1.6. Краснознам’янська зрошувальна система

Краснознам’янська зрошувальна система – розташована на півдні Херсонської області (Скадовський і Голопристанський райони) і умовно поділяється на дві частини: з самопливним зрошенням (побудованим в 1956-1966 рр.) та з механічним підйомом води (побудована в 1976 р.).

Ґрунтовий покрив системи представлений переважно темно-каштановими солонцюватими ґрунтами різного механічного складу: в прибережній смузі (до 5 км від моря) поширені засолені ґрунти – солонці, солончаки та ін. Ґрунтоутворюючими породами є легкі суглинки, які перекривають пилуваті супіски і дрібнозернисті піски. Гідрографічна мережа на системі відсутня.

Ґрунтові води залягають на глибині від 0,5-3,0 м у південній приморській частині системи, до 3,0-12,0 м – у північній. Мінералізація ґрунтових вод змінюється з півночі на південний захід – від прісних до дуже солоних.

Водозабір самопливної частини системи здійснюється з Північно-Кримського каналу на 61-му кілометрі. На магістральному каналі побудовано 12 підпірних споруди, 51 водовипуск, вісім мостів і п’ять аварійних скидів. На системі організовано 123 водовиділи у господарства, 1221 гідротехнічна споруда, серед яких 371 – з витратою понад 2 м³/с і 230 гідрометричних постів.

Основний спосіб поливу сільськогосподарських культур здійснюється дощувальними машинами ДДА-100МА. Крім самопливної Краснозна’янської зрошувальної системи, на площі 24,2 тис. га збудовано та 1976 р. введено в експлуатацію зональну зрошувальну систему з магістральним каналом загальною довжиною 30 км. Вода у зональний канал надходить з Північно-крим­сь­ко­го каналу по підводящому каналу і піднімається насосною станцією на висоту 18 м. Зрошувальну мережу виконано в закритих трубопроводах загальною довжиною 610 км, у тому числі 579 км – внутрішньогосподарська мережа. Полив здійснюється широкозахватними дощувальними машинами «Фрегат» та «Волжанка».

Потрібний напір у мережі для роботи дощувальних машин забезпечує 21 насосна станція підкачування.

Гідрогеологічні умови характеризуються розвитком двох водоносних комплексів: пліоцен-четвертинного та неогенового. Перший, приурочений до алювіальних четвертинних, а також середньо- та верхньопліоценових відкладень. Він містить ґрунтові води. В південній приморській частині території масиву, в зв’язку з наявністю окремих водоносних шарів потужністю 10-25 м, води в пліоценових відкладеннях мають самостійний характер. Їх рівень перевищує дзеркало власно ґрунтових вод на 0,5-15 м. В природних умовах грунтові води в приморській частині залягають на глибині 2-5 м, а у вузькій прибережній смузі – менше 2 м.

В приморській смузі, в зв’язку з несприятливими умовами природного відтоку, мінералізація їх підвищується до 110 г/л та більше. Підземні води в нижній частині пліоцен-четвертинного водоносного комплексу прісні, гідрокарбонатні, тільки в південно-західній частині вони хлоридні з мінералізацією до 50-60 г/л.

З вводом до експлуатації Каховського водосховища та Краснознам’янської зрошувальної системи, що була побудована без надійних протифільтраційних заходів, відбулись зміни гідрогеологічного стану на масиві: розпочався процес заболочування та підтоплення населених пунктів, а також почалося проявлення ознаків вторинного засолення зрошуваних та прилеглих земель. Особливо погіршився гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту в Приморській частині масиву, де в умовах дуже слабкої природної дренованості рівень ґрунтових вод піднявся на 1,5-2,5 м.

В зв’язку з цим з 1962 року розпочалося будівництво колекторно-скидної мережі, систематичного вертикального дренажу та створення протифільтраційних покрить на каналах. Площа вертикального дренажу склала майже 100 тис. га і горизонтального – 7,0 тис. га. Ці меліоративні заходи суттєво покращили гідрогеологічний стан Краснознам’янського зрошуваного масиву. Вони дозволили виключити випадки вторинного засолення, підтоплення та заболочення агро ландшафту і населених пунктів.

Управління експлуатації Краснознам’янської зрошувальної системи розташоване у м. Складовську Херсонської області. До його складу входять чотири експлуатаційні дільниці, які об’єднують десять гідротехнічних дільниць, оснащених механізмами для ремонтних робіт, приладами для вимірювання води, засобами зв’язку і контролю.