- •5. Висвітліть основні підходи, які існують у сучасній історичній науці, щодо проблеми етнічного походження Київської Русі. Існує декілька теорій.
- •9. Висвітліть особливості розвитку освіти в Київській Русі.
- •11. Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію Київської Русі.
- •12. Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості Київської Русі.
- •14.Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику етапам її розвитку (1199-1340 рр.).
- •16.Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на українських землях з середини XIV ст. До середини XVII ст.
- •17.Охарактеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці XVI - XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури козацько-гетьманської держави у період з 1648 року до кінця XVIII ст.
- •21. Охарактеризуйте сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази й організаційної структури українського козацтва
- •23. Проаналізуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі
- •24. Проаналізуйте в історико-етнополітичному контексті особливості процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина XVII-XVIII ст.).
- •25. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині XVIII ст.
- •26. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – у першій половині хіх ст
- •27. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •28. Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперій щодо «українського питання».
- •29. Здійсніть порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійській імперіях наприкінці XVIII – на початку хх ст.
- •30. Якими були передумови створення українських політичних партій в Наддніпрянській Україні на початку хх ст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них
- •41. Назвіть та проаналізуйте причини поразки українського національного руху 1917-1920 рр.
- •42. Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •43. Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини проведення політики українізації в урср в 1920-ті – на початку 1930-х років та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості проведення колективізації сільського господарства та індустріалізації в Україні, якими змінами у соціальній структурі суспільства ці процеси супроводжувалися?
- •46. Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 1930-х рр.
- •47.Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті роки.
- •48. Висвітліть складові процесу «радянізації» Західної України після її включення до складу срср, якими були його позитивні і негативні наслідки?
- •50. Дайте характеристику німецького окупаційного режиму на українських землях в роки Другої Світової війни та проаналізуйте його наслідки
- •53.Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в урср у перші післявоєнні десятиріччя (1945-1964 рр.).
- •54.Проаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.
- •55. Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова.
- •28 Червня 1993 р. Верховна Рада прийняла Конституцію України кваліфікованою більшістю (315) голосів і закон про введення її в дію (338 голосів).
54.Проаналізуйте особливості та наслідки проведення економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х рр.
Відновлювати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР. Наприклад, Дніпрогес відновлювали 120 підприємств СРСР, представники 26 національностей. Заводи, шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відновлені ціною неймовірних зусиль, самовідданої праці мільйонів людей. П'ятирічний план відновлення народного господарства України в цілому був виконаний. Зокрема, промислове виробництво збільшилося в 4 рази і перевищило довоєнний
рівень на 15%. У Західній Україні, де до війни важкої промисловості майже не існувало, виробництво у цій галузі зросло на 230%, собливо швидко розвивалася промисловість Львова. Позначилася недооцінка виробництва товарів народного споживання. До того ж, легка промисловість до кінця 1950 р. ледь досягла 80% довоєнного рівня. Грошова реформа значно девальвувала карбованець і
«з'їла» особисті заощадження народу.
З особливою очевидністю недоліки відновлення проявилися в сільському господарстві, що так і не виконало намічені плани. Причини цього різні: переважне фінансування важкої промисловості, зневага принципу матеріальної зацікавленості, важкі наслідки війни для українського села, посуха 1946р., мізерна вартість сільгосппродукції, значний розмір індивідуальних господарських податків, відсутність паспортів у сільських жителів.
Загальна колективізація на Західній Україні здійснювалася примусово та у стислий термін (1948-1949 рр.), з обкладанням місцевого населення важкими податками, з депортацією у Сибір більш 200 тис. чол. Непоправні були і людські втрати, коли на Україні 800 тис. колгоспників загинули від голоду взимку 1946-1947 рр. На відміну від країн Західної Європи відновлення економіки України здійснювалося без упровадження нових технологій і матеріалів. Заперечувалися ринкові відносини, зміцнився командно-адміністративний стиль керівництва економікою.
Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, науки були відновлені не в повному обсязі тому, що їм приділялося мало уваги. Відновлення народного господарства проходило в напруженій міжнародній обстановці – почалася «холодна війна».
В другій половині 50-х років почався інтенсивний пошук ефективних шляхів господарського керування, його демократизація. Особливо радикальні реформи були здійснені у промисловості.
У квітні 1953 року Президія Верховної Ради СРСР прийняла рішення про зменшення числа союзних (з 30 до 20) та союзно-республіканських (з 21 до 13) міністерств.
Було прийнято новий розподіл країни на великі економічні райони. Уряд визнав за необхідне створити в Українській РСР три економічні райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний та Південний. У цих районах почали діяти ради по координації і плануванню, покликані сприяти удосконаленню територіальної організації господарств. Усі перші етапи економічної реформи в промисловості принесли певні позитивні зрушення, але недоторканість командно-адміністративних методів управління зумовила їх незавершеність. У розвитку аграрної політики певне значення відіграли пленуми ЦК КПРС, які відбулися у 1953-1958 рр. Вжиті тоді заходи сприяли піднесенню сільського господарства і поліпшенню становища трудящих.
Серед найважливіших кроків:
– підвищення матеріальної зацікавленості колгоспників;
– збільшення державних асигнувань на потреби села;
– покращення технічного і кадрового забезпечення господарств.
Істотно зросли заготівельні ціни на сільськогосподарську продукцію впродовж 1953-1958 рр.:
– на зерно майже в 7 разів;
– на картоплю майже в 8 разів;
– на продукцію тваринництва – у 5,5 рази.
Вже восени 1953 р. з колгоспів списано всю заборгованість за обов'язкові поставки продуктів тваринництва у минулі роки. З метою кращого стимулювання дозволено видавати колгоспникам грошевий аванс – 25% від коштів, що надходили від реалізації худоби і продуктів тваринництва.