1. Мета, суть, передумови, основні напрями та першочергові заходи в організаційному, програмному, навчально-методичному забезпеченні впровадження кмсонп в ддау.
Цього року виповнюється сім років Болонській декларації та п’ять – Празькому комюніке – документам, спрямованим на уніфікацію системи вищої освіти в Європі. До 2012 року єдиний європейський простір має бути повністю сформований.
Основою Болонського процесу є дев’ять основних положень удосконалення системи вищої освіти, шість з яких були сформовані Болонською декларацією та три прийнято пізніше – Празьким комюніке.
Ці положення наступні:
- прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
- запровадження двох циклів навчання: бакалавр-магістр;
- впровадження системи кредитів відповідно до Європейської системи трансферу кредитів – ECTS;
- забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору;
- сприяння європейській співпраці щодо забезпечення якості освіти;
- просування європейських стандартів у галузі вищої освіти;
- постійне навчання протягом усього життя;
- мотивоване залучення студентів до навчання;
- сприяння підвищенню привабливості європейського освітнього простору для інших регіонів світу.
Підписання Україною у травні 2005 року Болонської декларації викликало необхідність розробки і впровадження комплексної програми реформування; процесу підготовки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.
Сьогодні перед державою в цілому, вищими навчальними закладами, зокрема, стоїть складне завдання зберегти напрацьовані традиції підготовки висококваліфікованих фахівців та одночасно забезпечити їх відповідність новітнім позитивним освітнім тенденціям в Європі.
Але слід пам’ятати, що це в жоднім разі не означає повної асиміляції української освіти європейським освітнім простором з втратою своєї ідентичності, своєрідності, унікальності.
Отже, є сенс говорити про формування нової парадигми підготовки фахівців, що ґрунтується на використанні найкращих освітніх традицій України і світу. І поза цим процесом знаходитися безперспективно.
У зв’язку з цим перед ВНЗ України постала проблема модернізації системи класичної вищої освіти в контексті Болонського процесу і визначення першочергових напрямів та завдань плавного переходу та адаптації до вимог єдиного європейського освітнього простору. Цей процес ще триває. Пропонуються і застосовуються багато різних варіантів механізмів, форм, схем цього переходу, хоча суть їх практично однакова як і кінцевий результат досягнення.
Враховуючи вже напрацьований досвід інших ВНЗ, нормативні документи МОН України, власні традиції, розпочинаємо цю нелегку роботу і ми. Визначаючи першочергові напрями, виходимо із надання переваги тим, які безпосередньо стосуються організації навчального процесу та інтересів студента у схемі викладач – фахівець – працедавець.
До таких напрямів належить впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).
Загальновизнано, що кредитно-модульна система підготовки фахівців – це не тільки один із шляхів оптимізації навчального процесу, це визнаний європейський стандарт та інструмент реалізації завдань мобільності студента і викладача, а, отже, – і важливий чинник входження національної системи освіти до спільного європейського простору.
Тому так гостро постало питання щодо беззаперечного широкомасштабного запровадження КМСОНП у структуру навчального процесу і це знайшло своє підтвердження в наказі МОН України № 774 від 30.12.2005 р. «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», в якому затверджено рекомендації щодо запровадження цієї системи у ВНЗ III-IV рівнів акредитації з 2005/2006 навчального року, а також в Рішенні колегії МОН України від 23.02.2006 р. протокол №2/1-4. «Забезпечити з 2006/2007 навчального року повний перехід вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації на кредитно-модульну систему організації навчального процесу з використанням системи обліку навчальної роботи студента і викладача сумісної з ECTS. Суттєво поліпшити організаційно-методичну роботу в науково-педагогічних колективах з цих питань».
Метою запровадження КМСОНІЇ є розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) в системі вищої освіти України і створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.
Європейська система перезарахування кредитів (ECTS) – це система чи механізм взаємного визнання академічних успіхів студентів та їх кваліфікацій. Це засіб покращення визнання освіти для навчання за кордоном.
Сприяє:
- міжвузівській кооперації;
- обміну студентами;
- сприяння зростанню навчальної та професійної кар’єри та працевлаштування студентів через визнання дипломів.
Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів навчальними закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредитів та оцінок.
ECTS базуєтеся на трьох ключових елементах:
- на інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів);
- на взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентами);
- використанні кредитів ECTS (визначають навчальне навантаження студентів).
Ці три ключові елементи проводяться в дію через використання трьох основних документів:
- інформаційного пакета;
- форми заяви (навчального контракту);
- переліку оцінок дисциплін.
Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами, закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освіти студента.
Для того, щоб зрозуміти суть КМСОНП необхідно, насамперед, чітко засвоїти основну термінологію цієї системи, а саме:
- кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
- заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
- модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
- змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (фолія визначень).
Модульні технології навчання передбачають структурування або поділ програми підготовки на окремі складові (модулі). Це може бути:
- навчальна дисципліна,
- практика,
- курсова робота
які, в свою чергу, діляться на дрібніші складові (змістові модулі, теми, розділи) та їх оцінювання.
На підставі успішного виконання модулів студенту присвоюються, зараховуються залікові кредити, тобто кількість затраченої навчальної роботи (діяльності), що виражається в одиницях – від 1 до 60 (на рік).
Приклад: студенти X, У і дисципліна Z.
Схематично це виглядає приблизно таким чином:
Для більш зрозумілої організації КМСОНП слід узгодити для себе кількісні кредитні показники або ціну кредиту, як залікової одиниці навчального навантаження студента (або залікової одиниці трудомісткості).
