- •Жихарєв в.М., Конопльов о.М., Різак в.М. Механіка
- •Основи теорії похибок
- •Експериментальне визначення функцій розподілу випадкових величин
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •Viі. Питання для контролю і самоконтролю
- •Вимірювання лінійних розмірів і визначення об’ємів твердих тіл
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Обробка результатів вимірювання
- •VIII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Вивчення законів прямолінійного руху на машині атвуда
- •V. Методика експерименту
- •Vі. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Визначення прискорення сили земного тяжіння за допомогою математичного маятника.
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Вивчення коливань зв’язаних систем
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Визначення моментів інерції циліндрів та перевірка теореми гюйгенса-штейнера методом крутильних коливань
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Визначення коефіцієнта сили сухого тертя (тертя кочення)
- •Сухе і рідке тертя.
- •Тертя спокою та ковзання. Тертя кочення. Рівняння руху при наявності тертя.
- •Кочення тіл. Момент сили. Рівняння обертового руху при наявності сил тертя.
- •V. Методика експерименту
- •Vі. Порядок виконання роботи
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Визначення модуля юнга за розтягом дротини та прогином стержня.
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Рух тіл при наявності аеродинамічних сил опору
- •V. Методика експерименту
- •VI. Порядок виконання роботи
- •VII. Питання для контролю і самоконтролю
- •Основна навчальна література
- •Додатки
V. Методика експерименту
Штангенциркуль (рис.2.2) складається з розділеної на міліметри масштабної лінійки M, вздовж якої може переміщуватися перпендикулярно до неї ніжка FB з гвинтом С, який служить для її закріплення; у ніжці FВ зроблено виріз, на скошеному краї якого, що прилягає до масштабу, нанесено ноніус. Нерухома ніжка LA, що також перпендикулярна до масштабної лінійки, служить стопором для вимірюваного тіла. Якщо ніжки притиснуті тісно одна до одної, то нуль ноніуса співпадає з нулем масштабної лінійки.
(2.3)
Для вимірювання внутрішнього діаметра трубок використовуються частини FF ніжок штангенциркуля, які вставляються в трубку і розводяться так, щоб щільно приставали до внутрішніх стінок трубки. Відлік вимірюваної величини проводиться точно так, як і в попередньому випадку.
Для точного вимірювання діаметра дротинок, товщин пластинок і т.д. використовується мікрометр (рис.2.3). Він має вигляд тисків, в яких вимірювана деталь затискується за допомогою гвинта. Крок гвинта, як правило, вибирається рівним 1 або 0.5 мм. На стержні гвинта А закріплений барабан С з шкалою, яка має 50 поділок. Коли стержень А притиснутий до підп'ятника F, нуль барабана встановлюється напроти нуля лінійної шкали D. Вимірювана деталь розміщується між гвинтом А і протилежним йому підп'ятником F. Обертаючи гвинт за головку В, доводять його до дотику з деталлю. По лінійній шкалі відраховують міліметри, а по шкалі барабана його соті долі. Ціна поділки лінійної шкали 0,5 мм, тобто повний оберт барабана зміщує стержень А на 0,5 мм. Для зручності відліку штрихи півміліметрових поділок нанесені нижче осьової розмітки лінійної шкали. Ціна поділки на барабані 0,01 мм.
Рис.
2.3
УВАГА. Барабан мікрометра при вимірюваннях обертати лише за головку В (рис.2.3).