Руководство ЛОР
.pdf20)клініка і надання допомоги в разі сторонніх тіл
трахеї;
21)клініка сторонніх тіл бронхів: період гострих респіраторних порушень, латентний період і період ускладнень;
22)види стенозу бронхів: повний, частковий, вентильний;
23)рентгенологічне обстеження хворого: феномен Гольцю нехта—Якобсона;
24)бронхоскопія: показання, знеболювання, техніка маніпуляції, дихальний бронхоскоп, фіброб|юнхоскоп;
25)сторонні тіла зовнішнього слухового ходу, принципи ї.\ видалення;
26)носова кровотеча, місцеві та загальні причини носових кровотеч;
27)відділи порожнини носа, з яких найчастіше спостерігаються носові кровотечі;
28)місцеві способи зупинки носових кровотеч;
29)загальні заходи допомоги хворому з носовими кровотечами.
2.Курація 3—4 тематичних хворих (ЗО хв).
Самостійна робота студентів, освоєння практичних навичок. Робота в оглядовій кімнаті, перев'язній, операційній та ендоскопічному кабінеті.
ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
1.Визначення підсумкового рівня знань студентів (20 хв). Розв'язування ситуаційних задач, робота з тестовими
завданнями.
2. |
Підсумок заняття (5 хв). |
|
|
Аналіз досягнення мети практичного заняття. Визначення |
|
теми наступного практичного заняття і завдань до нього. |
||
|
VIII. С П И С О К ЛІТЕРАТУРИ |
|
1. |
Оториноларингологія / За ред. Д.І. |
Заболотного, |
|
Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — |
К.: Здоров'я, |
1999. — С. 205—214, 356—364.
2. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 248—267.
120
3.Тестові завдання для контроль, знань студентів з оториноларингології. — К., 1996. — ([;. 140—150.
4.Пальчун В.Т., Крюков А.И. О>ториноларингология. — М.: Лнтера, 1997. — С. 161 — 173, 296—307.
ДОДАТОК
СИТУАЦІЙНІ! ЗАДАЧІ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Задача і До оториноларинголога звернувся хворий зі скаргами на
утруднене носове дихання. Під чіас опитування виявлено, іцо 2 дні тому була травма носа. Температура тіла 36,8 °С. Під час передньої риноскопії в порожнині носа визначається пухлиноподібне випинання Переднього відділу носової перегородки червоного кольору з синюшним відтінком, м'якої консистенції, безболісне. Лікіар провів пункцію даного утворення і видалив 2 мл кров'яі,шсто-серозної рідини. З боку інших ЛОР-органів патологічнії* з м і н Нс виявлено.
Завдання:
а) встановити діагноз; б) вказати дані анамнезу та об'єктивні симптоми, які
підтверджують діагноз; в) надати невідкладну допомогу.
Задачу 2 Хвора дитина, 7 років, доставлена до ЛОР-клініки зі скаргами
на кашель, утруднене дихання. З анамнезу виявлено, що дитина їла горіх і несподівано закашляла, з'явилось утруднене дихання. Батьки викликали машину ш в и д к о ї допомоги, яка доставила дитину в клініку. Під час огляду черговим лікарем виявлено: періодичний кашель, утруднений видих, відставання правої половини грудної клітки в акті дихання. Аускультативно визначається послаблене дихання Оправа, иеркуторно — тимпаніт, І к'нттенологічно — зміщення оргішів середостіння вліво.
Завдання:
а) встановити попередній діагноз; б) вказати дані, які підтверджують попередній діагноз;
в) вирішити, чи показана хц0рому бронхоскопія; г) визначити раціональну лікувальну тактику.
121
Задача З До чергового ЛОР-відділення доставлено хворого, 46 років,
зі скаргами на повну непрохідність їжі та рідини по стравоходу, Зі слів хворого: у віці 20 років переніс опік стравоходу, лікувався стаціонарно, проводилося бужування, за умови дотримання режиму харчування стравохід був прохідний для рідкої їжі. У день, коли сталася повна непрохідність стравоходу, їв м'ясо.
