Питання №13. Поняття генетичної інформації.

Генетична інформація – сукупність геометричних, топологічних і систематичних ознак первинних джерел ЕМ, які успадковуються в процесі ускладнення електромеханічної структури.

Питання №14. Поняття генетичної моделі та її визначення. Природа генетичних моделей.

Генетична модель – це інформаційна модель, що дозволяє досліджувати процеси спадковості в ЕМ системах. Природа генетичних моделей – інформаційна. + Лекція 3. «Генетична модель структурної організації ЕМ-об’єктів.

Питання №15. Принцип кодування генетичної інформації. Структура і властивості генетичного коду.

Принцип кодування: структура ГК утворена парою ортогональних ознак: електромагнітна симетрія джерела поля, просторова геометрія джерела поля. Що представляють собою 2 базові ознаки.

Під генетичним кодом ПДП розуміють стислий запис його генетичної інформації, який має універсальну форму для всіх джерел.

КН0.2у(х)1

КН-геометричний клас поверхні;

0.2-вид електромагнітної симетрії(к-сть країв поверхні за напрямком розповсюдження хвилі поля і за ортогональним напрямком )

у- орієнтованість ел.магн. хвилі поля.

Для розпізнання геометрично-споріднених дж.-ізотопів до складу відпов. генетичного коду вводиться цифровий індекс (1). В структурі генетичного коду х вказує на те,що напрямок розповсюдження хвилі ел.магн. поля співпадає з головним елементом просторової симетрії, а у-на орієнтованість за ортогональним напрямком.

Питання №16. Основні функції універсального коду.

1. Стислий запис генетичної(спадкової) інформації.

2. Значення координат кожного конкретного ПДП в структурі ГК.

3.Визначення приналежності ПД до базових ознак або ізотопів.

4. Визн. таксономічних ознак ЕМ об’єкта, генетична інформація якого записана генетичним кодом.

Питання №17. Методика ідентифікації генетичного коду за заданим ем-об’єктом.

1. Виявлення вихідної інформації. Напр., інформ. про просторову форму обмотки та орієнтацію її активних частин; або ж про просторову форму акт. поверхні магн. сис-ми та напрямок розповсюдження хвилі поля.

2.Приведення суттєвих ознак до рівня генетичної інформації

Якщо індуктор ЕМ є неявно полюсний з розподіленими обм., простежується відповідність між просторової форми індуктора та топологією відпов. дж. поля.

Якщо індуктор явно полюсний із складною просторовою формою магн. сис-ми, то його геометр. форма найчастіше визн. просторовою формою полюсоутворюючою акт. поверхні або формою повітряного проміжку.

3.Визн. складових генетичного коду на підставі аналізу суттєвих ознак досліджуваного ЕМ об’єкту (геометр. клас дж. поля, просторова орієнтація періодичних хвиль поля та вид ел.магн. симетрії обмотки).

Питання №18. Поняття генетичної інформації. Інваріантність генетичної інформації первинного джерела поля.

№13. + Інваріантність ген. інформації ПДП відтворює принципи збереження топології ПДП, принцип збереження ЕМ симетрії, і принцип збереження генетичної інформації.

Питання №19. Структура і основні властивості системної генетичної моделі.

Структура системної моделі є інтегрованою моделюючою системою високого рівня узагальнення, яка суміщає періодичну структуру ГК, а також багатовимірний інформаційний простір суттєвих ознак для відтворення процесів еволюції довільних класів ЕМ-систем.

Системна модель є основою для розробки пошукових методів, алгоритмів та правил їх застосування для широкого кола задач генетичного та еволюційного синтезу нових класів ЕМ-систем.

Поняття групи і періоду, періодичність,правило супідрядності, правило зірковості.