- •1 Призначення та область використання випарника
- •1.2 Вибір типу випарника та його місце в технологічній схемі
- •2 Технічні вимоги до випарника
- •3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції випарника
- •3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
- •3.2 Вибір матеріалів
- •4.1.1. Розрахунок теплопритоків
- •4.1.2 Теплопритоки від вантажу при холодильній обробці
- •4.2. Розрахунок двоступінчастої холодильної машини
- •4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
- •4.3.1 Параметри повітря
- •4.3.2 Степінь ореберення
- •4.3.3 Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря
- •4.3.4 Коефіцієнт волого випадання
- •4.3.5 Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря
- •4.3.6 Степінь ефективності ребра
- •4.3.7 Умовний коефіцієнт тепловіддачі
- •4.3.9 Об’ємні витрати повітря
- •4.3.14 Тепловий потік з боку холодильного
- •4.3.15 Середня логарифмічна різниця температур
- •4.3.16 Питомий тепловий потік
- •5.3 Визначення діаметрів штуцерів
4.3.3 Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря
Критерій Рейнольдса при швидкості повітря м/с у вузькому (живому) перерізі:
де – коєфіціент в’язкості повітря при = 237 К.
Критерій Нуссельта для визначення коефіцієнта тепловіддачі зі сторони повітря, віднесеного до поверхні оребрених труб:
де с=0.27; m=0.63; - критерії для коридорного пучка вибираються за таблицями із [Данилова с 27].
Тоді коефіцієнта тепловіддачі:
де – коефіцієнт теплопровідності повітря при
= 237 К [Таблиця].
4.3.4 Коефіцієнт волого випадання
Так як величина коефіцієнта вологовипадання в інтервалі температур 233-235 К змінюється незначно, тому розраховуємо при температурі :
4.3.5 Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря
Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря, що враховує тепломасообмін, термічний опір інею і контакту ребер з трубками, :
(4.1)
Товщина шару інею:
м.
Теплопровідність для густини інею ρ=250 кг/приймається
[Кошкин-Сакун 350].
Термічний опір контакту ребер залежить від ступеня оребреннята способу контакту. У розрахунку термічний опір приймаємо для насадних ребер при наявності інею=0,005[Кошкин-Сакун 350].
Після підстановки значень у формулу (4.1), отримаємо:
4.3.6 Степінь ефективності ребра
Умовна висота ребра:
Комплексна характеристика в разі охолодження з випаданням інею:
де коефіцієнт теплопровідності сталі.
Степінь ефективності ребра:
4.3.7 Умовний коефіцієнт тепловіддачі
Умовний коефіцієнт тепловіддачі, приведений до внутрішньої поверхні труби:
Приймаємо .
4.3.8 Кількість повітря
Маса повітря, яка проходить через апарат розраховується за формулою, кг/с:
Розраховуємо при трьох температурах повітря (233, 234, 235 К) за формулою (4.2), наприклад при температурі 235 К:
Данні заносимо в табл.4.4
Таблиця 4.4 – Кількість повітря
Температура повітря, К |
233 |
234 |
235 |
, кг/с |
7,648 |
7,649 |
7,223 |
4.3.9 Об’ємні витрати повітря
Маса на одиницю об'єму:
Об’ємні витрати повітря розраховується за формулою, :
Розраховуємо при трьох температурах повітря (233, 234, 235 К) за формулою (4.3), наприклад при температурі 235 К:
Данні заносимо в табл.4.5
Таблиця 4.5 – Об’ємні витрати повітря
Температура повітря, К |
233 |
234 |
235 |
, |
0,9278 |
0,9279 |
0,8762 |
4.3.10 Площа живого перетину апарата
Площа живого перетину розраховується за формулою, :
Розраховуємо при трьох температурах повітря (233, 234, 235 К) і при швидкості повітря м/с [Остров] за формулою (4.4), наприклад при температурі 235 К:
Данні заносимо в табл.4.6.
Таблиця 4.6 – Площа живого перетину апарата
Температура повітря, К |
233 |
234 |
235 |
, |
0,1546 |
0,1546 |
0,146 |
4.3.11 Поверхня теплообміну однієї секції
Поверхня теплообміну однієї секції розраховується за формулою,
Розраховуємо при трьох температурах повітря (233, 234, 235 К) за формулою (4.5), наприклад при температурі 235 К:
.
Данні заносимо в табл.4.7.
Таблиця 4.7 – Поверхня теплообміну однієї секції
Температура повітря, К |
233 |
234 |
235 |
, |
0,2608 |
0,2609 |
0,246 |
4.3.12 Тепловий потік зі сторони повітря
Тепловий потік зі сторони повітря розраховується за формулою, :
Розраховуємо при трьох температурах повітря (233, 234, 235 К) за формулою (4.6), наприклад при температурі 235 К:
Данні заносимо в табл.4.8.
Таблиця 4.8 – Тепловий потік
Температура повітря, К |
233 |
234 |
235 |
, |
616 |
462 |
308 |
4.3.13 Коефіцієнт тепловіддачі при кипінні аміаку в середині труб
Вихідні дані до розрахунку:
Температура кипіння хладоагента , К 225;
Хладоагент
Розрахункова схема зображена на рисунку 4.3.
Рисунок 4.7 – Схема розташування теплообмінних труб в корпусі апарата
Розрахунок виконується за методикою, наведеною в [Кошкин].
Критерій, який враховує тиск, поверхневий натяг та зміну густин потоку аміаку при закипанні:
де Н/м – коефіцієнт поверхневого натягу при кипінні аміаку при температурі кипіння=225 К;
–густина рідкого аміаку при =225 К;
–густина рідкого аміаку при =225 К .
Коефіцієнт тепловіддачі при кипінні аміаку всередині труб визначається з рівняння, Вт/:
(4.7)