Госы
.rtf1. Розподіл зернових сумішей за довжиною здійснюється:
p на ситах із круглими отворами
p на скатних дошках
p на ситах з трикутними отворами
p на трієрах
2. Розподіл зернових сумішей за шириною здійснюється:
p лущільно-шліфувальними машинами
p на решетах із круглими отворами
p у пневматичних колонах
p на решетах із прямокутними отворами
3. Розподіл зернових сумішей за товщиною здійснюється:
p на трієрах
p на ситах із круглими отворами
p на ситах з прямокутними отворами
p у пневматичних колонах
4. Відбір проб зерна здійснюється:
p з бункера комбайна
p у трієрі
p у полі
p з кузова автомобіля
5. Для відбору проб зерна використовують:
p трієр
p конусний щуп
p решето
p літрову пурку
6. Зерно вважається сухим із вологістю до:
p 16%
p 14%
p 17%
p 15%
7. Натура зерна визначається за допомогою:
p діафаноскопа
p щупа
p пурки
p вагів
8. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя:
p затуплення рифлів вальців
p порушення технології гідротермічної обробки
p перекос вальців
p будь-яка з вказаних причин
9. Які з перелічених функцій виконують боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового поставу?
p Танспортування борошна
p Уловлювання продуктів зносу каменів
p Збільшення інтенсивності процесу подрібнення
p Охолодження розмельної зони вентилюванням
10. Під час визначення диафоноскопом склоподібними зернами вважають:
p зерна, що повністю просвічуються
p зерна, що повністю не просвічуються
p зерна, що частково просвічуються
p зерна, що переломлюють світло під кутом 45°
11. Помельні суміші складають за:
p засміченістю
p вологістю зерна
p скловидністю зерна
p натурою зерна
12. Легкі домішки з зернового вороху відбирають зерноочисними машинами:
p трієрами
p пневмосепараторами
p усіма переліченими машинами
p електромагнітними сепараторами
13. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:
p за товщиною і шириною компонентів
p за довжиною компонентів
p за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями
p за еродинамічними та фрикційними властивостями
14. Для лущення гречки та проса застосовують:
p вальцедековий верстат
p лущильно-шліфувальну машину
p голендер
p оббивну машину з абразивним циліндром
15. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:
p лущильно-шліфувальну машину
p бильну насіннєрушку
p відцентрову лущильну машину
p вальцьовий верстат з обгумованими вальцями
16. Конструкцію робочих органів вальцедекового станка та форма зазора між ними для лущення проса:
p валець і дека обгумовані; форма зазору - „серпоподібна”
p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазору - „серпоподібна”
p валець і дека виготовлені із абразивного матеріалу; форма зазора" – "серпоподібна"
p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована ; форма зазору - „клиноподібна”
17. Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародишу?
p Оббивальні
p Лущильні
p Щіточні
p Протиральні
18. Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?
p Щіточні
p Оббивальні
p Лущильні
p Протиральні
19. Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?
p Зволожувальні
p Лущінні
p Сушильні
p Мийні
20. Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?
p стискання
p удар та тертя
p удар
p тертя
21. Який матеріал робочих органів використовується у вальце-дековому станку при лущенні гречки?
p Абразивний і еластичний
p Абразивний для вальця і гумовий для деки
p Еластичний
p Абразивний
22. Який вид дії робочих органів використовується при лущенні зерна в станку?
p Який вид дії робочих органів використовується при лущенні зерна в станку?
