- •Питання №1. Два класи задач при дослідженні і створенні електромеханічних систем. Питання №2. Поняття і визначення моделі і процесу моделювання.
- •Питання №3. Основні задачі і моделі класичної електромеханіки.
- •Питання №13. Поняття генетичної інформації.
- •Питання №14. Поняття генетичної моделі та її визначення. Природа генетичних моделей.
- •Питання №15. Принцип кодування генетичної інформації. Структура і властивості генетичного коду.
- •Питання №16. Основні функції універсального коду.
- •Питання №17. Методика ідентифікації генетичного коду за заданим ем-об’єктом.
- •Питання №18. Поняття генетичної інформації. Інваріантність генетичної інформації первинного джерела поля.
- •Питання №19. Структура і основні властивості системної генетичної моделі.
- •Питання №20. Правило супідрядності в структурі генетичної моделі (генетична і фізична природа).
- •Питання №21. Періодичність структури системної генетичної моделі електромагнітних елементів.
- •Питання №22. Принцип топологічної інваріантності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №23. Принцип парності первинних джерел поля та його прояви в структурній еволюції ем-систем.
- •Питання №24. Принцип збереження генетичної інформації і його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
- •Питання №25. Поняття області існування. Метод визначення області існування класу об’єктів за заданою цільовою функцією.
- •Питання №26. Генетичні моделі мікроеволюції ем-об’єктів (поняття мікроеволюції, побудова, задачі моделювання).
- •Питання №27. Моделі макроеволюції ем-систем (поняття, побудова, задачі моделювання, підтвердження конкретності моделі).
- •Питання №28. Модель узагальненої електричної машини в періодичній структурі системної моделі.
- •Питання №29. Генетичні оператори синтезу на внутрішньовидовому рівні, та їх структурні еквіваленти.
- •Питання №30. Поняття і визначення Виду ем-систем. Класифікація Видів ем-об’єктів.
- •Питання №31. Генетична модель Виду електромеханічних систем (структура, класи задач, підтвердження коректності моделі).
- •Питання №36. Генетична модель «ідеального» гомологічного ряду ем- об’єктів.
- •Питання №37. Методи спрямованого синтезу гомологічних ем- об’єктів за заданою структурою-проторипом.
- •Питання №38. Принцип структуроутворення гібридних ем- об’єктів. Генетична модель міжвидового схрещування.
- •Питання №39. Основні класи гібридних електричних машин та їх приклади.
- •Питання №40. Рівні і моделі структурного передбачення. Подвійна природа генетичного передбачення.
Питання №24. Принцип збереження генетичної інформації і його прояви в структурній еволюції ем-об’єктів.
Зазначену сукупність інваріантів (вид поля, граничну групу електромагнітної симетрії, топологічні властивості і геометричну форму) довільного елемента можна розглядати як характерний прояв принципу збереження генетичної інформації ПДП, який визначає генетичні властивості структур вищого рівня складності у процесі їх розвитку.
Ця системна закономірність встановлює механізм передачі спадкоємної інформації в ланцюзі поколінь – від електромагнітної структури батьківської хромосоми до структури генетичного ядра реального ЕМПЕ.
Узагальнюючи значення цієї закономірності в генетичній концепції розвитку ЕМ-систем, можна констатувати, що принцип збереження генетичної інформації:
-
Зумовлює генетичну спорідненість ЕМ-структур в процесі їх дивергентної еволюції.
-
Визначає ідеологію генетичного синтезу ЕМПЕ.
-
Виконує функцію обмежувального фактора в процесах формотворення генетично споріднених структур.
-
Зумовлює безпосередній зв'язок елементів предметної області ГК з породжувальними структурами реальних ЕМПЕ.
Питання №25. Поняття області існування. Метод визначення області існування класу об’єктів за заданою цільовою функцією.
Під областю існування Q, будемо розуміти упорядковану сукупність породжувальних структур, які визначають видовий склад певного класу ЕМ-системи в пошуковому просторі системної моделі.
Визначення області існування породжувальних структур довільного класу ЕМ-систем базового рівня можливе в тому випадку, коли сукупність суттєвих ознак шуканої системи, які визначають її цільову функцію, мають генетичну природу. До переліку таких ознак слід віднести: просторову форму активної поверхні; вид кінцевих електромагнітних ефектів; динамічну форму повітряного проміжку; фізичний стан і відносні розміри рухомої частини та ін. Наявність такої вихідної інформації дозволяє однозначно ідентифікувати область існування породжувальних ЕМ-структур в предметній області ГК.
Суть такої процедури полягає в послідовному перенесенні суттєвих ознак, які визначають цільову функцію структури, на породжувальні джерела поля предметної області ГК та наступної перевірки функціональної сумісності генетичної структури з заданою сукупністю ознак.
Питання №26. Генетичні моделі мікроеволюції ем-об’єктів (поняття мікроеволюції, побудова, задачі моделювання).
Виходячи з визначення виду ЕМ-системи, будову довільного виду базового рівня можна розглядати у часі як мережну популяційну структуру, локалізовану в межах цього виду. Процеси генетичного формування популяцій та динаміка вдосконалення їх структур становлять поняття мікроеволюції. В основі моделей мікроеволюції лежать інформаційні процеси. Роль вихідної інформації для побудови таких моделей виконують результати інформаційних і патентних досліджень. Їх аналіз дає підстави визначення необхідних вихідних даних для побудови Е-моделі.
Моделі мікроеволюції відтворюють реальні процеси внутрішньовидової фенотипічної мінливості і напрями вдосконалення структурної організації ЕМПЕ на рівні їх окремих підвидів та популяцій. Вони дозволяють здійснювати аналіз ефективності інновацій і становлять основу побудови алгоритмів генетичного синтезу ел.мех. об’єктів з покращеними показниками якості.