- •Інструкція з визначення груп крові за системою ab0
- •0A(альфа)b(бета)(I), Ab(бета)(II) з підгрупами
- •1.2 Стандартні еритроцити підгруп 0(I), a(II), b(III)
- •2.2. Трактування результатів реакції під час визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток
- •2.3. Техніка визначення групи крові перехресним методом (за допомогою стандартних сироваток і стандартних еритроцитів)
- •2.4. Трактування результатів при визначенні груп крові перехресним методом
- •3.3. Техніка визначення груп крові за системою ab0 за допомогою мка
- •3.5. Контроль неспецифічності аглютинації еритроцитів
- •4.3. Помилки при визначенні груп крові, пов'язані з аномальними властивостями тестованих еритроцитів
- •4.4. Помилки, пов'язані з аномальними властивостями тестованої сироватки
3.3. Техніка визначення груп крові за системою ab0 за допомогою мка
Визначення груп крові за системою AB0 проводиться в крові, як стабілізованій за допомогою консервантів (глюгіцир, цитроглюкофосфат, гепарин, натрію цитрат), так і в крові без консерванту. Визначення групи крові проводять у приміщенні з добрим освітленням при температурі від +15 до +25 град. C.
Реагенти не можна зберігати у відкритому вигляді, тому що у разі висихання активність антитіл знижується. Заборонено користуватися реагентами, якщо в них знаходяться нерозчинні пластівці або є помутніння. Для кожного реагенту використовують свою маркіровану (анти-A або анти-B) піпетку.
Визначення групи крові за системою AB0 реагентами МКА проводять звичайними методами виявлення антигенів еритроцитів під час масового визначення в установах служби крові - на планшетах або автоматичних системах, у разі індивідуального визначення - на білій порцеляновій або будь-якій іншій пластинці зі змочуваною поверхнею.
Беручи до уваги високу активність і авідність реагентів МКА, а також повну їх стандартність, для кожного визначення групи крові (крім випадку, коли група крові визначається вперше) достатньо застосовувати по одній серії реагентів анти-A і анти-B. У такому випадку необхідно використовувати МКА анти-AB, оскільки цей реагент служить додатковим контролем. Якщо реагенту анти-AB немає, слід проводити визначення двома серіями МКА анти-A і анти-B.
На планшет або пластинку МКА анти-А і анти-В наносять по одній великій краплі (0,1 мл) під відповідними написами: "анти-A" або "анти-B". Поряд з краплями антитіл наносять досліджувану кров по одній маленькій краплі, приблизно в 10 разів меншій від краплі антитіл (0,01 мл).
Під час визначення групи крові на планшеті антитіла і кров змішують ретельно вимитою сухою кулькою, погойдуючи планшет; у разі визначення на пластинці - скляною паличкою, яку промивають і насухо витирають після розмішування кожної краплі. Спостереження за перебігом реакцій з МКА проводять за легкого погойдування пластинки чи планшета не більше 3 хв. Результат реакції в кожній краплі може бути позитивним або негативним. Позитивний результат виражається в аглютинації (склеюванні) еритроцитів. Аглютинати помітні неозброєним оком у вигляді дрібних червоних агрегатів, що швидко зливаються і утворюють більші пластівці аж до великого аглютинату.
У разі негативної реакції крапля залишається рівномірно забарвленою, аглютинати в ній не виявляються. Аглютинація з МКА анти-A і анти-B звичайно настає в перші 3 сек.
Оцінку результатів реакції аглютинації з МКА анти-A і анти-B представлено в табл. 4, в яку також включено результати визначення ізоаглютинінів в сироватці (плазмі) реципієнтів і донорів за допомогою стандартних тест-еритроцитів.
Таблиця 4. Трактування результатів реакції аглютинації
------------------------------------------------------------------------------------------------
| NN | Реакція досліджуваних | Реакція досліджуваної сироватки (плазми) зі | Досліджувана |
| п/п | еритроцитів з МКА | стандартними еритроцитами групи | кров належить |
| |-----------------------+---------------------------------------------| до групи |
| | анти-B | анти-A | 0 | A(II) | B(III) | |
|-----+----------+------------+-------------+--------------+----------------+------------------|
| 1 | - | - | - | + | + | 0a(альфа)b(бета) |
|-----+----------+------------+-------------+--------------+----------------+------------------|
| 2 | - | + | - | - | + | Ab(бета)(II) |
|-----+----------+------------+-------------+--------------+----------------+------------------|
| 3 | + | - | - | + | - | Ba(альфа)(III) |
|-----+----------+------------+-------------+--------------+----------------+------------------|
| 4 | + | + | - | - | - | AB0(IV) |
------------------------------------------------------------------------------------------------
Можливі чотири комбінації результатів:
• 3.4.1. Аглютинації немає (-) ні з МКА анти-A, ні з МКА анти-B. Таким чином, досліджувані еритроцити не мають антигенів АК і B, отже кров належить до групи 0(I). Це підтверджується наявністю аглютинінів a(альфа) та b(бета) і в досліджуваній сироватці (плазмі) за результатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами груп A(II) і B(III).
• 3.4.2. Аглютинація (+) спостерігається тільки з МКА анти-A. Відповідно досліджувані еритроцити містять антиген A, отже кров належить до групи A(II). Це підтверджується наявністю аглютинінів b(бета) в досліджуваній сироватці (плазмі): позитивній реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами групи B(III).
• 3.4.3. Аглютинація (+) спостерігається тільки з МКА анти-B. Отже, досліджувані еритроцити містять тільки антиген B, і кров належить до групи B(III). Це підтверджується наявністю аглютинінів a(альфа) у досліджуваній сироватці (плазмі): за результатами позитивної реакції аглютинації зі стандартними еритроцитами групи A(II).
• 3.4.4. Аглютинація (+) спостерігається як з МКА анти-A, так і з МКА анти-B. Відповідно досліджувані еритроцити містять обидва антигени (A і B), отже кров належить до групи AB(IV). Це підтверджується відсутністю аглютинінів a(альфа) та b(бета) у досліджуваній сироватці (плазмі): реакція аглютинації зі стандартними еритроцитами груп A(II) і B(III) негативна.
УВАГА. Для запобігання перехресному забрудненню реагентів не слід плутати піпетки, а використане при дослідженні групи крові обладнання (планшети, пластинки, кульки, палички та ін.) після роботи слід ретельно мити і висушувати.