Завдання:
а) встановити діагноз; б) вказати патогномонічні симптоми;
в) визначити дослідження, які треба провести для підтвердження діагнозу;
г) визначити план лікування. Задача 4
До ЛОР-відділення районної лікарні надійшов хворий зі скаргами на головний біль, підвищення температури тіла, утруднене носове дихання. З анамнезу встановлено, що 5 днів тому хворий переніс травму носа. За медичною допомогою не звертався. Об'єктивно: температура тіла 38,3 °С. Під час огляду: тканини зовнішнього носа набряклі, червоного кольору, пальпаторно безболісні. Передня риноскопія: з двох боків перегородка носа визначається у вигляді випинання синюшночервоного кольору, м'якої консистенції. Лікар зробив розтин пухлиноподібного утворення справа, отримав 3 мл гною, потім у порожнину гнояка вставив турунду, змочену гіпертонічним розчином натрію хлориду і госпіталізував хворого. Призначено антибіотики.
Завдання:
а) встановити попередній діагноз; б) вказати дослідження, які треба провести для підтверд-
ження діагнозу; в) скласти план лікування.
Задача 5 До ЛОР-клініки доставлений хворий, 60 років, зі
скаргами на біль за грудниною, непрохідність їжі, блювання після вживання їжі. З анамнезу відомо, що хворий їв куряче м'ясо. Черговий оториноларинголог визначив підшкірну
емфізему справа в ділянці шиї. Під час непрямої
122
гіпофарингоскопії в нижній частині глотки виявляється велика кількість слини.
Завдання:
а) визначити попередній діагноз; б) вказати, яке ускладнення виникло у хворого;
в) вказати додаткові методи обстеження для підтвердження по переднього діагнозу;
г) визначити тактику чергового оториноларинголога; д) скласти план лікування.
ЕТАЛ01Ш ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1 а) гематома перегородки носа;
б) під час опитування виявлено, що 2 дні тому була травма носа, температура тіла 36,8 °С, під час передньої риноскопії в порожнині носа визначається пухлиноподібне випинання слизової оболонки переднього відділу носової перегородки червоного кольору з синюшним відтінком, м'якої консистенції, безболісне;
в) лікування можна обмежити відсмоктуванням крові під час пункції та передньою тампонадою носової порожнини.
Задача 2 а) стороннє тіло правого бронха, клапанний тип закупорки
бронха; б) з анамнезу виявлено, що дитина їла горіхи і несподівано
закашлялась, з'явилось утруднене дихання; об'єктивно: аускультнтивно виявлено послаблене дихання справа, перкуторно — тимпаигг, рентгенологічно — зміщення органів середостіння вліво;
в) хворому показана бронхоскопія; г) видалення стороннього тіла бронха за допомогою
дихального бронхоскопа.
Задача З а) стороннє тіло стравоходу — рубцеве звуження стравоходу,
м'ясний завал; б) 20 років тому переніс опік стравоходу, лікувався,
проводилося бужування, стравохід був прохідний для рідкої їжі, під час вживання м'яса сталася повна його непрохідність;
123
в) контрастна рентгенографія стравоходу; г) показана езофагоскопія.
Задача 4 а) абсцес перегородки носа; б) діагностична пункція;
в) лікування абсцесу носової перегородки — хірургічне; його розкривають з обох боків, але в несиметричних місцях, промивають розчином антисептика, вводять марлеві турунди з гіпертонічним розчином натрію хлориду, обидві половини носа тампонують, призначають протизапальну терапію.
Задача 5 а) стороннє тіло стравоходу;
б) перфорація шийного відділу стравоходу; в) бокова безконтрастна рентгенографія стравоходу за
методом Земцова, контрастна рентгенографія стравоходу а водорозчинним контрастом;
г) видалити стороннє тіло, призначити протизапальну терапію, голод, динамічне спостереження протягом 2 діб;
д) у разі наростання ознак періезофагіту, медіаетиніту необхідне оперативне лікування — шийна медіастинотомія.
