- •1 Призначення та область використання випарника
- •1.2 Вибір типу випарника та його місце в технологічній схемі
- •2 Технічні вимоги до випарника
- •3 Опис та обґрунтування вибраної конструкції випарника
- •3.1 Опис конструкції, основних складальних одиниць та деталей апарата
- •3.2 Вибір матеріалів
- •4.1.1. Розрахунок теплопритоків
- •4.1.2 Теплопритоки від вантажу при холодильній обробці
- •4.2. Розрахунок двоступінчастої холодильної машини
- •4.3 Розрахунок випарника (повітроохолоджувача)
- •4.3.1 Параметри повітря
- •4.3.2 Степінь ореберення
- •4.3.3 Коефіцієнт тепловіддачі зі сторони повітря
- •4.3.4 Коефіцієнт волого випадання
- •4.3.5 Умовний коефіцієнт тепловіддачі вологого повітря
- •4.3.6 Степінь ефективності ребра
- •4.3.7 Умовний коефіцієнт тепловіддачі
- •4.3.9 Об’ємні витрати повітря
- •4.3.14 Тепловий потік з боку холодильного
- •4.3.15 Середня логарифмічна різниця температур
- •4.3.16 Питомий тепловий потік
- •5.3 Визначення діаметрів штуцерів
3.2 Вибір матеріалів
Основними конструкційними матеріалами для зварної, кованої та литої хімічної апаратури найрізноманітніших класів, типів та хімічно-технологічного призначення є сталі вуглецеві, низьколеговані конструкційні (вуглецеві якісні, леговані), високолеговані (корозійностійкі, жаростійкі та жароміцні), чавуни (сірі, лужностійкі) та сплави зі спеціальними властивостями.
Оскільки в технології використання аміаку ставляться підвищені вимоги до вмісту кольорових металів в матеріалі, з якого виготовлюється труби, а також у зв’язку з малими напруженнями у відповідності з рекомендаціями вибираємо для вузлів і деталей, що можуть контактувати з аміаком, матеріал: сталь 10Г2 (ГОСТ 4543-71) [ НПАОП 29.23-1.04-90 Правила устройства и безопасной эксплуатации аммиачных холодильных установок] з межею міцності 180 МПа (ГОСТ 14249-89).
Болти та гайки виготовляються із якісної вуглецевої сталі марки 40Х (ГОСТ 1050-88), які використовуються для деталей машин з підвищеними вимогами.
Шайби виготовляються із сталі 08кп (ГОСТ 1050-88); межа міцності такої сталі при розтягуванні не менше 270 – 370 МПа.
3.3 Порівняння основних показників розробленої конструкції з аналогами
4. Розрахунки, що підтверджують працездатність та надійність
випарника
4.1 Розрахунок теплопритоків в камері холодильної машини (ХМ)
Метою розрахунку є визначення холодопродуктивності в холодильній камері, яка використовується для охолодження морозива.
Розрахункова схема холодильної камери наведена на рисунку 4.1.
Рисунок 4.1 – Схема теплопритоків в холодильній камері
Початкові дані для розрахунку:
Початкова температура морозива
Кінцева температура морозива
Зовнішня температура поза камерою
Внутрішня температура в камері
Розміри морозильної камери :
ширина a, м 1,6
довжина b, м 3,6
висота c, м 2,2
Розрахунок проводимо за методикою, наведеною в літературі [Янвель].
4.1.1. Розрахунок теплопритоків
Розрахункова площа камери:
Дійсний коефіцієнт теплопередачі через огорожу:
де – коєфіціенти тепловіддачі від внутрішньої поверхні стіни, при швидкості руху повітря 3,35 м/сек;
–коєфіціенти тепловіддачі від поверхні стін, у випадку нерухомого повітря [2.табл.2.1];
–коефіцієнт теплопровідності для сталі 12Х18Н10Т за температури [10];
–коефіцієнт теплопровідності для сталі 12Х18Н10Т за температури [10];
м, – товщини стінки холодильної камери для сталі 12Х18Н10Т;
0,025 – коефіцієнт теплопровідності для полиуретану[2];
–товщина полиуретана.
Теплопритоки через стіни, перегородки, перекриття чи покриття
кВт.
Умовні коєфіціенти теплопередачі підлоги (без теплоізоляції):
де та – умовні коєфіціенти теплопередачі підлоги (без теплоізоляції) від підлоги для I та II зони [2].
Площа ділянки підлоги:
Відносне зростання термічного опору підлоги при наявності ізоляції:
Якщо підлога не має обігрівальних пристроїв, то теплопритоки можна визначити по формулі:
кВт.
Площі огороджень ми приймаємо, як стінки холодильної установки , через які проходить сонячна радіація. З північної сторони огорожі сонячної радіація не проходить, так як сонячної активності з північної сторони нема:
Теплопритоки від сонячної радіації з південної сторони:
.
Теплопритоки від сонячної радіації з західної сторони:
.
Теплопритоки від сонячної радіації з східної сторони:
.
Сумарний теплоприток від сонячної радіації:
де – надлишкова різниця температур для бетонної стінки та для 3-х сторін горизонту для 50° широти для півночі, заходу та сходу відповідно для м. Київ [1.табл.9.1];
–коєфіціент теплопередачі для бетонна [1].
Загальний тепло приток. Теплопритоки через огороджувальні конструкції визначається як сума теплопритоків (через стіни, перегородки, перекриття, підлогу) викликаних наявністю різниці температур зовні огорожі і всередині охолоджуваного приміщення, а також теплопритоків в результаті впливу сонячної радіації, через покриття та зовнішні стіни, та підлога яка не має обігрівальних пристроїв :