Тема 7.

ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ПРОДУКЦІЮ І ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

На ефективність сільськогосподарського виробництва істотно впливають ціни на продукцію, яку виробляють аграрні підприємства.

Рівень цін залежить від ціноутворюючих факторів вищого рівня (співвідношення між попитом і пропозицією, зміна курсу валюти, купівельна спроможність населення тощо) і нижнього рівня, які виявляються в процесі безпосередніх відносин суб’єктів ринку (умови поставки товару, канали дистриб’юції тощо).

В ринковій економіці ціна є тим орієнтиром, який дає змогу товаровиробникам приймати зважені рішення стосовно того, що саме виробляти, коли виробляти і скільки, а також що саме і в якій кількості купувати. Ціни повинні бути адаптованими, тобто оперативно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

На ціну суттєво впливає якість продукції. В умовах ринкової економіки лише та продукція знаходить збут, яка повніше задовольняє потреби споживачів. Чим вище ступінь такого задоволення, тим краще функціональна якість товару, яка може бути низькою і за умови надання товару надмірних з точки зору споживача властивостей (параметрів якості, за які він повинен платити, купуючи його за вищою ціною). Найімовірніше, що такий товар буде проігнорований покупцем і підприємство понесе економічні втрати.

Завдання 1.

Розрахувати в базовому і звітному році середню ціну реалізації і повну собівартість 1 ц продукції зерна пшениці, кукурудзи, соняшнику, а також визначити вплив цих факторів на цінову конкурентоспроможність даних видів продукції.

Для визначення повної собівартості 1 ц продукції, собівартість усієї реалізованої продукції відповідного виду (зерно, соняшник , молоко тощо) ділять на кількість реалізованих центнерів цієї продукції. Середня ціна розраховується діленням виручки від реалізації продукції на обсяг її продажу. Ці дані потрібно визначити за базовий і звітний роки. Їх використовують для розрахунку ступеня цінової конкурентоспроможності, про яку свідчить рентабельність продажу (Рп), що визначається за формулою:

Тп -Пс П

Рп = ---------- х 100=------х100,

Тп Тп

де, Тп – виручка від реалізації продукції, тис. грн.;

Пс – повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.;

П - прибуток від реалізації продукції.

Кількісний вплив ціни реалізації і повної собівартості 1 ц продукції на ступінь її цінової конкурентоспроможності розраховують з виразу:

(Сц1 – Пс1) : Сц1 (Сц1-Пс1) : Сц1 (Сц0 – Пс1) : Сц0

----------------------- = --------------------- х ------------------------

(Сцо –Псо) :Сцо (Сцо-Пс1) : Сцо (Сцо – Псо) : Сто

де, Сц1,Сцо – середньореалізаційна ціна 1 ц продукції в звітному і базовому роках, грн. зА 1 ц;

Пс1 і Псо – повна собівартість 1 ц продукції відповідно в звітному і базовому роках, грн. за 1 ц.

Ліва частина формули відображає загальний індекс цінової конкурентоспроможності продукції. Якщо від чисельника цього індексу відняти його знаменник, то одержимо зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році в порівнянні з базовим. Наприклад, якщо у звітному ступінь цінової конкурентоспроможності становив 0,65( або 65%), а в базовому - 0,46 (або 46%), то зміна цього показника становитиме 0,19 (0,65 – 0,46 ), тобто 19 %. Рентабельність продажу в звітному році зросла на 19 процентних пункти.

Перший частковий індекс фіксує вплив на цінову конкурентноспроможність середньої реалізаційної ціни, а другий – вплив повної собівартості. Різниця між чисельником і знаменником цих часткових індексів вказує на абсолютний вплив досліджуваних факторів на зміну цінової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Сума вказаних різниць повинна дорівнювати загальній зміні цінової конкурентоспроможності.

Для підприємства важливо, щоб загальний індекс цінової конкурентоспроможності був більший за одиницю, оскільки це свідчитиме про зростання даного показника , а отже, про зміцнення позиції підприємства на ринку. Якщо різниця між чисельником і знаменником першого часткового індексу має позитивне значення, то це вказує на підвищення цінової конкурентоспроможності продукції за рахунок цінового фактору. За умови, що різниця між чисельником і знаменником має від’ємне значення, це свідчитиме , що даний фактор знизив цінову конкурентноспроможність продукції на величину цієї різниці.

