- •Питання №1. Два класи задач при дослідженні і створенні електромеханічних систем. Питання №2. Поняття і визначення моделі і процесу моделювання.
- •Питання №3. Основні задачі і моделі класичної електромеханіки.
- •Питання №13. Поняття генетичної інформації.
- •Питання №14. Поняття генетичної моделі та її визначення. Природа генетичних моделей.
- •Питання №15. Принцип кодування генетичної інформації. Структура і властивості генетичного коду.
- •Питання №16. Основні функції універсального коду.
- •Питання №17. Методика ідентифікації генетичного коду за заданим ем-об’єктом.
- •Питання №18. Поняття генетичної інформації. Інваріантність генетичної інформації первинного джерела поля.
- •Питання №19. Структура і основні властивості системної генетичної моделі.
- •Питання №20. Правило супідрядності в структурі генетичної моделі (генетична і фізична природа).
- •Питання №21. Періодичність структури системної генетичної моделі електромагнітних елементів.
- •Питання №22. Принцип топологічної інваріантності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №23. Принцип парності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-систем.
- •Питання №24. Принцип збереження генетичної інформації і його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №25. Поняття області існування. Метод визначення області існування класу об’єктів за заданою цільовою функцією.
- •Питання №26. Генетичні моделі мікроеволюції ем-об’єктів (поняття мікроеволюції, побудова, задачі моделювання).
- •Питання №27. Моделі макроеволюції ем-систем (поняття, побудова, задачі моделювання, підтвердження конкретності моделі).
- •Питання №28. Модель узагальненої електричної машини в періодичній структурі системної моделі.
- •Питання №29. Генетичні оператори синтезу на внутрішньовидовому рівні, та їх структурні еквіваленти.
- •Питання №30. Поняття і визначення Виду ем-систем. Класифікація Видів ем-об’єктів.
- •Питання №31. Генетична модель Виду електромеханічних систем (структура, класи задач, підтвердження коректності моделі).
- •Питання №36. Генетична модель «ідеального» гомологічного ряду ем- об’єктів.
- •Питання №37. Методи спрямованого синтезу гомологічних ем- об’єктів за заданою структурою-проторипом.
- •Питання №38. Принцип структуроутворення гібридних ем- об’єктів. Генетична модель міжвидового схрещування.
- •Питання №39. Основні класи гібридних електричних машин та їх приклади.
- •Питання №40. Рівні і моделі структурного передбачення. Подвійна природа генетичного передбачення.
Питання №30. Поняття і визначення Виду ем-систем. Класифікація Видів ем-об’єктів.
Базовий вид ЕМС – це сукупність генетично споріднених еволюціонуючих популяцій електромеханічних об’єктів, які успадковують в процесі розвитку генетичну інформацію ПДП, що належать до предметної області ГК. Поняття виду має відповідати певній сукупності критеріїв, за допомогою яких можна встановити його суттєві ознаки, визначити межі його існування і тим самим відрізнити один вид від іншого.
Відносно критерію часу еволюції Види можуть бути:
-реальні види(можна знайти в довідниках, на підприємствах)
-інформаційні види(патенти)
-неявні види(ті,що не існують, але можуть існувати)
Неявний вид-це джерело поля, яке містить генетичну інформацію майбутнього виду в обсягах відповідної ел.магн. хромосоми;генетично визначені Види,представники яких на даний час відсутні.
За генетичними ознаками види бувають:- види-близнюки;види-двійники, гібридні види,суміщені види.В основі структуротворення видів-близнюків лежать джерела-ізотопи. Основу видів-двійників становить принцип парності. Гібридний вид – це еволюціонуючи сис-ма вищого рівня структурної організації, об’єкти якої хар-ся змішаною генетичною інформацією, успадкованою від геометрично споріднених ПДП з різними ел.магн. і топологічними властивостями. Суміщені види – результат синтезу об’єктів різної генетичної природи.
Питання №31. Генетична модель Виду електромеханічних систем (структура, класи задач, підтвердження коректності моделі).
Моделі видоутворення- це моделі, за допомогою яких можна досліджувати процеси народження нових видів ЕМС.
Моделі видоутворення базових видів.Процеси видоутворення на базовому рівні мають місце при виникненні нових родів, або родин ЕМС, область існування породжувальних структур яких визначається предметною областю ГК. Можливість беззаперечного визначення області існування видового складу базового рівня для довільного класу ЕМС і генетична концепція будови і розвитку ЕМ-структур дозволяють здійснювати достовірне прогнозування, реалізувати алгоритми спрямованого пошуку і синтезу базових видів за наявності обмеженої вихідної інформації.
Дивергентна модель видоутворення. Цей різновид моделі дозволяє відтворити механізми видоутворення, які мають місце в політипічних видах базового рівня з потужною і розгалуженою популяційною структурою.
Конвергентна модель видоутворення викор. якщо процес утвор. нового виду ЕМС здійснюється на основі механізмів схрещування генотипів двох споріднених видів. Це моделі генетичного синтезу гібридних видів ЕМС, які відтворюють механізми суміщення генофондів споріднених видів.
Питання №32. Генетична модель макроеволюції функціональних класів електричних машин (структура моделі, коректності моделі).
Питання №33. Природа прогностичної функції моделей макро- і мікроеволюції.
Згадуй презентацію Шинкаренка про прогностичну функцію.
Питання №34. Еволюційна траєкторія керованої макроеволюції.
Не керована траєкторія – спіраль. Керована – коло (усі патенти одного виду зроблені водночас).
Питання №35. Закон гомологічних рядів як системна модель інноваційного синтезу нових різновидів електромеханічних систем.
Паралелізм ознак (Паралельне перенесення інформації в межах відповідного структурного ряду (з дерева на дерево)).
Поняття гомології пов’язано з генетичною спорідненістю. Гомологія- це генетична спорідненість,спорідненість за походженням. ЗГР встановлює закономірність, яка дозволяє за наявності одного структурного представника отримати, шляхом топологічних перетворень, всіх інших представників цього ряду.