2.5. Режим зрошення рису

Існують декілька способів вирощування рису: із затопленням, з періодичним поливом і без зрошення.

Без зрошення рис можна вирощувати в тих місцях, де сума річних опадів перевищує 1000 мм.

Рис з періодичними поливами можна вирощувати як звичайну культуру, в польових сівозмінах, але із значною кількістю поливів (7-12) і підвищеною зрошувальною нормою (5000-7000 м³/га).

Найбільш поширене зрошення рису затоплення, яке буває постійним, скороченим і переривчастим. Режим зрошення рису залежить від його сорту, ступеня засолення ґрунтів, наявності бур’янів і водозабезпеченості району.

Переривчасте затоплення поширено значно менше, проте є багато експериментальних і виробничих даних, які свідчать про доцільність його застосування в певних умовах. Переривчасте затоплення рису доцільне на незасолених ґрунтах з значною фільтрацією (К_ф>0,5 м/добу), а також при недостатній зрошувальній спроможності джерела зрошення. Застосування переривчастого затоплення дозволяє значно скоротити зрошувальну норму рису.

Рис. 2.7. Графіки режимів зрошення рису: а – постійне затоплення; б – скорочене затоплення; в – періодичне затоплення; г – зрошення з періодичними поливами.

Постійне затоплення застосовується на засолених і сильно засолених (понад 2 %) ґрунтах з малою фільтраційною здатністю (менше 0,5 м/добу).

На полях, забур’янених просянками, засолених менше 2 %, після з’явлення сходів створюють шар води, що перевищує висоту рослин на 5-7 см. Залежно від висоти бур’янів шар води доводять до 20-25 см. Через 5-6 днів, коли бур’яни загинуть, шар води зменшують до 4-5 см, для укріплення сходів і кращого кущіння рису. В міру росту рослин глибину води збільшують до 12-15 см і цей шар підтримують до кінця фази молочної стиглості.

На більш засолених ґрунтах поле затоплюють відразу після посіву, а через 5-6 днів шар води скидають для видалення розчинених солей. Потім знову створюють шар 12-15 см, який знижують до 3-5 см на період кущіння. Після цього режим затоплення залишається таким самим, як і в попередньому випадку. Крім того, в таких умовах для кращого водообміну на рисових полях передбачають проточність води.

Скорочене затоплення є основним режимом зрошення рису. Цей режим застосовують на чистих від бур’янів полях з вмістом солей менше 1-2 % від маси грунту. Відразу після посіву проводять зволожувальні поливи до з’явлення сходів. Після утворення 2-3 листків вносять гербіциди для знищення бур’янів і затоплюють поле шаром 15-20 см на 4-5 діб до повного їх знищення. На період кущіння шар води зменшують до 2-3 см, а в міру росту рису його підвищують на дві третини висоти рослин і доводять до 15-18 см. Цей шар підтримують до фази молочної стиглості.

Зрошувальна норма рису залежить від тривалості вегетаційного періоду, кліматичних, грунтово-меліоративних і гідрогеологічних умов, а також від сорту рису. Зрошувальна норма рису визначається із загального рівняння водного балансу

, (2.1)

де – зрошувальна норма рису, м³/га;

–водоспоживання рису, залежно від району вирощування і сорту становить 5-12 тис. м³/га;

–об’єм води, що витрачається на насичення шару ґрунту під чеком, м³/га;

та – об’єм води, що витрачається на вертикальну та бокову фільтрацію, м³/га;

–об’єм води, що витрачається на проточність або зміну води в чеку, м³/га;

–об’єм вимушених скидів води (1-4 тис. м³/га);

–величина технологічних втрат через водовипуски, приймають 5-10 % від (), м³/га;

–атмосферні опади, що використовуються, м³/га.

Об’єм води, що витрачається на насичення шару ґрунту від поверхні чека до рівня ґрунтових вод, чи водоупору (, м), визначають за формулою

, (2.2)

де – шпаруватість ґрунту в шарі Н, %;

та – вологість ґрунту, що відповідає повній вологоємкості, і наявна вологість перед затопленням чеків, % від шпаруватості ґрунту.

Цей об’єм води, як правило, становить 1,5-4,0 тис.м³/га.

Втрати води на вертикальну і бокову фільтрацію рисового поля () на однорідних ґрунтах можна визначити за формулою Дюпюї.

Періодичні скиди або зміна шару води потрібні у тому випадку, коли мінералізація її перевищує 1,5-2,0 г/л. Для скорочення зрошувальної норми скиди в період кущіння і визрівання необхідно замінити своєчасним припиненням подачі води, а для ліквідації технічних втрат необхідно встановлювати більш досконалі водовипуски.

Середня зрошувальна норма для півдня України складає 15700 м³/га.