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
СТУДЕНТОМ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
|
|
|
Кількість годин |
|
Ли п/п |
|
Теми |
|
|
|
Медичний |
Огоматологіч - |
||
|
|
|
||
|
|
|
факультет |
пиіі факультет |
|
|
|
|
|
І. |
Імнедансомстрія |
3 |
— |
|
2. |
Диференціальна |
3 |
2 |
|
|
діагностика порушень |
|
|
|
|
звукогі ро відн ого та |
|
|
|
|
звукоенрнй мильного |
|
|
|
|
апаратів |
|
|
|
3. |
Щадні сапуючі операції |
3 |
— |
|
|
вуха |
|
|
|
4. |
Тнмпа нопласти ка |
3 |
2 |
|
5. |
Ексудативний отит |
3 |
— |
|
6. |
Деформація зовнішнього |
3 |
2 |
|
|
носа. Ринопластика |
|
|
|
7. |
Функції ."пмфнденоїдпого |
3 |
2 |
|
|
глоткового кільця |
|
|
|
8. |
Тонзилярні (радіочутливі) |
3 |
2 |
|
|
пухлини |
|
|
|
9. |
І Іере,дракові захворювання |
3 |
— |
|
|
гортані |
|
|
|
10. |
Сторонні тіла бронхів |
3 |
2 |
|
11. |
Функціональні захворю- |
2 |
— |
|
|
вання голосового апарату |
|
|
|
12. |
Мікози ЛОР-органів |
3 |
2 |
|
13. |
Допомога хворим з |
3 |
2 |
|
|
ураженням |
ЛОР-органів |
|
|
|
на етапах |
евакуації |
|
|
|
|
|
|
|
|
Усього годин |
38 |
16 |
|
|
|
|
|
|
125
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 1 ІМПЕДАНСОМЕТРІЯ
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — З ГОД.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитись з найбільш розповсюдженим методом об'єктивного дослідження слухової функції динамічною імпедансомсгрією — та оцінити його значення и клінічній практиці.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Звукопровідні структури сере і нього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки, зв'язна, м'язи барабанної порожнини) під час передачі звукової хвилі до завитки чинять акустичний опір. Динамічнії імпедансометрія базується на вимірюванні акустичної!» опору (імпедансу).
Патологічні процеси в середньому вусі змінюють величину акустичного імпедансу порівняно з нормою. Методи динамічної імпедансометрії базуються на визначенні абсолютних показників акустичного опору (імпедансу) на тони в широким* діапазоні частот і складаються з тимпанометрії і реєстрації акустичного рефлексу.
Тимнаномегрія характеризує динаміку акустичного опору в умовах змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому ході. Результати тимпанометрії реєструюгьі м графічно. Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за ісгци (1970).
Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається на нульовому рівні тиску. Це є норми Крива типу В: акустичний опір мало змінюється при коливаннях тиску, що позначається на графіку горизонтальної! і кривою. Така крива спостерігається при ексудативному отій і Крива типу С: має максимум амплітуди, зміщений в бій від'ємного тиску. Тимпанограма характерна для дисфункції
слухової труби.
Крива типу Б: мас зубці на її низхідній частині І реєструється при адгезивних процесах в середньому вусі ш рубцях барабанної перетинки.
Крива Ав: конфігурація її збережена, але зниженії амплітуда. Вона мас місце при анкілозі стремена, зумовленому отосклерозом.
126
Крона типу Асі: розірвана в ділянці її максимуму, тобто практично відсутній пік кривої. Така крива характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.
