

Таблиця 6.2.

Кількість одиниць допусків в даному допуску (коєфіцієнт точності )

Число одиниць допуску	16	25	64	100	160	250	400	640	1000	1600	2500
Квалітет	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17

6.3.3. Визначаються граничні відхиленння на виготовлення всіх невідомих ланок розмірного ланцюга (за СТ СЭВ 144-75) у відповідності за вибраним квалітетом за винятком однієї, яка залишається як коректуюча для компенсації допусків та відхилень.

Необхідність в коректуючій ланці виникає в результаті того, що коефіцієнт точності в переважній більшості випадків не може повністю співпадати з таблиичним коефіцієнтом.

Граничні відхилення на складові ланки призначаються за таким принципом: для охоплюючих розмірів - як на основний отвір (ЕІ=0) на охоплювальні розміри – як на основний вал (ES=0) для глибини отворів, ширини уступів, міжцентрових віддалей граничні відхилення приймають симетричними (+ 0,5T).

6.3.4. Визначаються граничні відхилення коректуючого розміру.

Для коректучої збільшуючої ланки

ES_кор=+ES_Δ–

EI_кор=+EI_Δ–

Для коректуючої зменшувальної ланки

ES_кор=–EI_Δ–

EI_кор=–ES_Δ–

де ES_Δ i EI_Δ - граничні відхилення замикаючої ланнки; мкн;

і - сума граничних відхилень збільшуючих ланок;

i - сума граничних відхилень зменшуючих ланок.

6.3.5. Визначається правильність знайдених граничних відхилень:

TA_=.

6.3.6. Виписуються розміри всіх ланок розмірного ланцюга з вказанням знайдених граничних відхилень.

6.4. Розрахунок розмірнного ланцюга теоретико- ймовірносним методом.

В основу цього методу взято положення, що одночасне сполученння най-більших збільшуючих і найменших зменшуючих розмірів чи навпаки, малоймо-вірно, тому що при виготовленні деталей відхилення їхніх розмірів групуються в основному навколо середини поля допуску.

6.4.1. Визначається коефіцієнт точності розмірнного ланцюга:

а=.

Примітка. Розрахунок виконується для випадку, коли похибки складових та замикаючої ланки підкоряються закону нормального розподілу, а центри поля розсіювання розмірів співпадають із серединою полів допусків.

6.4.2. Визначається по коефіцієнту точності квалітет невідомих ланок (табл.6.2).

6.4.3. Визначаються граничні відхилення на виготовлення всіх невідомих ланок розмірного ланцюга ( по СТ СЭВ 144-75 ) крім однієї, яка залишається як коректуюча для компенсації допусків і відхилень.

6.4.4. Визначається допуск коректуючої ланки

ТА_кор=,

де - сума квадратів допусків всіх складових ланок (крім коректуючої).

6.4.6. Визначається координата середини поля допуска коректуючої ланки.

Для коректуючої збільшуючої ланки

E_{m кор}=E_mA_–+

Для коректуючої зменшуючої ланки E_{m кор}=–– E_mA_.

де i - суми координат середини полів полів допусків збільшуючих та зменшуючих ланок,які визначаються по формулі:

E_m=.

6.4.6. Визначаються граничні відхилення коректуючої ланнки:

ES=E_{m кор} + TA_кор/2;

EI =E_{m кор} - TA_кор/2.

6.4.7. Визначається правильність знайдених граничних відхилень

ES_=––;

EI_=–+.

Примітка. При визначенні правильності знайдених граничнних відхилень необхідно врахувати граничні відхилення всіх складових ланок, втому числі і коректуючої ланки.

6.4.8. Виписуються розміри всіх ланок розмірного ланцюга із вказанням знайдених граничних відхилень.