11. Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію Київської Русі.

1.реформа державного устрою Київської Русі. Йдеться про реорганізацію варязької дружини, котра ставала надійним щитом для відсічі кочівникам, але у мирний час була практично некерованою. Хитрістю і підкупом князь примусив варязьких ватажків служити йому. Крім грошей, продуктів і військової здобичі, дружинники за службу отримували від князя землю разом із її населенням. У результаті у професійних військових з'явилася матеріальна зацікавленість у сумлінній і відданій службі, дотриманні усталених норм поведінки. У такий спосіб у державі було покладено початок традиції наділяти землею за службу і під умову служби.

2. релігійна реформа, суть якої полягала у запровадженні "шестибожжя" - шести божеств, котрі уособлювали регіони держави і були їх покровителями. На Перуновому пагорбі поряд із Перуном постали ще п'ять кумирів (головних богів) за кількістю князівств: Новгородського, Смоленського, Полоцького, Дреговицького і Древлянського.

3. адміністративна реформа. Намагаючись покласти край сепаратизму місцевих князів, правитель держави ліквідував племінні княжіння, де влада правителів була практично безмежною. Територія країни поділялася на вісім волостей, що їх очолювали призначені великим князем волостелі. Відтоді держава почала набувати ознак централізованої монархії.

4. військова реформа була спрямована передусім на створення загальнодержавної системи оборони. Можливість отримати від князя землю спонукала до професійної військової служби представників різних суспільних верств. Відтак було створено власну сильну професійну армію, яка за необхідності ставала ядром всенародного ополчення. Утримання армії не було обтяжливим для казни, оскільки воїни самі мали забезпечувати себе зброєю, військовими обладунками, бойовими кіньми тощо.

5. Релігійна реформа князя Володимира докорінно змінила ідеологію держави (988р.) Запровадження християнського віровчення зміцнювало авторитет і владу князя, вносило позитивний струмінь у розбудову державності. Християнізація вводила Давньоруську державу до кола християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні й плідні відносини між нею і Візантією, іншими державами.

6. Судова реформа стосувалася розмежування сфер компетенції духовних і світських судів, а також обмеження місцевої сеньйоральної юстиції. Зазнала невдачі спроба Володимира запровадити смертну кару в судовому порядку.

12. Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.

Політичну роздробленість спричинило кілька факторів: 1. великі простори держави та етнічна неоднорідність населення

2. зростання великого феодального землеволодіння

3. брак чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади

4. зміна торгівельної кон’юнктури, занепад торгівлі

5. постійні напади кочовиків печенігів, половців, татар.

Історики не мають єдиної думки щодо наслідків феодальної роздробленості Київської Русі.  Одні з них, наприклад відзначають значне економічне й культурне піднесення руських земель(розвиток міст, ремесл, торгівлі, духовності, суспільства), а також розвиток демократичних традицій:звернення князів та бояр до підтримки міст, скликання народного віча, створення досконалішої системи управління удільних земель.  Інші науковці вказують на той факт, що міжусобна боротьба підірвала сили князівств, і вони не змогли протистояти половецькій експансії. Половці перекрили найважливіші торгові шляхи Русі через Каспій. В умовах занепаду Візантії(яка, як відомо була основним торговим партнером Київської Русі) і переміщення головних торгових шляхів на Середземноморя, Русь опинилась "на узбіччі" світової торгівлі. Це призвело до занепаду економічного життя держави.  13. Охарактеризуйте геополітику Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Геополітика визначає роль географічних факторіву потітиці : просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення. Плюси:Ки́ївська Русь- середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. В часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході. У 30-ті рр. X ст. економічна, військова і політична міць Русі продовжувала зростати. Русь посилює свої намагання міцно утвердитися вПричорномор'ї, а також на східних торговельних шляхах, особливо в Приазов'ї, Поволжі, Закавказзі. Через Київську Русь проходив товгшовий шлях "із варяг у греки. Київ мав вигідне геогафічне положення ,бо був оточений пагорбами і річкою тому його було важко завоювати.Його завоювали лише в 1240 році монголо-татари.

Київська Русь і Галицько-Вол. держава мали вигідне геополітичне положення,бо розташ на перехресті торговельних шляхів між заходом і сходом,мали вихід до моря Недоліки розташування двох держав:набіги кочівників,пізніше кримських татар і османської імперії. обидві служили щитом для європи від монголо-татар.Їх землі зазнавали спустошень,а військо давалдо опір тим самим запобігаючи подальшому просуванню цих войовничих племен.