Вивчення акустичного рефлексу полягає в реєстрації скорочення стременного м'яза під впливом звукової хвилі. Акустичний рефлекс є захисним рефлексом, фізіологічне значення якого полягає в захисті структур внутрішнього Вуха від пошкодження сильними звуками. Досліджують іпеі- (у подразнюваному вусі) і контра латеральний (у протилежному вусі) акустичний рефлекс. У нормі поріг икустичного рефлексу становить 70—85 дБ над порогом «муху. При сенеоневральній приглухуватості відбувається підвищення порогів понад 90 дБ. При кондуктивній приглухуватості (обумовленій гострими запальними змінами у середньому вусі), патології ядер або стовбура лицевого церва акустичний рефлекс відсутній на боці ураження. При отосклерозі спостерігається зворотній акустичний рефлекс. Мри невриномі VIII пари черепних нервів відсутні іпсіта ьонтралатеральиий рефлекси на ураженому боці. Для диференціальної діагностики ретрокохлеарних уражень іосліджують послаблення (розпад) акустичного рефлексу (декей-рефлекс). Він полягає в тому, що амплітуда акустичного рефлексу зменшується удвічі за половину часу, протягом якого діє подразнювальний сигнал.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1.Що означає термін «динамічна імпедансометрія»?
2.З яких частин складається метод динамічної імпедансометрії?
3.Характеристика тимпанометрії, типи тимпанограм за Ііч-^ег (1970).
І. Характеристика акустичного рефлексу в нормі та при
патології слухового аналізатора.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. — С. 51—55.
2Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 24—25.
127
3.Пальчун В.Т., Крюков Л.И. Оториноларинголопш. — М : Литера, 1997. — С. 116—117.
4.Руководство по оторииоларинголопщ / Под ред. И.Б. Солдн това. — М.: Медицина, 1997. — С. 54—57.
5.Гвелиснани Т.Г. Акустическая рефлексометрия при нормальном н натолої ическом состоянии органа слуха // Журн. ушньїх, ноеовьіх и горлових болезней. — 1984.
№ 5 . — С. 21—25.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 2 |
. |
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ |
|
ЗВУКОПРОВІДНОГО |
|
ТА ЗВУКОСПРИЙМАЛЬНОГО АПАРАТІВ |
|
Т Р И В А Л І С Т Ь З А Н Я Т Т Я — З Г О Д .
М Е Т А З А Н Я Т Т Я : вивчити симптоматику та діагностику порушень звукопровідного та звукосприймального апараті»; засвоїти принципи їх диференціальної діагностики.
К О Р О Т К И Й В И К Л А Д Т Е М И . Для діагностики характеру нору шень слухової функції необхідно знати фізіологію слухового аналізатора, механізми звукопроведення та теорії звуко сприйняття, мати уявлення про основні етапи аудіологічного дослідження та вміти дати інтерпретацію даних, отриманих пі.і час обстеження.
Для порушення звукопровідної системи (кондуктивші приглухуватість), іцо має місце при гострому катарі середнього вуха, ексудативному отиті, гострому середньому отиті, мезотимпаніті, при травмах барабанної перетинки, характерними є такі ознаки:
1) скарги на зниження слуху, відчуття закладеності у вусі, низькочастотний вушний шум;
2)латералізація звуку в досліді Вебера в бік хворого вуха;
3)негативний дослід Рінне, Бінга;
4)відносне збільшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
5)у досліді Федерічі слух буде кращим із соскоподібного відросла
6)наявність кістково-повітряного інтервалу (тональна норо
гова аудіометрія), при якому пороги кісткової провідності
128
знаходяться в межах норми, а пороги п о в і т р я и о п р о в і д н и х ііиуків підвищені на 20—40 дБ чи більше, більшою мірою порушується сприйняття низьких звуків, крива повітряного сприйняття має висхідний характер:
7) тнмпаиометричні криві типу (1 (гострий к а т а р середнього нуха) або В (ексудативний отит).
Для порушення звукосприйняття (перцептпвна приглухуватість), що спостерігається при гострій та хронічній сенсоневральній приглухуватості різного генезу характерні такі ознаки:
1) скарги на раптове чи поступове зниження слуху, високочастотний вушний шум різної інтенсивності;
2) латералізація звука в досліді Вебера в бік здорового
вуха чи того, яке краще чує; 3) позитивний дослід Рінне, Бінга;
4) зменшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
5) у досліді Федерічі слух буде кращим з козелка;
6) підвищення порогів кісткової та повітряної провідності переважно на високих частотах до 30—70 дБ за відсутності кїггково-повітряного інтервалу, крива має н и з х і д н и й характер (тональна порогова аудіометрія);
7) |
наявність феномену прискореного наростання гучності; |
|
8) |
тимпанометричиі криві типу А, |
підвищення порогів |
н кустичного рефлексу. |
|
|
Визначення характеру порушення |
с л у х о в о ї функції є |
|
обов'язковим і необхідним фактором у діагностиці захворювань вуха і виборі правильної лікувальної тактики.
