- •Гідромеліоративна система. Загальні відомості
- •Контрольні питання
- •1. Визначення і класифікація зрошувальних систем
- •1.1. Визначення та склад зрошувальної системи
- •1.2. Класифікації зрошувальних систем
- •1.3. Найбільші зрошувальні системи в Україні
- •1.1. Найбільші зрошувальні системи України
- •1.4. Каховська зрошувальна система
- •1.5. Інгулецька зрошувальна система
- •1.6. Краснознам’янська зрошувальна система
- •1.7. Зрошувальні масиви в зоні Північно-Кримського каналу
- •1.8. Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •1.9. Татарбунарська зрошувальна система
- •1.10. Фрунзенська зрошувальна система
- •1.11. Північнорогачицька зрошувальна система
- •1.12. Приазовська зрошувальна система
- •1.13. Сірогозька зрошувальна система
- •1.14. Південнобузька зрошувальна система
- •1.15. Магдалинівська зрошувальна система
- •1.16. Нижньоднісровська зрошувальна система
- •1.17. Салгірська зрошувальна система
- •1.18. Жовтнева зрошувальна система
- •1.19. Явкинська зрошувальна система
- •1.20. Царичанська зрошувальна система
- •Контрольні питання
- •Рисові зрошувальні системи
- •2.1. Умови застосування рисових зрошувальних систем
- •2.2. Рисові зрошувальні системи в Україні
- •2.3. Склад рисової зрошувальної системи
- •2.4. Поливна (рисова) карта
- •2.5. Режим зрошення рису
- •2.1. Розподіл зрошувальної норми за місяцями, %
- •2.6. Гідромодуль рису
- •2.7. Розрахункові витрати зрошувальної і дренажно-скидної мережі
- •2.8. Конструкція каналів на рисових системах
- •2.9. Гідротехнічні споруди на рисових системах
- •Контрольні питання
1.19. Явкинська зрошувальна система
Явкинська зрошувальна система – меліоративна система у Снігурівському, Жовтневому, Баштанському, Березнегуватському та Новобузькому районах Миколаївської області Будівництво розпочато у 1974 р. і здійснювалось у п’ять черг: першу (25,1 тис. га) введено в 1984 р. площа зрошуваних земель становила 50 тис. га.
Поверхня зрошуваного масиву рівнинна. Ґрунтовий покрив представлений чорноземами південними малогумусними та чорноземами звичайними неглибокими малогумусними. Ґрунтоутворюючі породи – леси і лесовидні суглинки.
Джерело зрошення – води Дніпра та Інгульця. Забір води здійснюють головною насосною станцією (продуктивністю 25 м3/с), на внутрішньогосподарській мережі її розподіляють за допомогою 42 станцій підкачування. Протяжність магістральної мережі – 91,8 км, внутрішньогосподарської – 296 км, у тому числі закритої 813 км. Відкрита мережа забезпечена гідроізоляцією (бетонно-плівкове покриття).
До природоохоронних заходів, запроваджених на території системи, належать: контроль за меліоративним станом земель, зрошення дощуванням, застосування колекторно-дренажної мережі для регулювання рівня ґрунтових вод і захисту земель від повторного засолення. Однією з екологічних проблем є зниження (до 0,7-0,9 г/л) мінералізації поливної води, що пов’язане з обмеженням скиду у р. Інгулець промислових стоків гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну.
1.20. Царичанська зрошувальна система
Царичанська зрошувальна система – меліоративна система у Царичанському та Магдалинівському районах Дніпропетровської області. Споруджена система у 1982 році. Загальна площа зрошуваних земель – 12,8 тис. га.
Поверхня в межах зрошуваного масиву слабо хвиляста, розчленована улоговинами, балками і річищами тимчасових водотоків.
Ґрунтовий покрив представлений переважно чорноземами звичайними глибокими та вилуженими, що сформувались на суглинках; у степових блюдцях – грунти слабозасолені. Грунтові води залягають на глибині від 3-5 м у південно-східній частині зрошуваного масиву до 10-20 м і глибше в центральній і південній частинах. Середня мінералізація води – 0,5-1,0 г/л, максимальна – 3 г/л. Вода гідрокарбонатно-сульфатного натрієво-магнієвого хімічного типу.
Джерело зрошення Царичанської зрошувальної системи – канал Дніпро-Донбас, вода з якого подається головною насосною станцією у магістральний трубопровід завдовжки 10 км (дві нитки діаметром 1200 мм). Розподіл води в межах системи здійснюється по закритих міжгосподарських (довжиною 28,5 км) та внутрішньогосподарських (довжиною 222 км) трубопроводах за допомогою насосних станцій.
Для зрошення застосовують дощувальні машини. Для забезпечення оптимального меліоративного стану масиву на площі 46,8 га споруджено горизонтальний дренаж. Дренажні і поверхневі води відводяться по закритій колекторно-дренажній мережі (довжиною 23 км) в акумулюючий ставок на р. Прядивці. Вздовж меж сівозмін насаджено лісосмуги.