p тривале тертя
p удар та стирання
p удар
23. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в станку з гумовими валками:
p нетривале стискання та зсув
p удар та стирання
p тривале тертя
p удар
24. Вид дії робочих органів під час лущення зерна в лущильному поставі, це:
p стискання, зсув та тертя
p тривале тертя
p удар та стирання
p удар
25. Способи лущення:
p стискання і зсув, стирання
p удар та стирання
p стискання і зсув, удар, стирання
p стискання і зсув, удар
26. Невелика кількість зерна, відібрана від партії зерна з одного місця та за один раз, це:
p пробний зразок
p середній зразок
p виїмка
p вихідний зразок
27. Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:
p конічним
p конусним
p мішечним
p циліндричним
28. Наважку зерна висушують у сушильній шафі за температури:
p 100 0С
p 80 0С
p 1500С
p 130 0С
29. Висушування наважки в сушильній шафі відбувається:
p 10 хв
p 20 хв
p 60 хв
p 50 хв
30. У сухому зерні знаходиться вологи:
p до 10%
p до 4%
p до 16%
p до 14%
31. Психрометр призначений для визначення:
p температури
p коефіцієнта тертя
p пружності
p відносної вологості повітря
32. Відносну вологість агента сушіння визначають у:
p відсотках
p ньютонах
p кілограмах
p градусах
33. Агентом сушіння називають:
p пару
p сонячні промені
p нагріте повітря
p фреон
34. Сутність процесу теплопередачі полягає у:
p процесі передачі тепла теплоносіями
p охолодженні
p конденсації
p нагріванні
35. Сутність дифузійного процесу полягає у:
p видаленні вологи
p видаленні твердої речовини
p переході однієї речовини в іншу
p нагріванні
36. У результаті дихання та проростання зерна, втрати зерна в масі:
p біологічні
p фізіологічні
p механічні
p хімічні
37. У результаті знищення шкідниками, птахами, втрати зерна в масі відбуваються:
p біологічні
p механічні
p фізіологічні
p хімічні
38. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:
p зернові
p олійні
p бобові
p круп’яні
39. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:
p білкові
p зернові
p масличні
p бобові
40. Борошно отримують з частини зерна:
p оболонок
p серцевини
p ендосперма
p зародка
41. Ендосперм зерна містить:
p білок
p жирові частки
p крохмальні зерна
p рідину
42. Натура зерна визначається в одиницях:
p грамах/літр
p кубічних метрах
p літрах
p %
43. Вологість зерна визначається у:
p кПа
p грамах
p літрах
p відсотках
44. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:
p фізичних
p біологічних
p хімічних
p фізіологічних
45. Скважитість відносять до властивостей зернової маси:
p хімічних
p фізіологічних
p фізичних
p біологічних
46. В яких машинах для лущення присутній принцип стиску та тертя?
p Горизонтальних лущильниках
p Лущильних поставах
p Оббивальних
p Вертикальних лущильниках
47. За яким принципом відбувається лущення насіння в обоїчних машинах?
p Удару
p Тертям
p Стиском та тертям
p Нагрівання
48. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:
p охолодження
p зжимання
p тертя
p удару
49. Після обрушення розподіляється гречка на фракції:
p крупа-ядриця, мучка, необрушене зерно
p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів
p крупа-ядриця, крупа І та ІІ сортів, мучка
p крупа-ядриця, крупа- проділ, мучка, необрушене зерно
50. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:
p камні та скло
p металомагнітні
p легкі, великі, мілкі
p короткі
51. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:
p легкі, мілкі
p довгі, короткі
p важкі
p камні, скло
52. Пшоно виробляють із:
p ячменю
p вівса
p проса
p гречка
53. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:
p більш швидкого варіння круп
p зменшення вмісту вологи
p надання зерну смакових якостей
p ефективного відділення оболонки від ендосперму
54. Процес здрібнення, це:
p зменшення дрібних часток матеріалу
p зменшення великих часток матеріалу
p зменшення розмірів часток матеріалу
p зменшення середніх часток матеріалу
55. Ступінь здрібнення, це:
p відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу
p відношення маси продукту до маси матеріалу
p відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту
p відношення маси матеріалу до маси продукту
56. Вихід борошна, це:
p кількість переробленого зерна
p кількість матеріалу отриманого в процесі дроблення
p кількість матеріалу отриманого в процесі помелу
p кількість матеріалу отриманого в процесі здрібнення
57. Дрібне дроблення матеріалу вважають здрібнення до розмірів:
p від 0,3 до 1 мм
p до 200 мм
p від 3 до 20 мм
p від 20 до 50 мм
58. Тонким помелом матеріалу вважають здрібнення до таких розмірів:
p від 0,3 до 1,0 мм
p від 0,1 до 0,3 мм
p менше 0,1 мм
p від 3 до 20 мм
59. Вибрати існуючі види дроблення:
p велике зернисте
p середнє
p велике
p дрібнозернисте
60. Фактори, які впливають на ефективність здрібнення:
p питоме навантаження на робочі органи
p ступінь здрібнення
p питома продуктивність
p питома витрата енергії
61. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:
p середній
p найбільший
p найменший
p фактичний
62. Розсів здрібненого матеріалу у виробничих умовах виконують за:
p 15 хв
p 20 хв
p 60 хв
p 30 хв
63. Розміщення решіт за ситового аналізу:
p комбіноване положення решет
p убуванням розмірів отворів з низу до верху
p збільшенням розмірів отворів зверху до низу
p убуванням розмірів отворів зверху до низу
64. Цифри на решетах означають:
p діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм
p пропускну здатність решета
p розмір решета
p кількість ниток на один квадратний сантиметр
65. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:
p коефіцієнтом тертя
p аеродинамічними властивостями
p розмірами часток
p формою частинок
66. Наявність у борошні крупної крупки на виході розмельного відділення млина обумовлюється такими причинами:
p зношені рифлі вальців
p забилися сита
p не правильно підібрані борошняні сита
p розрив сит
67. Просіювач борошна виконує функції:
p просіювання
p аерації
p всі названі функції
p видалення сторонніх великих часток
68. Клейковина пшениці – це:
p комплекс білкових сполук
p один із показників зародка пшениці
p показник стиглості пшениці
p кількість крохмалю в борошні
69. ГТО пшениці перед розмелом:
p підвищує міцність ендосперма
p підвищує міцність оболонки
p робить оболонку пластичною, а ендосперм крихким
p робить ендосперм пластичним, а оболонку крихкою
70. Борошно вищого ґатунку має зольність:
p 2,5%
p 7,5%
p ≤0,35%
p 5,5%
71. Зольні елементи в зерні знаходяться в:
p алейроновому шарі
p ендоспермі
p оболонці
p зародку
72. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:
p очищення поверхні зернівок від бруду
p часткове відділення оболонок та зародка
p очищення поверхні зернівок від бруду та часткове відділення оболонок і зародка
p лущення вівса і ячменю
73. Вибрати подрібнювач для разового помелу зерна на оббивне борошно:
p вальцедековий станок
p жорновий постав
p колоїдний млин
p деташер
74. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового посаду виконують функції:
p охолодження розмельної зони вентилюванням
p усі перелічені функції
p підвищення інтенсивності процесу подрібнення
p переміщення продуктів подрібнення
75. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:
p молоткова дробарка
p жорновий посад
p дисковий подрібнювач
p вальцьовий станок
76. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна у вальцьовому станку млина, це:
p зміна положення регулювальної заслінки
p зміна швидкості обертання робочих вальців
p будь - який із перелічених
p зміна відстані між вальцями
77. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:
p жаровня, колонка охолодна
p зволожувач, пропарювач, сушарка
p сушарка, колонка охолодна, зволожувач
p зволожувач, бункер для відволоження
78. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за ознаками:
p за коефіцієнтом тертя
p за аеродинамічними властивостями частинок
p за розмірами частинок
p за коефіцієнтом тертя та формою частинок
79. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому посаді:
p зміна відстані між робочими поверхнями каменів
p будь-який із перелічених
p зміна профілю боріздок
p швидкість обертання диска
80. Продуктивність жорнового посаду залежить:
p від частоти обертання диска
p від питомого навантаження на диск
p від діаметра диска
p від усіх перелічених
81. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:
p порушення технології гідротермічної обробки зерна
p будь-яка з вказаних причин
p перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого
p перекоси вальців
82. Ймовірна причина перевищення норми виходу мучки під час лущення проса, це:
p зазор між робочим вальцем і декою малий
p колова швидкість робочого вальця більша номінальної
p нерівномірно зношені робочий валець і дека
p зазор між живильним вальцем і регулювальною заслінкою менший діаметра зернівки
83. Виберіть конструкцію робочих органів вальцедекового станка та форму зазора між ними для лущення гречки:
p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "клиноподібна"
p валець і дека обгумовані; форма зазора "серпоподібна"
p валець і дека виготовлені із абразивного матеріалу; форма зазора – "серпоподібна"