Це важливо з огляду і на те, що одним із найважливіших принципів КМСОНП є принцип порівняльної трудомісткості кредитів (українських і ECTS). А тут є нюанси.
Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для його завершення.
В ECTS навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів (30 кредитів на семестр), один кредит дорівнює 25-30 годин роботи студента, тут важливо зазначити, і аудиторної і самостійної, і індивідуальної, і інших видів робіт. 25-30 годин виходить з того, що річне навантаження студента у більшості випадків становить 1500-1800 годин (звідси 1800 годин: 60 кредитів = 30 годин).
На сьогоднішній день в Україні ще діє норма, згідно якої на один кредит припадає 54 години. Ця досить дискримінаційна для наших студентів норма склалася давно, коли при визначенні ціни кредиту вважалося, що студент навчатиметься 6 днів протягом тижня по 9 годин щодня. Виходячи із цього було розроблено стандарти освіти (зокрема ОПП), де загальний обсяг годин на конкретну дисципліну визначався кратно до 54 годин (1 кр. = 54 год.; 2 кр. = 108 год.; 0,5 кр. = 27 год.; 1,5 кр.= 81 год. і т.д.).
Після підписання Україною Болонської декларації, коли виникла потреба максимально узгодити і спростити механізм перезарахування кредитів або забезпечити їх належну «конвертованість» в освітньому полі Європи для забезпечення мобільності студентів, більшість навчальних закладів України, закріпили нове співвідношення 1 кредит = 36 годин. Ця норма закріплена також наказом МОН України № 812 від 20.10.04р., де сказано, що «ціна кредиту ECTS складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць нa один навчальний рік – 60 кредитів ECTS. І «кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту)».
Це крок до зближення до стандартів ECTS, крім, цього дозволяє доволі просто здійснювати перезарахування українських кредитів в кредити ECTS. Наприклад, якщо
1 кредит України = 1,5 кредита ECTS
(54 години) (36 годин),
тоді
54 год. = 1 кр. У. = 1,5 кр. ECTS
108 год. = 2 кр. У. = 3 кр. ECTS
чи
81 год. = 1,5 кр. У. = 2,25 кр. ECTS ≈ 2,0 кр. ECTS
135 год. = 2,5 кр. У. = 3,75 кр. ECTS ≈ 4,0 кр. ECTS
162 год. = 3 кр. У. = 4,5 кр. ECTS і т.д.
Зараз окремими науково-методичними комісіями МОН України та вищими навчальними закладами (університетами) розробляється дещо інша схема, ще більш наближена до ECTS. Пропонується, виходячи із 60 кредитів ECTS на рік встановити ціну 1 кредиту – 30 академічних годин. Це більш об’єктивно і співрозмірно з єдиним європейськими вимогами.
Але це справа найближчого часу, коли буде затверджено нові освітньо-професійні програми (ОПП) зі зміною кількості годин загального навантаження на весь період навчання (на рівні бакалавра та магістра) і відповідно змінено загальний обсяг годин на окремі навчальні дисципліни.
На прикладах уже існуючого досвіду ВНЗ України, а також враховуючи наказ МОН України № 774 від 30.12.2005р. ми визначаємо першочергові заходи запровадження КМСОНП на трьох рівнях університет – факультет – кафедра і закріплюємо за нами наступні завдання.
Додаток 1
Схема структури КМСОНП
= +
Схема співрозмірності та пере зарахування кредитів
1 кредит України = 1,5 кредиту ECTS
(54 години) (36 годин)
54 год. = 1 кр. У. = 1,5 кр. ECTS
108 год. = 2 кр. У. = 3 кр. ECTS
81 год. = 1,5 кр. У. = 2,25 ≈ 2,0 кр. ECTS
135 год. = 2,5 кр. У. = 3,75 ≈ 4,0 кр. ECTS
162 год. = 3 кр. У. = 4,5 кр. ECTS…..
|
Університет |
ФАКУЛЬТЕТ |
КАФЕДРА |
|
Призначити координатора КМСОНП
Створити робочу групу для організаційного і методичного забезпечення
Розробити документацію КМСОНП: Положення про КМСОНП В ДДАУ Інформаційний пакет (загальноуніверситетський) Договір про навчання (між студентом і ВНЗ) Академічна довідка Індивідуальний навчальний план студента Положення про облік та оцінювання знань Відомість обліку успішності Інші документи
Розробити навчально-методичне забезпечення КМСОНП: Навчальні плани згідно вимог ECTS Структуру навчальних програм дисциплін згідно особливостей КМСОНП Організація семінарів з питань КМСОНП Контроль, моніторинг якості підготовки Співпраця з вітчизняними та зарубіжними ВНЗ Література. Internet Підготовка кураторів |
Призначити координатора КМСОНП від факультету
Створити інформаційні пакети (факультетські) за напрямами і спеціальностями
Запровадити індивідуальний навчальний план студента
Запровадити документацію обліку та оцінювання студентів
Апробація нових форм організації навчального процесу (в т.ч. на основі інформаційних технологій)
|
Створити робочу групу з питань організаційного та методичного забезпечення КМСОНП (визначити координатора чи відповідального)
Ввести обов’язковий плановий розгляд питань КМСОНП на засіданнях
Створити навчальні та робочі програми дисциплін згідно вимог КМСОНП
Розробити навчально-методичне забезпечення всіх елементів навчального плану та всіх змістових модулів |
Схема запровадження КМСОНП в ДДАУ