Порядок розрахунку
5.1. По номеру підшипника визначаються його конструктивні розміри D; B; d i r (по ГОСТ 8338-75), а по класу точності – ступінь точності виготовлення посадоч-них поверхонь (квалітет) під зовнішнє та внутрішнє кільця підшипника. Для підшип-ників 0-го та 6-го класів точності посадочні поверхні рекомендується виготовляти за такими ступенями точності: вали – по 6-му квалітету, отвори корпусів по 7-му квалі-тету.
5.2. Для циркуляційно навантаженого кільця посадка вибирається за інтенсив-ністю радіального навантаження посадочної поверхні:
де: R - радіальна реакція опори, Н; B i r - конструктивні розміри підшипника, мм; kn - динамічний коефіцієнт посадки, який залежить від характеру навантаження; F - коефіцієнт, який враховує ослаблення посадочного натягу при полому валі чи тонкостінному корпусі (табл. 5.1); FA - коефіцієнт нерівномірності розподілу радіа-льного та осьового навантаження у дворядних підшипниках. Для однорядних під-шипшиківFA =1.
Таблиця 5.1.
По знайденій інтенсивності та квалітету виготовлення посадочної поверхні вибирається посадка (табл. 5.2) 5.3.
По конструктивних особливостях деталі, виду навантаження та квалітету виготовлення посадочної поверхні вибирається посадка під місцево-навантажене кільце підшипника (табл. 5.3).
5.4. Визначаються граничні відхилення розмірів внутрішнього та зовнішнього кілець підшипника (ГОСТ 520-71), вала і отвору корпуса (СТ СЕВ 144-75).
5.5. Будуються схеми розміщення визначених полів допусків (рис. 5.1).
5.6. Викреслюються ескізи спряження (складальне та подетально) з вказанням посадок, граничних відхилень, відхилень форми та шорсткості поверхні (рис. 5.2).
Відхилення від правильної геометричної форми (по овальності та конусності) посадочних поверхонь валів і отворів корпусів приймаються не більш як 0,5 допуска на діаметр в будь-якому перерiзi. Шорсткiсть посадочних поверхонь вибирається згідно табл.5.4.
Для позначення пiдшипникових посадок введенi спецiальнi умовнi позначення. Як символ основного вiдхилення прийнята буква L (вiд нiм.dаs Lаgеr-пiдшипник). У сукупностi з цифрою класу точностi пiдшипника маємо зручнi позначення для полiв допускiв приєднувальних діаметрів зовнішніх (l0; l6; l5; l4; l2) та внутрішніх (L0; L6; L5; L4; L2) кілець підшипників. На рис.5.1 проілюстровано позначення посадок кілець підшипника 6-308 при умові, що обертається і має циркуляційне навантаження зовнішнє кільце. Таблиця 5.3.
Таблиця 5.4
Рис. 5.1. Схема розміщення полів допусків спряжень
Рис. 5.2. Схема підшипникового вузла в зборі та подетально
6.Розрахунок розмірних ланцюгів
Мета завдання: навчитись складати розмірні ланцюги та розраховувати до-пуски і граничні відхилення на складові ланки методами повної та неповної взаємо-замінюваності.
Вихідні дані: креслення вузла із вказаною замикаючою ланкою, граничні від-хилення замикаючої ланки та граничні відхилення деяких ланок з відомими допус-ками (розміри стандартизованих деталей : болтів, гайок, шайб, кілець підшипників кочення тощо).