Завдання 2.

Визначити вплив якості продукції на грошову виручку (табл. 15, самостійна робота).

Визначити залікову масу і коефіцієнт заліковності зерна озимої пшениці та молока, а також коефіцієнт сортності по цих видах продукції. При визначенні коефіцієнта заліковності по озимій пшениці до уваги беруться вологість зерна і сміттєві домішки, а при його визначенні по молоку лише його жирність. Яку грошову виручку отримає підприємство від цих видів продукції і яка її середньореалізаційна ціна.

Вихідна інформація.

Умови для озимої пшениці

Підприємство реалізувало 20 тис. ц. зерна озимої пшениці, в т.ч. третього класу – 13500 ц, четвертого -5100 ц, п’ятого -2400 ц. за ціною реалізації 1 ц відповідно 70, 62 і 48. Базисні норми поставки зерна озимої пшениці, згідно яких здійснюються грошові розрахунки з виробником, наступні: вологості зерна – 14,5 %, смітні домішки – 1 %, зернові домішки – 3 %. Фактично зерно було поставлено вологістю 18%.смітні домішки становили 3% і зернові домішки – 3%.

б) Умови для молока

Підприємство реалізувало 8 тис. ц. молока, в т.ч. першого сорту 5900 ц, другого – 1700 ц і нестандартного-400 ц, за цінами 1 ц відповідно 80, 66 і 45. Базова жирність молока, за якою ведуться грошові розрахунки, становить 3,6 %, фактична – 4,2 %.

Розв’язок.Коефіцієнт заліковності визначається як частка від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу. Залікова маса зерна визначається так: його фізична маса зменшується (збільшується) на стільки процентних пунктів, на скільки процентних пунктів відхиляються фактичні норми поставки за вологістю і засміченістю від базових. Наприклад, залікова маса (З_м) молока розраховується:

де – З_мзалікова маса молока ,ц ;

Фм фізична маса молока ,ц ;

Жф і Ж б відповідно фактична і базисна жирність молока.

Коефіцієнт сортностівизначається за формулою:

де Q – обсяг реалізації продукції і-го сорту;

Кроз.- коефіцієнт розмірності і-го сорту (розраховується відношенням обсягу реалізованої продукції і-го сорту до обсягу реалізації продукції першого сорту ).

Даний показник має інформативний характер для менеджерів підприємства. Його порівняння в динаміці дозволяє судити про тенденцію в зміні якості відповідного виду продукції, а її всебічна оцінка - вжити необхідних заходів, що забезпечують підвищення цього показника до його максимального значення одиниці.

Грошова виручка від реалізації зерна і молока розраховується окремо як сума добутків обсягу проданої продукції відповідного класу (сорту) на відповідну цьому класу (сорту) ціну з наступним корегуванням результату на коефіцієнт заліковності. Середня реалізаційна ціна визначається як середня арифметична зважена величина.

Таблиця 15

Вплив якості продукції на грошову виручку

Показники	Зерно озимої пшениці
Фізична маса продукції, тис. ц
Коефіцієнт заліковості
Залікова маса продукції, тис. ц
Коефіцієнт сортності
Грошова виручка від реалізації, грн.
Середня ціна реалізації, грн. за 1 ц
Втрати від нижчої якості, тис. грн.

Втрати від нижчої якості продукції викликані головним чином різницею в ціні на продукцію вищих і нижчих категорій якості з урахуванням витрат, необхідних для забезпечення виробництва більш якісної продукції. Величину цих втрат (Вт)можна визначити за формулою:

Вт = ( Q1 +Q2 + … Qi )х (Цв – Ці)- Вя,

де - Q1,Q2….Qi –обсяг реалізованої продукції і-ої нижчої якості;

Цв- ціна за одиницю ваги продукції вищої категорії якості, яка досягнута на підприємстві або яка існує на більш високу категорії якості порівняно з досягнутим на підприємстві;

Ці – ціна за одиницю ваги продукції і-ї нижчої категорії якості;

Вя –витрати, які необхідно понести (або ж уже понесені ) підприємству для досягнення вищої категорії якості продукції обсягом Qi.

Завдання 3.

Визначити орієнтовну оптову ціну (ціну пропозиції) 1т озимої пшениці, цукрового буряка, соняшника (табл. 16).

Таблиця 16