О С Н О В Н І П И Т А Н Н Я Д О Т Е М И :
1.Механізм звукопроведення.
2.Теорії звукосприйняття.
3. Визначення понять «кондуктнвна приглухуватість» та
•перцептивна приглухуватість».
4.Захворювання вуха, які супроводжуються порушенням звукопроведення або звукосприйняття.
5.Методи дослідження слуху.
6.Ознаки порушення звукопроведення.
7.Ознаки порушення звукосприйняття.
8.Диференціальна діагностика жрушень звукопроведення
та звукосприйняття.
9 - 2-1548 |
1 29 |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Оторіпіоларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мі тіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999. -и С. 33—55.
2.Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 10—28.
3.ГІальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. — М.: Литера, 1997. — С. 78—92, 107—117.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 3 ЩАДНІ САНУЮЧІ ОПЕРАЦІЇ ВУХА
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — З ГОД.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити показання до сапуючих операцій; з'ясувати методи проведення щадних оперативних втручань при патології середнього вуха.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Сануючі операції на середньому вусі проводять при хронічних гнійних отитах. ІІрн значних деструктивних змінах, холестеатомі, внутрішньочерепних ускладненнях проводять гак звану радикальну сануючу операцію. Мета цієї операції — максимально ліквідувати вогнище хронічної інфекції з формуванням широкої післяопераційної порожнини.
У тих випадках, коли хронічний гнійний процес вражає окремий відділ середнього вуха (соскоподібний відросток або надбарабанну ділянку), коли в процес не втягнуті кісточки і функція слуху збережена або незначно втрачена, мають місце тривалі ремісії — проводять щадні сануючі операції на середньому вусі.
Під час консервативіїо-радикальної операції трепанують соскоподібний відросток, надбарабанне заглиблення, радикально видаляють патологічно змінені тканини середнього вуха з максимальним збереженням провідної системи (ланцюга слухових кісточок, барабанного кільця, залишків барабанної перетинки).
Аттикоантротомію проводять для збереження слуху як етап тимпанопластики. Ця операція виконується при обмеженому патологічному процесі в ділянці надбарабанного заглиблення
та печери сосковндного відростка.
130
Уразі виявлення запально-деструктивного процесу в ішдбарабанному заглибленні зі з б е р е ж е н н я м натягненої частини Ларабанної перетинки, слухових кісточок, частково зниженої функції слуху — проводять операції" аттикотомію.
Удитячій практиці за відсутності холестеатоми проводять Шітротомію і введення в антрум поліетиленової трубки для промивання середнього вуха — ангродренаж.
Задня тимпанотомія — це саі'уюча операція, за якої
іберігасться зовнішня стінка аттика, задня стінка барабанної порожнини та зовнішнього слухової4» ходу.
Мастоїдошіаетика — це одна зі складових частин еануючих операцій, що передбачає зменшення або ліквідацію патологічної порожнини в соскоподібному відростку :ш рахунок заповнення її аутоабо гомотканиною.
Слід відзначити, що всі р і з н о в и д и еануючих операцій поділяються на "відкриті", за яких видаляється задня стінка слухового ходу та барабанної п о р о ж н и н и , і "закриті", за яких зберігаються вищеназвані анатомічні структури та барабанне кільце (роздільна аттикоантротомія)•
Післяопераційний період при вищеописаних операціях
має коротший і більш легкий п е р е б і г . |
Своєчасно проведена |
|
щадна |
сапуюча операція з а п о б і г а є |
переходу процесу у |
важку |
форму. |
|
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1.Мета щадних еануючих операїМ» на середньому вусі.
