(Першочергові заходи)

2. Організаційно-методичне забезпечення кмсонп

2.1. Структура та зміст навчальної та робочої програм дисциплін

(за вимогами ECTS)

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти і затверджуються як його складові.

На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма. Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного і підсумкового контролю. До робочої програми входять тематичний план (сітка годин), пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів навчання, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS.

Пропонуємо Вашій увазі наступну схему складання робочої програми, яку можна представити у вигляді двох етапів.

І. Підготовчий етап:

1. Заповнюємо титульну сторінку

- вам потрібен навчальний план;

- Д – денна форма навчання;

- З – заочна форма навчання;

- для визначення кількості кредитів ECTS необхідно загальну суму годин поділити на 36 год. (європейський кредит);

- курсова робота, навчальна практика – 36 год. – 1 кредит ECTS;

- на диференційований чи на недиференційований залік години і кредити не відводяться;

- в структурі залікового кредиту до 70 % балів відводиться на змістові (теоретико-практичні) модулі, решту 30% розподіляють на модулі індивідуальної, самостійної та наукової роботи.

2. Заповнюємо сітку годин з предмету (тематичний план).

3. Складаємо графік залікового кредиту з дисципліни (розподіл балів, що присвоюється студентам)

а) кількість теоретико-практичних модулів з дисципліни визначається шляхом ділення загальної кількості годин на 54год.;

- якщо за підрахунками від 1-1,5 кредитів, то доцільно виділити один теоретико-практичний модуль;

- якщо 1,6-2 - виділяємо два модулі;

- змістовий теоретико-практичний модуль складається з: ЗМ = ∑ балів, отриманих на лекціях + ∑ балів, отриманих на лабораторних, практичних, семінарських заняттях + ∑ балів підсумкового контролю;

- в розрізі змістового теоретико-практичного модуля загальна сума балів розподіляється за наступною схемою:

∑ (бали лекцій + бали підсумкового контролю) = ∑ (бали практичних, лабораторних, семінарських занять)

б) визначаємося з кількістю годин на модуль самостійної роботи.

Зміна методології процесу навчання та оцінювання знань студентів у нашому навчальному закладі полягає у його періорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента. Усі світові та пропоновані остатнім часом національні стандарти в основу і навчання ставлять самостійну, творчу роботу тих, хто навчається. На цьому принципі базуються і нові, виключно інформаційні технології навчання. Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу, в час вільний від обов’язкових навчальних занять без участі викладача. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами. Студенту рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Методичне забезпечення самостійної роботи повинно передбачати і засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань і т.д.). Самостійна робота виконується в бібліотеці, навчальних лабораторія, комп’ютерних класах (робота в інформаційних мережах), а також в домашніх умовах.

в) визначаємо модуль індивідуальної роботи .

Індивідуальна робота передбачає якнайповніший творчий розвиток студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, дослідну роботу, творчу діяльність, виконання індивідуальних ситуаційних та розрахункових завдань в позанавчальний час в кабінетах і лабораторіях. Можуть бути такі види індивідуальної роботи:

1) написання рефератів з теми або вузької проблематики;

2) розв’язування та складання розрахункових або практичних ситуаційних задач різного рівня, комплексний опис властивостей, функцій, явищ, об’єктів і т.д.

Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладача. Звіт про виконане індивідуальне завдання подається у вигляді реферату не пізніше ніж за два тижні до підсумкового контролю, можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу.

г) визначаємося з модулем наукової роботи, який передбачає написання студентських наукових робіт, рефератів, статей, публікацій, підготовка виступів і участь у конференціях, симпозіумах тощо, бібліографічний опис, історична розвідка, розробка; теоретичних або прикладних функціональних моделей, явищ, процесів, участь в олімпіадах, конкурсах, отримання грантів тощо.

Якщо дисципліна передбачає написання курсової роботи або практику, то ми повинні виділити окремо модуль курсова робота (100 балів, 1 кредит – 36 год.) і окремо модуль навчальна практика.