p валець із абразивного матеріалу, дека обгумована; форма зазора – "серпоподібна"
84. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:
p апарати для пропарювання зерна
p бункер відволоження
p кондиціонер
p зволожувач
85. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:
p лущильні
p оббивальні
p протиральні
p подрібнюючи
86. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному жорновому поставі, це
p стирання
p удар
p стискання та зсув
p удар та стирання
87. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельних вальцевих станках:
p удар та стирання
p стискання та зсув
p стирання
p удар
88. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на борошномельному дисковому подрібнювачі:
p удар та зсув
p удар
p стирання
p стискання та зсув
89. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту в молоткових дробарках:
p удар та стирання
p удар
p удар та зсув
p стискання та зсув
90. Вид дії робочих органів під час подрібнення продукту на бильній машині:
p удар та стирання
p удар
p стискання та зсув
p удар та зсув
91. Для сортування (просіювання) продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:
p розсіювач
p калібратор
p сито
p постав
92. Зменшення частинок матеріалів механічним шляхом називають процесом:
p подрібнення
p дроблення
p розпорошенням
p помелом
93. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:
p жорновому поставі
p розсіві
p дробарці
p циклоні
94. Під час формування помельних партій враховують:
p вологість
p склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність
p засміченість, склоподібність
p масу, форму, натуру та розмір зерна
95. Просіювач борошна виконує функції:
p всі названі функції
p аерацію борошна
p видалення сторонніх великих часточок
p видалення з борошна феродомішки
96. Підкатні діжі використовуються в тістомісильних машинах:
p періодичної дії
p безперервної дії
p циклічної дії
p у всіх машинах
97. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної, кондитерської і макаронної промисловості використовують:
p тістоформувальні машини
p тістомісильні машини
p тістоділильні машини
p місильно - формувальні машини
98. Для чого призначені відбивні лопаті тістомісильної машини?
p Для інтенсифікації замісу тіста
p Для підвищення продуктивності
p Для інтенсифікації замісу тіста та пластифікації тіста
p Для пластифікації тіста
99. Призначення діжі:
p для замісу тіста
p для бродіння тіста
p для зберігання тіста
p для замісу й бродіння тіста
100. Тістоприготувальні агрегати призначені:
p для приготування опари
p приготування тіста
p для приготування та замісу тіста
p для приготування опари і тіста
101. Призначення ділильної головки:
p для розділу тіста на куски рівного об’єму
p для розділу тіста на куски рівного об’єму та маси
p для розділу тіста на куски рівної маси
p для розділу тіста на куски з гладкою поверхнею
102. Тістоділильні машини мають точність ділення:
p ± 2,5 – 3,0%
p ± 2,5 – 4,0%
p ± 3,5 – 4,0%
p ± 1,5 – 2,0%
103. Тістові заготовки після тістоділильних машин мають масу:
p 0,4 – 3,0 кг
p 0,4 – 2,5 кг
p 0,4 – 3,5 кг
p 0,4 – 4,0 кг
104. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:
p тістоприготувальні агрегати
p ділильно - формувальні машини
p тістоділильні машини
p тістомісильні машини
105. Способи приготування тіста:
p періодичний, безперервний
p порційний, періодичний
p порційний, безперервний
p циклічний, безперервний
106. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:
p тістомісильні машини
p тістоділильні машини
p тістоприготувальні машини
p тістоформувальні машини
107. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:
p закатні машини
p округлювальні машини
p ділильні машини
p спеціальні машини
108. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:
p спеціальні формувальні машини
p закатні машини
p округлювальні машини
p ділильні машини
109. Надання шматку тіста спеціальної форми виконують:
p спеціальними формувальними машинами
p закатними машинами
p ділильними машинами
p округлювальними машинами
110. Ущільнення крутого тіста для бараночних виробів після замісу виконують у:
p натирочних машинах
p тістомісильних машинах
p тістозакатних машинах
p тістоформувальних машинах
111. Для запобігання залипання тістових заготовок у тістоокруглювальних машинах:
p посипають борошном, обдувають повітрям та змащують олією
p посипають борошном
p обдувають повітрям
p посипають борошном та обдувають повітрям
112. Частіше застосовують для боротьби з адгезією у тістоокруглюваних машинах:
p поверхні облицьовують фторопластом