2.Види щадних еануючих операїї'й.
3."Закриті" та "відкриті" типи еануючих операцій.
4.Мастоїдопластика.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Оториноларингологія / За р>ед. ДЛ. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Д р а г о м и р е ц ь к о г о . — К.: Здоров'я, 1999. — С. 153—155.
2.Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 69—71.
3.Пальчун В/Г., Крюков А.И. О т о р и н о л а р и н г о л о г и я . — М.:
Литера, 1997. — С. 363—365.
131
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 4 |
|
ТИМПАНОПЛАСТИКА |
\ |
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТГЯ — З ГОД.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: з'ясувати поняття тимпанопластики, показання до її виконання, типи тимпанопластики.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ . Тимпанопластика — операцій, яка полягає в реконструкції звукопровідної системи середньої н пух а для покращення функції слуху.
Основним принципом тимпанопластики с максимальні' збереження здорової кісткової тканини і слизової оболонки порожнини середнього вуха.
Важливе значення в ефективності тимпанопластики мш доопераційне обстеження і підготовка хворого. Необхідно дослідити слухову функцію, оцінити загальний стан хворого, провести санацію вуха і носоглотки, визначити функціональний етан слухової труби, її прохідність. Для успішного проведеним тимпанопластики повинна бути збережена вентиляційна їм
дренажна функції слухової труби. |
ш |
Загальноприйнятою класифікацією |
тимпанопластики • |
класифікація, запропонована Вульштейном, згідно з якою
виділяють 5 основних варіантів: |
|
I тип — мірингопластика; |
і |
II тип — велика тимпанальна порожнина; |
|
III тип — мала тимпанальна порожнина або колумелла- |
|
ефект; |
|
IV тип — редукована барабанна порожнина; |
ЦІ |
V тип — фснестрація бічного півколового каналу. |
|
Крім вищеописаних класичних варіантів, у сучасній отохірургії розроблено низку модифікацій "відкритого" та
"закритого" типу тимпанопластики. |
11 |
Досить поширеним варіантом тимпанопластики є кісточковії інтерпозиція, тобто реконструкція звукопровідної системи шляхом переміщення (інтерпозиції, репозиції, транспозиції) слухових кісточок. Одним із різновидів цієї операції ( малеолостапсдопексія, за якої головка молоточка вкладається на головку стремена.
При реконструкції барабанної порожнини необхідною умовою є збереження повітроносної системи середнього вуха,
тобто барабанне устя слухової труби є обов'язковим елементом (іудь-якої знов утвореної порожнини.
Як трансплантат, що замінює барабанну перетинку, пропонують різні тканини: тверду мозкову оболону, слизову оболонку щоки, шкіру, фасцію скроневого м'яза, рогівку. Найкращим пластичним матеріалом, на думку провідних спеціалістів, є фасція скроневого м'яза. За неефективності тимпанопластики пропонують слухопротезування.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:
1.Визначення терміну "тимпанопластика".
2.Показання до тимпанопластики.
3.Роль дренажної та вентиляційної функції труби для
проведення тимпанопластики.
4.Типи тимпанопластики за Вульштейном.
5.Сучасні типи тимпанопластики: "відкритий" і "закритий"
піни, кісточкова інтерпозиція тощо.
|
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ |
І |
Оториноларингологія / За ред Д.І. Заболотного, |
|
Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, |
|
1999. — С. 155—157. |
2. |
Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм |
|
Арт, 2000. — С. 71 — 73. |
,'1. Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. — М.: Литера, 1997. — С. 366—367.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 5 ЕКСУДАТИВНИЙ ОТИТ
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — З ГОД.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомлення з етіологією, патогенезом, клінікою, діагностикою та диференціальною діагностикою ексудативного отигу, методами консервативного та хірургічного лікування хворих із цією патологією.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ Ексудативний отит є одним із різновидів катару середнього вуха, тобто найчастішим негнійним захворюванням середнього вуха. Він виникає внаслідок порушення вентиляційної функції слухової труби, що
132 |
133 |